Рішення № 34491627, 30.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2013 Справа № 905/6168/13

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування», Донецька обл., м. Краматорськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш», Донецька область, м. Краматорськ

про: стягнення заборгованості у сумі 34317,70 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 23.10.2013р.

оголошено перерву до

30.10.2013р. до 11:00 год

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування», Донецька обл., м. Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення заборгованості у сумі 34317,70 грн., а саме 25758,70 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 738 грн., штрафу у розмірі 6804,00 грн., пені в сумі 1017,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №0108/12/12 від 01.08.2012р., рахунки № Р12-16/01 від 31.08.2012 р., № Р12-16/11 від 28.09.2012 р., № Р12-16/21 від 31.10.2012 р., № Р12-16/31 від 30.11.2012 р., № Р12-16/42 від 29.12.2012 р., № Р13-16/1 від 31.01.2013 р., № Р13-16/11 від 28.02.2013 р., № Р13-16/21 від 29.03.2013 р., № Р13-16/33 від 30.04.2013 р., № Р13-16/43 від 31.05.2013 р., акти виконаних робіт № Р12-16/01 від 31.08.2012 р., № Р12-16/11 від 28.09.2012 р., № Р12-16/21 від 31.10.2012 р., № Р12-16/31 від 30.11.2012 р., № Р12-16/42 від 29.12.2012 р., № Р13-16/1 від 31.01.2013 р., № Р13-16/11 від 28.02.2013 р., № Р13-16/21 від 29.03.2013 р., № Р13-16/33 від 30.04.2013 р., № Р13-16/43 від 31.05.2013 р., акт звірки рахунків від 14.06.2013р., вимогу №207 від 18.07.2013р., повідомлення про отримання вимоги.

Відповідач, відповідно до наданого через канцелярію суду 02.10.2013 р. відзиву № 486 від 01.10.2013 р., проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на здійснення позивачем розрахунків за кількома договорами за спірний період. Повідомив про невірне здійснення позивачем розрахунків по справі, у зв'язку з невірним визначенням суми основного боргу саме за договором №0108/12/12 від 01.08.2012 р. та здійснення відповідачем неврахованих позивачем проплат за спірним договором. Обґрунтовуючи заперечення щодо розміру позовних вимог також посилався на проведення взаємозаліків в межах сум, що є предметом судового розгляду по цій справі.

02.10.2013 р. позивачем через канцелярію суду надано заяву про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просив стягнути з позивача 25758,70 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 738 грн., штрафу у розмірі 12884,35 грн., пені в сумі 1937,95 грн.

Позивачем не надано доказів направлення заяви про збільшення позовних вимог відповідачу, у зв'язку з чим означена заява залишена судом без розгляду.

23.10.2013 р. позивачем через канцелярію суду надано заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просив стягнути з позивача 25630,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 838,42 грн., пені в сумі 1809,54 грн.

Заява позивача судом приймається до уваги.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані документи, господарський суд ВСТАНОВИВ.

01.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» (споживач) був укладений договір №0108/12/12 (надалі Договір) за яким Виконавець забезпечує споживачу послугу - використання водопровідної системи та каналізації Виконавця в рамках технічних можливостей обладнання ( комунікацій) Виконавця. Означений договір підписаний та засвідчений представниками сторін без заперечень. За умов п.п. 8.3., 8.4. Договір вступає законну силу з моменту його підписання. Строк його дії до 31.12.2012 р. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про свій намір його розірвати, цей Договір вважається продовженим на строк в один календарний рік. В матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору.

e="background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">За умов п. 2.1. Договору Виконавець забезпечує безперебійне використання Споживачем водопровідної системи та каналізації, що є власністю Виконавця в обсягах та якості, які забезпечують потреби Споживача в межах технічної можливості обладнання (комунікацій) Виконавця.

Згідно п. 2.2. Договору Споживач зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати отримані від виконавця послуги за цим Договором.

Оплата послуг здійснюється в строк до п'ятого числа звітного періоду (місяця) ( п. 3.1. Договору).

Відповідно п. 3.2. разом з рахунками Виконавець направляє Споживачу акт приймання наданих послуг за обліковий період, який підлягає підписанню та поверненню протягом п'яти днів з моменту його направлення.

Днем оплати послуги є день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 3.3. Договору).

На виконання умов п. 3.2. Договору позивач за надані послуги за період з серпня 2012р. по червень 2013р. виставив відповідачу рахунки № Р12-16/01 від 31.08.2012 р., № Р12-16/11 від 28.09.2012 р., № Р12-16/21 від 31.10.2012 р., № Р12-16/31 від 30.11.2012 р., № Р12-16/42 від 29.12.2012 р., № Р13-16/1 від 31.01.2013 р., № Р13-16/11 від 28.02.2013 р., № Р13-16/21 від 29.03.2013 р., № Р13-16/33 від 30.04.2013 р., № Р13-16/43 від 31.05.2013 р., та акти виконаних робіт № Р12-16/01 від 31.08.2012 р., № Р12-16/11 від 28.09.2012 р., № Р12-16/21 від 31.10.2012 р., № Р12-16/31 від 30.11.2012 р., № Р12-16/42 від 29.12.2012 р., № Р13-16/1 від 31.01.2013 р., № Р13-16/11 від 28.02.2013 р., № Р13-16/21 від 29.03.2013 р., № Р13-16/33 від 30.04.2013 р., № Р13-16/43 від 31.05.2013 р. Означенні акти виконаних робіт підписанні з боку відповідача та засвідчені печаткою підприємства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.22 Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно до наявного в матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.08.2012 р. по 30.09.2013 р. сторонами узгоджено наявну за відповідачем заборгованість у розмірі 25630,00 грн. з урахуванням проведених між сторонами заліків наявних заборгованостей за актами погашення взаємних заборгованостей від 25.09.2013 р. на суму 4000,00 грн. та 19.07.2013 р. на суму 2122,00 грн.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на підписання відповідачем актів прийому виконаних послуг та на факт підписання відповідачем акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2013 р., як підставу для визначення суми основного боргу за спірний період розмірі 25630,00 грн., внаслідок визнання означеної суми заборгованості в акті звіряння.

Виходячи з приписів статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акт звіряння взаємних розрахунків не є первинним документом у розумінні статті 9 означеного Закону.

Виходячи з наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт № Р12-16/01 від 31.08.2012 р., № Р12-16/11 від 28.09.2012 р., № Р12-16/21 від 31.10.2012 р., № Р12-16/31 від 30.11.2012 р., № Р12-16/42 від 29.12.2012 р., № Р13-16/1 від 31.01.2013 р., № Р13-16/11 від 28.02.2013 р., № Р13-16/21 від 29.03.2013 р., № Р13-16/33 від 30.04.2013 р., № Р13-16/43 від 31.05.2013 р. документально підтверджена заборгованість відповідача за договором №0108/12/12 від01.08.2012 р. за спірний період з серпня 2012р. по червень 2013р. в розмірі 22680,00 грн.

Згідно наданих через канцелярію суду представником позивача актів погашення взаємної заборгованості від 19.07.2013 р. та від 25.09.2013 р. сторонами по справі проведено взаємозалік на загальну суму 6122,00 грн. Означені акти підписані директорами та головними бухгалтерами та засвідчені печатками підприємств.

Так, за актом погашення взаємної заборгованості від 19.07.2013 р. взаємозалік проведено за рахунком № Р12-16/01 від 31.08.2012 р. на суму 2122,00 грн. Залишок суми боргу за означеним рахунком становить 146,00 грн.

;">За актом погашення взаємної заборгованості від 25.09.2013 р. взаємозалік проведено за рахунками № Р12-16/01 від 31.08.2012 р. на суму 146,00 грн., № Р12-16/11 від 28.09.2012 р. на суму 2268,00 грн., № Р12-16/21 від 31.10.2012 р. на суму 1586,00 грн.

Наразі, враховуючи акти погашення взаємної заборгованості від 19.07.2013 р. та від 25.09.2013 р., заборгованість за рахунками № Р12-16/01 від 31.08.2012 р. та № Р12-16/11 від 28.09.2012 р. погашена у повному обсязі, заборгованість за рахунком № Р12-16/21 від 31.10.2012 р. становить 682,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за період з серпня 2012р. по червень 2013р. за рахунками № Р12-16/01 від 31.08.2012 р., № Р12-16/11 від 28.09.2012 р., № Р12-16/21 від 31.10.2012 р., № Р12-16/31 від 30.11.2012 р., № Р12-16/42 від 29.12.2012 р., № Р13-16/1 від 31.01.2013 р., № Р13-16/11 від 28.02.2013 р., № Р13-16/21 від 29.03.2013 р., № Р13-16/33 від 30.04.2013 р., № Р13-16/43 від 31.05.2013 р., становить 16558,00 грн. span>

FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу в сумі 16558,00 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 9072,00 грн. не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 1809,54 грн. відповідно до п.5.2. Договору.

За умовами п. 5.2. Договору в разі несвоєчасного здійснення споживачем платежів, передбачених цим договором ( прострочення платежів до 10 днів), Споживач виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми несвоєчасно внесеного платежу.

Заявлену до стягнення розміри пеню у розмірі 1809,54 грн. за період з 04.04.2013 р. по 03.10.2013 р. 2013 р. суд перевірив на правильність розрахунку та виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже зазначалось вище, документально підтверджено наявність боргу за рахунками № Р12-16/01 від 31.08.2012 р., № Р12-16/11 від 28.09.2012 р., № Р12-16/21 від 31.10.2012 р., № Р12-16/31 від 30.11.2012 р., № Р12-16/42 від 29.12.2012 р., № Р13-16/1 від 31.01.2013 р., № Р13-16/11 від 28.02.2013 р., № Р13-16/21 від 29.03.2013 р., № Р13-16/33 від 30.04.2013 р., № Р13-16/43 від 31.05.2013 р.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Позивачем, згідно до заяви про зменшення позовних вимог від 23.10.2013 р., розраховано пеню за періоди з 04.04.2013 р. на суму 25630,00 грн., з 10.06.2013 р. по 12.08.2013 р. на суму 25630,00 грн., з 13.08.2013 р. по 03.10.2013 р. на суму 25630,00 грн.

Отже, при розрахуванні пені, позивач не звернув увагу на визначений законом порядок проведення відповідних нарахувань, а виходив з обчислення розміру пені у зручний йому спосіб, не з моменту прострочення платежу, а за зручний, документально необґрунтований період, на всю суму боргу без врахування дат початку прострочення платежів.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Господарський суд неодноразово зобов'язував позивача надати обґрунтований розрахунок позовних вимог, проте позивачем вимоги ухвал суду не виконано, обґрунтований розрахунок позовних вимог не надано.

При укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати за своїм розсудом будь-які умови договору, що не суперечать чинному законодавству.

Наразі, сторони умовами п.п. 3.1. та 5.2. Договору визначили порядок дії та порядок визначення періодів прострочення виконання зобов'язання належним чином.

Господарський суд перерахував розмір пені у відповідності з вимогами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, п.п. 3.1. та 5.2. Договору, Зважаючи на вищенаведене належними періодами для нарахування пені за актами виконаних робіт № Р12-16/01 від 31.08.2012 р. є період з 15.09.2012 р. по 15.03.2013 р., № Р12-16/11 від 28.09.2012 р. є період з 15.10.2012 р. по 15.04.2013 р., № Р12-16/21 від 31.11.2012 р. є період з 15.11.2012 р. по 15.05.2013 р., № Р12-16/31 від 30.11.2012 р. є період з 15.12.2012 р. по 15.06.2013 р., № Р12-16/42 від 29.12.2012 р. є період з 15.01.2013 р. по 15.07.2013 р., № Р13-16/1 від 31.01.2013 р. є період з 15.02.2013 р. по 15.08.2013 р., № Р13-16/11 від 28.02.2013 р. є період з 15.03.2013 р. по 30.08.2013 р., № Р13-16/21 від 29.03.2013 р. є період з 15.04.2013 р. по 30.08.2013 р., № Р13-16/33 від 30.04.2013 р. є період з 15.05.2013 р. по 30.08.2013 р., № Р13-16/43 від 31.05.2013 р. є період з 15.06.2013 р. по 30.08.2013 р., розмір пені, що підлягає до стягнення становить 1436,85 грн.

Вимоги щодо стягнення пені у розмірі 372,69 грн. не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних в сумі 838,42 грн. згідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд перерахував розмір 3% річних у відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України, п.п. 3.1. та 5.2. Договору, та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині стягнення 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за рахунками № Р12-16/01 від 31.08.2012 р. з 15.09.2012 р., № Р12-16/11 від 28.09.2012 р. з 15.10.2012 р., № Р12-16/21 від 31.11.2012 р. з 15.11.2012 р., № Р12-16/31 від 30.11.2012 р. з 15.12.2012 р., № Р12-16/42 від 29.12.2012 р. з 15.01.2013 р., № Р13-16/1 від 31.01.2013 р. з 15.02.2013 р., № Р13-16/11 від 28.02.2013 р. з 15.03.2013 р., № Р13-16/21 від 29.03.2013 р. з 15.04.2013 р., № Р13-16/33 від 30.04.2013 р. з 15.05.2013 р., № Р13-16/43 від 31.05.2013 р. з 15.06.2013 р. по 30.08.2013 р. в розмірі 396,80 грн.

Вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 441,62 грн. не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.

Заперечення відповідача щодо заявленя позовних вимог та здійснення нарахувань суми позову за різними договорами, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовані матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22 Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ч.1, 7 ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш», Донецька область, м. Краматорськ про стягнення заборгованості у сумі 25630,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 838,42 грн., пені в сумі 1809,54 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» (84313, Донецька область, м. Краматорськ вул. Орджонікідзе, 10А, ЄДРПОУ 35443422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (84313, Донецька область, м. Краматорськ вул. Орджонікідзе, 10В, ЄДРПОУ 37944275) заборгованість у сумі 16558,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 396,80 грн.., пені в сумі 1436,85 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 393,19 грн., судовий збір у розмірі 1118,99 грн.

В частині стягнення 9072,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 441,62 грн., пені у розмірі 372,69 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко