Постанова № 34491591, 31.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2013 року 15:20 № 826/14814/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рек Гамма» до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києвіпровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Рек Гамма» (надалі - позивач або ТОВ «Рек Гамма») з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (надалі - відповідач або Відділ), в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 02.10.2013 року):

- визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві щодо не зняття арешту, який накладений постановою про відкриття виконавчого провадження 23.09.2011 року Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві на нерухоме майно квартиру НОМЕР_1, загальною площею 71,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1;

- скасувати арешт на нерухоме майно квартиру НОМЕР_1, загальною площею 71,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який накладений постановою про відкриття виконавчого провадження 23.09.2011 року Відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що ТОВ «Рек Гамма» є переможцем аукціону щодо реалізації арештованого нерухомого майна в межах виконавчого провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1, а саме: двокімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 71,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проте, за твердженнями представника позивача, ТОВ «Рек Гамма» не має змоги зареєструвати право власності на вказане майно, оскільки не скасований арешт, накладений Відділом.

У судове засідання 23.10.2013 року з'явився представник позивача.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотань про перенесення судового засідання або про розгляд справи без його участі від відповідача не надходило.

З огляду на викладене, в тому числі враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд у судовому засіданні 23.10.2013 року, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Водночас, від представника відповідача через канцелярію суду надійшли матеріали виконавчого провадження (вх. №03-4/74623/13 від 29.10.2013 року).

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі зведеного виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення коштів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» коштів на загальну суму 1 881 217, 66 грн. ПП «Нива-В.Ш.» за адресою м. Київ, вул. Паньківська, 5 було проведено аукціон щодо реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 71,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1

Переможцем аукціону стало ТОВ «Рек Гамма» через представника за довіреністю Короля А.М.

На підставі вищевикладеного головним державним виконавцем Тертичною В.В. складено акт про реалізацію арештованого майна від 26.10.2012 року, який затверджений начальником Відділу Ярушевською І.І.

В свою чергу, позивач з метою здійснення державної реєстрації на придбане на аукціоні нерухоме майно звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за результатами чого отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №759307 від 06.03.2013 року, в обґрунтування якого зазначено, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Вважаючи, на підставі вищевикладеного, дії відповідача щодо не скасування арешту з майна, реалізованого на аукціоні, протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (надалі - Закон №606).

Відповідно до ст. 1 Закон №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 6 Закон №606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Для забезпечення реального виконання рішення, відповідно до положень ч. 1 ст. 57 Закон №606, застосовується арешт майна боржника. При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 57 Закон №606, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема, просить суд визнати протиправними дії Відділу щодо не зняття арешту, який накладений постановою про відкриття виконавчого провадження 23.09.2011 року на нерухоме майно: квартиру НОМЕР_1, загальною площею 71,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та скасувати арешт на вказане нерухоме майно.

Так, ч. 1 ст. 60 Закону №606 передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 60 Закону №606).

Разом з тим, зі змісту матеріалів справи вбачається, що головним державним виконавцем Тертичною В.В. Відділу винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту від 26.10.2012 року, відповідно до якої, враховуючи реалізацію в примусовому порядку нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1, постановлено звільнити з-під арешту все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 Крім того, п. 3 вказаної постанови передбачено направити її копію на виконання до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання та сторонам.

При цьому, у матеріалах справи також міститься копія листа №241/22 від 26.10.2012 року про направлення БТІ м. Києва постанови державного виконавця про звільнення майна з-під арешту від 26.10.2012 року для виконання.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дії Відділу щодо не зняття арешту, який накладений постановою про відкриття виконавчого провадження 23.09.2011 року на нерухоме майно, а саме: квартиру НОМЕР_1, загальною площею 71,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та скасування арешту на вказане нерухоме майно не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що головним державним виконавцем Тертичною В.В. Відділу вже винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту від 26.10.2012 року та постановлено звільнити з-під арешту все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок