Постанова № 34491465, 22.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2013 року № 826/10579/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гренландія» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування постанови №000047 від 13.06.2013 та рішення №000036 від 13.06.2013.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гренландія» (надалі - позивач, Товариство), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (надалі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними та скасування постанови №000047 від 13.06.2013 та рішення №000036 від 13.06.2013

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 06.08.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, що надавались під час розгляду справи..

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та письмових запереченням, наданих під час розгляду справи.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.4 ст. 122 КАС України, за письмовим клопотанням представників сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2013 відповідачем, на підставі акта перевірки №000111 від 05.06.2013, прийнято спірну постанову №000047, якою до позивача, за введення в обіг продукції, яка не відповідає вимогам Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 №717, застосовано штраф в сумі 25500грн.

Крім того, на підставі того ж акта перевірки, 13.06.2013 відповідачем прийнято рішення №000036 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким обмежено надання продукції на ринку, а саме: гелю для дитячого посуду в іонами зі срібла «Аленка» масою 500г., дата виробництва 07.12, прального порошку «Аленка» для кольорової білизни, місткістю 450г., дата виготовлення 05.11, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, що згідно ч.3 ст.30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачає тимчасову заборону надання продукції на ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, застосування до позивача штрафних санкцій та вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, ґрунтується на наступних обставинах.

Так, до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві надійшов лист Держспоживінспекції України від 13.02.2013 №658-3-7/6, в якому зазначено перелік суб'єктів господарювання, стосовно яких необхідно забезпечити проведення позапланових перевірок характеристик продукції, в тому числі, стосовно ТОВ «Гренландія».

Згідно п.22 даного листа, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, за результатами перевірки ТОВ «Епіцентр К», в частині реалізації продукції «Гель для дитячого посуду з йонами срібла «Аленка», масою 500г, дата 07.2012», виявлено, що на маркуванні даного мийного засобу нанесений національний знак відповідності, проте без зазначення ідентифікаційного номеру органу оцінки відповідності, гідно з державним реєстром таких органів та інформація про склад мийного засобу вказана без зазначення діапазону масової частки.

До того ж, згідно п.22 Листа, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області, за результатами перевірки супермаркету «Вопак», в частині реалізації продукції «Пральний порошок «Аленка» для кольорової білизни, місткістю 450грам, дата виготовлення 05.2011», виявлено порушення п.17 Постанови КМУ від 20.08.2008 №717 «Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів», а саме: виявлено відсутність національного знака відповідності.

Зазначені обставини реалізації третіми особами (ТОВ «Епіцентр К», супермаркет «Вопак») продукції, що не відповідає вимогам до маркування, встановленими Постановою КМУ від 20.08.2008 №717, відповідач вважає достатнім, належним та беззаперечним доказом вини позивача, що полягає у введенні в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких висновків відповідача, вважаючи їх передчасними та помилковими, враховуючи наступне.

Згідно ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно ч.7 ст.23 Закону під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Так, матеріалами справи підтверджується, що під час проведення невиїзної перевірки ТОВ «Гренландія» як виробника продукції - миючих засобів, посадовими особами не вимагалися документи, передбачені ч. 7 ст. 23 Закону.

Суд позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на витребування у позивача документів в телефонному режимі, про що вказано в акті перевірки, адже вказаним Законом прямо не передбачено право контролюючого органу на витребування у суб'єкта господарювання документів в телефонному режимі, при цьому, саме по собі твердження про здійснення витребування документів в такий спосіб, в розумінні ст.70 КАС України, не сприймається судом як належний доказ протиправності поведінки позивача в частині не виконання обов'язку надання документів на законну вимогу контролюючого органу.

Дійсно, згідно листа від 24.04.2013 №07-17-03/1116, Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві просила позивача надати документи, що визначені ч.2 ст.25 та/або ч.2 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що представником позивача не заперечується. Втім, оскільки направлення на проведення перевірки вручено позивачу 23.05.2013, а лист про витребування документів отримано позивачем 13.05.2013, суд приходить до висновку про відсутність у контролюючого органу, станом на 13.05.2013, правових підстав на отримання від ТОВ «Гренландія» документів, що визначені ч.2 ст.25 та/або ч.2 ст.24 Закону.

При цьому, матеріали справи не містять в собі жодного письмового доказу витребування контролюючим органом у позивача документів після моменту вручення йому направлення на проведення перевірки від 22.02.2013 №000093, а саме по собі посилання в тексті направлення на одержання для перевірки документів, визначених ч.7 ст.23 Закону, також не може бути прийнято судом як належний доказ витребування у позивача відповідних документів з огляду на те, що, як вже зазначалось, представником відповідача не надано письмових доказів витребування у позивача документів (наприклад листів) в період з 23.05.2013 (день вручення позивачу направлення) по 05.06.2013 (день складання акта перевірки).

13.09.2013 Окружним адміністративним судом м. Києва, здійснений допит ОСОБА_2 - директора ТОВ «Гренландія», який, серед інших обставин, повідомив суд про те, що під час здійснення відповідачем контрольного заходу неодноразово звертався до перевіряючих з пропозицією визначити необхідний для проведення перевірки перелік документів, що має бути ним поданий посадовим особам Інспекції з питань захисту прав споживачів та оглянути вироблений та готовий до реалізації товар.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що під час проведення перевірки, Інспекцією не здійснено аналізу документів, що стосуються введення позивачем як виробником, продукції в обіг, зокрема, документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо), тоді як відповідачем прийнято оскаржуване рішення про накладення штрафних санкцій на підставі матеріалів перевірок розповсюджувачів, що проводилися Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області у грудні 2012 та Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області у січні 2013.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача, фактично наявність порушень ТОВ «Гренландія» вимог п.17 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.08 р. №717, встановлено Інспекцією саме на підставі матеріалів перевірок розповсюджувачів товару (ТОВ «Епіцентр-К», супермаркет «Вопак»), тоді як надані позивачем, як виробником, під час розгляду справи зразки продукції, під час проведення перевірки не досліджувалися і жодних претензій суб'єктом владних повноважень до них не висунуто.

Між тим, Закон містить окремі вимоги до проведення перевірок розповсюджувачів та виробників, а саме.

Згідно ст. 25 Закону органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників, в тому числі, якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: а) наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності; б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам; г) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції; б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам: перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом; перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для відображення в акті перевірки від 05.06.13 висновків про порушення саме ТОВ «Гренландія» вимог Технічного регламенту мийних засобів, за відсутності аналізу документації та зразків продукції позивача, а твердження щодо порушення саме позивачем вимог Технічного регламенту, за таких умов, базуються виключно на інформації з Листа Держспоживінспекції України від 13.02.2013 №658-3-7/6, в якому відображено результати інших перевірок інших суб'єктів господарювання.

Окрім того, надані відповідачем документи на вимогу ухвали суду про відкриття провадження у справі, не містять доказів того, на підставі яких документів було встановлено передачу розповсюджувачем на реалізацію продукції саме ТОВ «Гренландія», зокрема, відповідні договори на поставку продукції, а також супровідна документація, що дала би змогу достовірно встановити час введення продукції в обіг.

При цьому, у відповідь на ухвалу суду від 13.09.2013, ТОВ «Епіцентр К» листом від 26.09.2013 №7633, повідомило Окружний адміністративний суд м. Києва про відсутність господарських взаємовідносин з ТОВ «Гренландія».

Суд не здійснював витребування інформації у Супермаркету «Вопак» з приводу господарських взаємовідносин з ТОВ «Гренландія», керуючись при цьому положеннями ч.2 ст.71 КАС України.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що згідно наданих позивачем до матеріалів справи зразків упаковок миючих засобів, на них значаться два виробники - ТОВ «Гренландія» та ТОВ «ЦДК».

Однак, відповідачем не надано пояснень, чи з'ясовувалося питання, хто з них (чи обидва) ввели в обіг продукцію, щодо якої в ході перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області у грудні 2012 та Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області в січні 2013, виявлено порушення і яким чином вирішувалося питання щодо притягнення їх до відповідальності, тоді як це має суттєве значення при прийняття рішення про застосування штрафних санкцій до виробника, в даному випадку, позивача.

Оскільки перевірка ТОВ «Гренландія», як виробника продукції, фактично не проводилася і дотримання ним, як виробником миючих засобів, вимог чинного законодавства, зокрема, Технічного регламенту мийних засобів відповідачем не з'ясовувалася, суд не вважає за можливе досліджувати ці питання під час розгляду справи, переймаючи на себе тим самим компетенцію контролюючого органу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що, в даному випадку, зазначених в акті перевірки позивача обставин, достатньо для висновку про необґрунтованість тверджень Інспекції щодо наявності порушень ТОВ «Гренландія» п.2 ч.2 ст.44 Закону, у зв'язку з чим прийнята за результатами перевірки постанова №000047 від 13.06.13 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

До того ж, оскільки суб'єктом вданих повноважень не доведено, а судом не встановлено факту введення ТОВ «Гренландія» в обіг продукції, яка не відповідає вимогам Технічного регламенту мийних засобів, Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.06.2013 №000036 також підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренландія», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві №000047 від 13.06.2013.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві №000036 від 13.06.2013.

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренландія» (код ЄДРПОУ 36196836, адреса: 03058, м. Київ, вулиця Західна, 11, кв. 34) судові витрати в сумі 289 (двісті вісімдесят дев'ять)грн. 41коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (код ЄДРПОУ 37974671, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Терьохіна, будинок 8А).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.