Постанова № 34491460, 30.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2013 року № 826/16432/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова до Відділу державної виконавчої служби Солом"янського районного управління юстиції у м.Києві про скасування постанову №40125820 від 09.10.2013, визнання протиправним дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Меридіан» ім.. С.П. Корольова звернулось до суду з вимогами про визнання протиправними дій щодо відкриття 09.10.2013 виконавчого провадження №40125820 по стягненню з ВАТ «Меридіан» ім.. С.П. Корольова виконавчого збору в розмірі 234 330,97 грн., скасування постанови від 09.10.2013 ВП №40125820 «Про відкриття виконавчого провадження».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача були відсутні правові підстави для стягнення з ВАТ «Меридіан» ім.. С.П. Корольова судового збору по виконавчому провадженню 39063365, оскільки у вказаному виконавчому провадженні було прийнято постанови про відкладення виконавчих дій, отже у ВАТ «Меридіан» ім.. С.П. Корольова не закінчився строк на добровільне виконання судового рішення, тобто відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Представник відповідача - Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Киві - в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні за клопотання представника позивача протокольною ухвалою ухвалено про залишення без розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

24.10.2013 в судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 09.10.2013 відкрито виконавче провадження №40125820 з виконання постанови №39063356 виданої 02.08.2013.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Частинами 1, 2 ст. 25 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що підставою для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2013 ВП №40125820 є постанова від 02.08.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору, якою постановлено стягнути з ВАТ «Меридіан» ім.. С.П. Корольова виконавчий збір у розмірі 234 330,97 грн. у ВП №39063365.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Судом встановлено, що постановою від 26.07.2013 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №39063365 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва №5011-30/17024-2012 виданого 19.07.2013 та надано ВАТ «Меридіан» ім.. С.П. Корольова строк до 01.08.2013 для добровільного виконання згадуваного наказу.

Згідно вказаної постанови державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду згідно з виконавчим документом надано семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови.

Як передбачено в частині другій статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно частини п'ятої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною першою статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно частини п'ятої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною першою статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем 30.07.2013.

Таким чином, перебіг семиденного строку на добровільне виконання судового рішення в даному випадку розпочинається у наступний день після дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме з 01.08.2013.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Таким чином, з аналізу зазначеної норми вбачається, що у разі відкладення виконавчого провадження, одночасно відкладається і перебіг строку, наданого державним виконавцем боржнику на добровільне виконання рішення суду.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Як зазначено вище, постановою від 02.08.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору, якою постановлено стягнути з ВАТ «Меридіан» ім.. С.П. Корольова виконавчий збір у розмірі 234 330,97 грн. у ВП №39063365.

05.08.2013 ВАТ Меридіан» ім.. С.П. Корольова подано заяву про відкладення виконавчих дій, у зв'язку з не своєчасним отриманням постанови від 19.07.2013 про відкриття виконавчого провадження.

В подальшому постановою від 07.08.2013 відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання вказаного вище наказу Господарського суду м. Києва до 15.08.2013.

Також, постановою від 16.08.2013 відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання вказаного вище наказу Господарського суду м. Києва до 29.08.2013.

З системного аналізу викладеного вбачається, що перебіг семиденного строку на добровільне виконання судового рішення в даному випадку розпочався 01.08.2013 та такий строк було зупинено до 29.08.2013.

Отже, на час прийняття постанови від 02.08.2013 про стягнення з ВАТ «Меридіан» ім.. С.П. Корольова виконавчого збору, строк на добровільне виконання наказу Господарського суду м. Києва не закінчився, державною виконавчою службою не було вчинено дій з виконання виконавчого документу у примусовому порядку, а тому стягнення з позивача виконавчого збору є передчасним та безпідставним, що свідчить про протиправність постанови від 02.08.2013 про стягнення з ВАТ «Меридіан» ім.. С.П. Корольова виконавчого збору у розмірі 234 330,97 грн.

Як зазначено вище позивачем заявлено вимоги про визнання дій протиправними та скасування постанови від 09.10.2013 ВП №40125820 «Про відкриття виконавчого провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою надання повного захисту правам та інтересам позивача суд дійшов висновку про доцільність вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.08.2013 ВП №39063365.

Протиправність постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.08.2013 ВП №39063365, як наслідок свідчить про протиправність дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження №40125820 та постанови від 09.10.2013. якою відкрито виконавче провадження №40125820 з примусового виконання вказаної вище постанови.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві не доведено правомірність своїх дій та рішень у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ВАТ «Меридіан» ім.. С.П. Корольова підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо відкриття 09.10.2013 виконавчого провадження №40125820 по стягненню з ВАТ «Меридіан» ім.. С.П. Корольова виконавчого збору в розмірі 234 330,97 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.10.2013 ВП №40125820.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.08.2013 ВП №39063365.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда