Постанова № 34491240, 31.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 908/317/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівВолковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Івченко О.А. - ст. прокурор, посв. НОМЕР_1, позивача: Пронін О.А. - дов. від 04.12.12, відповідача-1: Іванус Д.О. - дов. від 29.01.13, відповідача-2: Богуш С.М. - дов. від 07.12.12, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь"на постановуДонецького апеляційного господарського судувід21.08.13у справі№908/317/13-гза позовомПрокурора Якимівського району в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь" 2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"простягнення 128581,20 грн. боргу та 359752 грн. штрафуРозпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 29.10.13 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Гоголь Т.Г. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.

Прокурор Якимівського району звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням змін), поданим в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд", про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь", Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" 128581,20 грн. авансового платежу і 359752,32 грн. штрафу. В обґрунтування позову, прокурор посилався на порушення відповідачем зобов'язань за форвардним біржовим контрактом №240Ф від 10.04.12 щодо поставки зерна пшениці м'якої 3 класу, що, на його думку, є підставою для стягнення спірних сум авансового платежу і штрафу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.05.13 (суддя Колодій Н.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агросталь" на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" 128581,20 грн. боргу. У стягненні з ТОВ "Агросталь" 359752 грн. штрафу відмовлено. Господарський суд дійшов висновку про неповернення відповідачем-1 авансового платежу у розмірі 128581,20 грн., а відтак визнав підставним стягнення його з останнього. Водночас суд визнав необґрунтованим стягнення з відповідача-1 спірної суми штрафу, оскільки порушення ним договірних зобов'язань з поставки пшениці 3 класу сталося не з вини останнього, внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) - посухи, що призвела до загибелі посівів озимої пшениці на площах відповідача-1. Ці обставини, як установив суд, підтверджуються висновком Торгово-промислової палати України від 26.04.13 №870/05-4.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.13 (судді: Чернота Л.Ф., Стойко О.В., Шевкова Т.А.) перевірене рішення господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросталь", яке просить судові рішення у справі скасувати в частині стягнення з відповідача-1 боргу у розмірі 128581,20 грн. Скаржник вважає, що судами порушені приписи статей 614, 617, 693 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про страхування", статей 4, 82 Господарського процесуального кодексу України. Він наголошує на відсутності підстав для стягнення спірної суми авансу, оскільки порушення зобов'язання сталося внаслідок обставин непереборної сили.

Від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити без змін постанову у справі у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасників процесу, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.04.12 між Державною спеціалізованою бюджетною установою "Аграрний фонд" - покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросталь" - продавцем був укладений форвардний біржовий контракт №240 Ф на закупівлю зерна. За умовами цього контракту продавець передає покупцю у власність пшеницю м'яку 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010, у кількості 999,312 тонн, а покупець, в свою чергу, приймає та оплачує її. Термін поставки сторонами визначений до 01.11.12; базис поставки - EXW Розівський елеватор, ПАТ (філія Якимівський елеватор); ціна за одиницю товару (тонну) на базисі поставки 1800 грн.; загальна вартість товару - 1798761грн., у т.ч. ПДВ 299793,60 грн. (пункти 1.3-1.6 контракту). Відповідно до пункту 5.1 контракту покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладання контракту на торгах зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50% від суми контракту. Господарськими судами було установлено, що Державна спеціалізована бюджетна установа "Аграрний фонд" на виконання умов спірного контракту 07.05.12 перерахувала Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросталь" 899380,80 грн. авансового платежу. Згідно з пунктом 6.5 контракту сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати своїх зобов'язань, повинна письмово повідомити про це другу сторону не пізніше ніж за два тижні до терміну поставки товару. Сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини сторін та безпосередньо вплинули на несвоєчасне виконання договірних зобов'язань. Сторона, для якої склалися такі умови, повинна в короткий строк, але не пізніше 5 днів, повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань (пункти 8.1, 8.2 контракту). Господарські суди також установили, що майбутній врожай пшениці був застрахований за договором добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарської культури №11/1128913/0812/12 від 28.03.12, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Страхова Компанія "Провідна" - страховиком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросталь" - страхувальником. Вигодонабувачем за цим договором є Аграрний фонд; страховим випадком є подія, що сталася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу внаслідок, зокрема, посухи або зневоднення на землях, що підлягають примусовому зрошенню або зневодненню (пункти 4, 6 договору). Установили суди і те, що посіви озимої пшениці на площах відповідача загинули внаслідок несприятливих погодних умов - повітряної посухи та відсутності вологи на глибині залягання кореневої системи. Вказані обставини є обставинами непереборної сили та підтверджуються висновком Торгово-промислової палати №870/05-4 від 26.04.13. У зв'язку з настанням страхового випадку ПАТ "СК "Провідна" 11.01.13 платіжним дорученням №0001512 перерахувало Аграрному фонду 770799,60 грн. Сума страхового відшкодування, як установили суди, була визначена страхувальником у відповідності до умов договору страхування та склала 770799,60 грн. Відтак, сума неповернутого боржником (відповідачем-1) авансового платежу, непокритого страховим відшкодуванням, становить 128581,20 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Прокурора Якимівського району заявлена в інтересах держави в особі Аграрного фонду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь", Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" 128581,20 грн. авансового платежу і 359752,32 грн. штрафу у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за форвардним біржовим контрактом від 10.04.12 №240Ф. Ухвалюючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 неповернутої суми авансу та необґрунтованість позву в частині стягнення штрафу. Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржником оскаржуються судові акти у справі лише в частині стягнення з відповідача 128581,20 грн. авансового платежу. Відтак, рішення і постанова переглядаються в оскарженій частині. За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. З цією нормою кореспондується і стаття 175 Господарського кодексу України, якою визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом. Стаття 526 цього Кодексу визначає загальні умови виконання зобов'язання. В розумінні наведеної норми зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги до виконання господарських зобов'язань закріпленні і в статті 193 Господарського кодексу України, за приписами якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до приписів статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. У розумінні приписів наведених норм покупцю належить право вимагати повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як вже зазначалося, і це установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, позивач на виконання умов спірного контракту перерахував відповідачу-1 авансовий платіж у розмірі 899380,80 грн. Через настання обставин непереборної сили, що спричинили загибель врожаю пшениці, відповідач не виконав свої зобов'язання за спірним контрактом; не поставив позивачу зерно пшениці м'якої 3 класу. Господарські суди в процесі розгляду спору також установили, що страховик - ПАТ "СК "Провідна" перерахувало Аграрному фонду 770799,60 грн. страхового відшкодування (за винятком франшизи). Відтак, як установили суди, сума неповернутого боржником (відповідачем-1) авансу, непокритого страховим відшкодуванням, становить 128581,20 грн. та підлягає поверненню останнім позивачу. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Враховуючи встановлене судами, висновок господарських судів про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 спірної суми авансу визнається обґрунтованим. Довід скаржника про те, що порушення зобов'язання відповідачем сталося внаслідок обставин непереборної сили, і це унеможливлює притягнення останнього до відповідальності та стягнення з нього спірних коштів, не може бути підставою для скасування постанови у справі, позаяк звільнення від відповідальності за наявності форс-мажорних обставин не розповсюджується на повернення спірної суми авансу.

В частині відмови у стягненні з відповідача-1 штрафу судові акти у справі не оскаржувалися, а тому колегією суддів не переглядалися.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі в оскарженій частині та задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.13 у справі №908/317/13-г залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь"- без задоволення.

Головуючий суддя Т.Гоголь

Судді Н.Волковицька

Л.Рогач