Постанова № 34491228, 31.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2013 року № 826/16367/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ МАРКЕТИНГ" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0003442205 від 08.10.213 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Маркетинг» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Мін доходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2013 №0003442250.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту від 23.09.2013 №6/22-05/33229203 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Старт Маркетинг» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Холоста», ТОВ «Вергус», ТОВ «Леонор», ТОВ «Фокрас», за період: листопад-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року, ТОВ «Сінетро» за період травень 2012 року, ТОВ «Июльський» за період січень 2012 року» безпідставними, а відтак наявні підстави для скасування прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибула, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Смарт Маркетинг» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Холоста», ТОВ «Вергус», ТОВ «Леонор», ТОВ «Фокрас», за період: листопад-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року, ТОВ «Сінетро» за період травень 2012 року, ТОВ «Июльський» за період січень 2012 року, за результатом якої складено акт від 23.09.2013 №6/22-05/33229203 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акті перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 248 194,71 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 310 244,0 грн. (за основним платежем 248 195 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 62 049 грн.).

Як вбачаться з акту перевірки, відповідачем встановлено відсутність реального здійснення операцій по операціям позивача з ТОВ «Июльський», ТОВ «Сінетро», ТОВ «Холоста», ТОВ «Вергус», ТОВ «Леонор».

Зокрема, відповідач вказує, що актом ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 27.12.2012 року № 5757/22-9/37002836 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сінтеро» за лютий, квітень, травень, липень, серпень 2012 року» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність основних засобів та трудових ресурсів ТОВ «Сінтеро», яким до перевірки не надано договорів про господарську діяльність та інших первинних бухгалтерських документів На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку, що діяльність ТОВ «Сінтеро» здійснюється поза межами правового поля, фінансово-господарські взаємовідносини товариства з контрагентами є фіктивними право чинами, що вчинено без наміру створення правових наслідків обумовлених цими право чинами.

Крім того відповідач в акті перевірки вказує, що актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 21.06.2013р. №169/2240/38260803 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вергус» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2012 року по 31.05.2013» встановлено, що ТОВ «Вергус» відсутнє за місцем реєстрації, фактичне місцезнаходження товариства встановити неможливо. Крім того, податковий орган вказує, що директору та засновнику ТОВ «Вергус» ухвалою суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та київській області. Отже він не міг підписувати фінансові документи та податкову звітність. На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку, що операції ТОВ «Вергус» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Також, відповідач в акті перевірки к вказує, що актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 17.06.2013 № 96/22-90/38320144 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Холоста» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.09.2012 по 31.03.2013» встановлено, що товариство за юридичною адресою відсутнє, висновком почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені директора та засновника ТОВ «Холоста» виконані іншою невстановленою особою. На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку, що операції ТОВ «Холоста» не спричиняють реального настання правових наслідків

Як вбачається з акту перевірки відповідач вказує, що актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 03.06.2013 N°1734/2220/38464324 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ '"Леонор" по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період з 06.11.2012р. по 30.04.2013» вставлено, що товариство за податковою адресою не знаходиться, документи для проведення зустрічної звірки не надано. Протоколом допиту свідка ОСОБА_1 який є засновником та директором ТОВ «Леонор» встановлено, що до господарської діяльності вказаного товариства він не має жодного відношення, жодних документів не підписував. ТОВ «Леонор» зареєстрованого на його ім'я за грошову винагороду, до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Леонор» він ніякого відношення не має.

Також, відповідач в акті перевірки вказує, що актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 16.05.2012 № 422/2210/361767204 документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Июльский» встановлено розбіжність по платникам податку на суму 4 937,22 грн. в додатку №5 до декларації по податку на додану вартість та реєстром отриманих податкових накладних.

Як вбачається з акту перевірки між позивачем та ТОВ «Июльський» укладено договір надання послуг щодо просування товарів замовника на території України № 1212 від 12.12.2011, в ході виконання кого підписано акт виконаних робіт від 27.12.2012 та податкову накладну від 27.01.2012. Дебіторська та кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «Июльський» - відсутня.

Крім того з акту перевірки вбачається, що між позивачем та ТОВ «Сінтеро» укладено договір про надання послуг щодо просування товарів замовника на території України № 01032012С-2 від 01.03.2012, на виконання кого ТОВ «Сінетро» надано податкові накладні від 11.05.2012 та від 22.05.2012.

Також, з акту перевірки вбачаться, що між позивачем та ТОВ «Холоста» укладено договір про надання послуг щодо просування товарів замовника на території України № 01/11-12 від 01.11.2012, в ході виконання якого складено акти виконаних робіт від 18.12.201. та 24.12.2012, податкові накладні від 24.12.2012, від 18.12.2012. Оплата послуг підтверджується банківськими виписки від 27.12.2012р., 06.02.2013р..

Крім того, з акту перевірки вбачається, що між позивачем та ТОВ «Леонор» укладено договір про надання послуг щодо просування товарів замовника на території України № 03/12-12 від 03.12.2012, в ході виконання якого складено ат підписано акти надання послуг від 22,01.2013 № 2, від 31.01.2013 № 28, від 22.02.2013 № 1 та податкові накладні від 22.01.2013, від 22.02.2013, від 31.01.2013; оплата послуг підтверджується банківськими виписками від БВ-0000005 від 12.02,2013, БВ-0000006 від 22.02.2013, БВ -0000002 від 22.02.2013, БВ -0000005 від 12.02.2013, БВ -0000007 від 01.03.2013, БВ -00000011 від 20.03.2013, БВ-0000008 від 13.05.2013, БВ-0000009 від 15.05.2013.

Також, з акту перевірки вбачається, що між позивачем та ТОВ «Вергус» укладено договір про надання послуг щодо просування товарів замовника на території України № 02/11-12 від 02.11.2012, в ході виконання якого складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.11.2012., від 30,11.2012, від 14.12.2012, від 14.12.2012, від 05.12.2012, податкові накладні від 04.12.2012, від 05.12.2012, від 30.11.2012, від 31.01.2013, оплата послуг підтверджується банківськими виписками від БВ-0000256 від 18.12.2012, БВ-000011 від 20.12.2012.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку є передумовою для висновків про наявність порушень податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права -придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодного доказу реального виконання вказаних вище спірних договорів.

За змістом визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання спірних договорів, тобто у Позивача не відбулось зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, оскільки первинні документи надані Позивачем на підтвердження реального виконання спірних договорів, унеможливлюють встановлення переліку наданих послуг, їх обсяги та вартість. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження оплати таких послуг.

Враховуючи викладене, висновок викладений в акті перевірки про порушення позивачем пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 248 194,71 грн. є обґрунтованим та підтверджується матеріалами справи, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда