Постанова № 34491225, 31.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 909/52/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПершиков Є.В., Ходаківська І.П., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Подільська комерційна компанія"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 рокуу справі№ 909/52/13-ггосподарського судуІвано-Франківської областіза позовомПершого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави Кабінету Міністрів України в особі ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Івано-Франківського обласного управління ДОБ України до 1. Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальність "Лісова компанія "Осмолода", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісопромислова корпорація "Галичина-ліс", 3. Приватного акціонерного товариства "Подільська комерційна компанія"простягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості, що виникла з невиконання грошового зобов'язання за договором кредитної лінії від 13.09.2010 року, укладеного як додаток № 1 до договору про заміну зобов'язань від 13.09.2010 року в сумі 1 343 676, 12 грн., з яких: 1 104 786, 83 грн. сума основного боргу, 116 274, 17 грн. прострочені нараховані проценти; 7 627, 56 грн. нараховані проценти, 114 988, 56 грн. пеняв судовому засіданні взяли участь представники прокуратури позивача 1 позивача 2 відповідача 3 Сіромашенко Р.Л. посвідчення НОМЕР_1 від 09.10.2013 року, Ковтун А.М. дов. № 9.1-22/733 від 19.08.2013 року, Артиш В.В. дов. № 3152 від 17.06.2013 року, Кириєнко С.А. дов. № 19-11/33 від 01.04.2013 року, Бершадська І.М. дов. № 19-11/173 від 23.11.2012 року, Алимова О.В. дов. № 21/05-13 від 20.05.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави Кабінету Міністрів України в особі публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Івано-Франківського обласного управління ДОБ України (далі за текстом - ПАТ "Ощадбанк") звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальність "Лісова компанія "Осмолода" (далі за текстом - СП "ЛК "Осмолода"), товариства з обмеженою відповідальністю "Лісопромислова корпорація "Галичина-ліс" (далі за текстом - ТОВ "ЛПК "Галичина-ліс" та приватного акціонерного товариства "Подільська комерційна компанія" (далі за текстом - ПАТ "ПКК") про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості, що виникла з невиконання грошового зобов'язання за договором кредитної лінії від 13.09.2010 року, укладеного як додаток № 1 до договору про заміну зобов'язань від 13.09.2010 року в сумі 1 343 676, 12 грн., з яких: 1 104 786, 83 грн. сума основного боргу, 116 274, 17 грн. прострочені нараховані проценти; 7 627, 56 грн. нараховані проценти, 114 988, 56 грн. пеня.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 року позовні вимоги прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави - Кабінету Міністрів України в особі ПАТ "Ощадбанк " та його філії Івано-Франківського обласного управління до відповідачів, СП "ЛК "Осмолода", ТОВ "ЛПК "Галичина-ліс" та ЗАТ "Подільська комерційна компанія" про стягнення в солідарному порядку заборгованості, яка виникла з невиконання грошових зобов'язань за договором кредитної лінії від 13.09.2010 року, укладеного як додаток № 1 до договору про заміну зобов'язань від 13.09.2010 року в сумі 1 343 676, 12 грн., з яких: 1 104 786, 83 грн. - сума основного боргу; 116 274, 17 грн. - прострочені нараховані проценти; 7 627, 56 грн. - нараховані проценти; 114 988, 56 грн. - пеня задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів, СП "ЛК "Осмолода", ТОВ "ЛПК "Галичина-ліс", закрите акціонерне товариство "Подільська комерційна компанія" на користь позивача, ПАТ "Ощадбанк" заборгованість за договором про зміну зобов'язань від 13.09.2010 року та додатком № 1 до договору кредитної лінії від 13.09.2010 року в сумі 1 343 676, 12 грн., з яких: 1 104 786, 83 грн. - сума основного боргу; 116 274, 17 грн. - прострочені нараховані проценти; 7 627, 56 грн. - нараховані проценти; 114 988, 56 грн. - пеня.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ "ПКК" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду від 19.03.2013 року та прийняти нове рішення у справі, яким залишити без розгляду позов стосовно СП "ЛК "Осмолода", а відносно ТОВ "ЛПК "Галичина-ліс" та ПАТ "ПКК" відмовити в задоволенні позову.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року апеляційну скаргу ПАТ "ПКК" залишено без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 року у справі № 909/52/13-г змінено. У резолютивній частині замість відповідача 3 закритого акціонерного товариства "Подільська комерційна компанія" вказано приватне акціонерне товариство "Подільська комерційна компанія" та викладено її в наступній редакції: "Задовольнити позов прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави - Кабінету Міністрів України в особі ПАТ "Ощадбанк" та його філії Івано-Франківського обласного управління до відповідачів: СП "ЛК "Осмолода", ТОВ "ЛПК "Галичина-ліс" та ПАТ "ПКК" про стягнення в солідарному порядку заборгованості, яка виникла з невиконання грошових зобов'язань за договором кредитної лінії від 13.09.2010 року, укладеного як додаток № 1 до договору про заміну зобов'язань від 13.09.2010 року в сумі 1 343 676, 12 грн., з яких: 1 104 786, 83 грн. сума основного боргу; 116 274, 17 грн. прострочені нараховані проценти; 7 627, 56 грн. нараховані проценти; 114 988, 56 грн. пеня. Стягнути солідарно з відповідачів: СП "ЛК "Осмолода", ТОВ "ЛПК "Галичина-ліс", ПАТ "ПКК" на користь позивача ПАТ "Ощадбанк" в особі філії Івано-Франківського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" заборгованість за договором про зміну зобов'язань від 13.09.2010 року та додатком № 1 договором кредитної лінії від 13.09.2010 року в сумі 1 343 676, 12 грн., з яких: 1 104 786, 83 грн. сума основного боргу; 116 274, 17 грн. прострочені нараховані проценти; 7 627, 56 грн. нараховані проценти; 114 988, 56 грн. пеня."

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "ПКК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року у справі № 909/52/13-г та прийняти нове рішення у справі, яким залишити без розгляду позов або припинити провадження стосовно СП "ЛК "Осмолода", а відносно ТОВ "ЛПК "Галичина-ліс" та ПАТ "ПКК" відмовити в задоволенні позову, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 14, 17, 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 251, 252, 559 Цивільного кодексу України, ст. ст. 79, 80, 104 Господарського процесуального кодексу України.

24.10.2013 року в судовому засіданні, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів оголошено перерву до 31.10.2013 року на 9 год. 45 хв., про що повідомлено присутніх представників сторін.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що згідно п. 1 статуту відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", позивач є державним банком, утвореним відповідно до розпорядження Президента України від 20.05.1999 року № 106, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1999 року № 876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у Державний ощадний банк України з організаційно-правовою формою - відкрите акціонерне товариство, який зареєстрований Національним банком України 26.05.1999 року за № 4 і назву якого змінено на відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", що зареєстровано Нацбанком України 28.12.1999 року.

У зв'язку з внесенням змін до Закону України "Про акціонерні товариства", ВАТ "Державний ощадний банк України" було перейменовано на публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", про що внесено зміни до Статуту.

Судами досліджено, що згідно вказаного розпорядження 100 відсотків акцій ПАТ "Ощадбанк" належать державі.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України гарантуються державою.

У рішенні Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року зазначено, що поняття "інтереси держави" є оціночним. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій та вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо неможливості звернення прокурора в інтересах ПАТ "Ощадбанк" з огляду на те, що в даному випадку інтереси держави співпадають з інтересами ПАТ "Ощадбанк", оскільки, вчасне неповернення коштів, які були надані в якості кредиту, створює загрозу належному виконанню банком своїх зобов'язань перед вкладниками, які гарантуються державою, так і подальшому здійсненню загальнодержавних економічних та соціальних програм, спрямованих на розвиток економіки держави.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 13.09.2010 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі директора Івано-Франківської філії та СП "ЛК "Осмолода" укладений договір про заміну зобов'язань, за умовами якого, сторони, у відповідності до п. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України домовились переоформити зобов'язання за договором невідновлювальної кредитної лінії № 08/10 від 24.04.2008 року, шляхом його заміни новим зобов'язанням, викладеному в договорі кредитної лінії (додаток № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною). Окрім цього, сторонами був укладений договір кредитної лінії як додаток №1 до договору про заміну зобов'язань (новація) від 13.09.2010р.

Положеннями п. п. 2.1., 2.2., 2.3.2. вказаного Договору сторони передбачили, що позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 23.07.2012 року. В рахунок видачі коштів, згідно з даним договором приєднується залишок заборгованості позичальника за договором відновлювальної кредитної лінії № 08/10 від 24.04.2008 року в сумі 1 699 790, 77 грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено що, в забезпечення виконання вказаного вище Договору, між ПАТ "Ощадбанк" та ТОВ "ЛПК "Галичина-ліс" і ПАТ "ПКК" були укладені договори поруки.

Відповідно до п. п. 1.1., 4.1., 4.4. договорів поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи солідарно заборгованість з відповідачів суди попередніх інстанцій виходили з того, що в порушення договірних зобов'язань за договором кредитної лінії від 13.09.2010 року відповідач не проводив сплату кредитних коштів банку, у зв'язку з чим утворилась заборгованість та наявне забезпечення кредитної угоди договорами поруки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що СП "ЛК "Осмолода" т ПАТ "ПКК" звертались як до місцевого та к і до апеляційного господарських судів з клопотанням про зупинення розгляду справи з підстав порушеного стосовно СП "ЛК "Осмолода" провадження у справі про банкрутство.

Місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання послався на ст. ст. 543, 554 Цивільного кодексу України та зазначив, що кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо та задовольнив позовні вимоги стягнувши солідарно заборгованість з боржника та поручителів.

Місцевим господарським судом було встановлено, що СП "ЛК "Осмолода" подало до офіційного друкованого органу газети "Урядовий кур'єр" інформацію про оголошення щодо порушення справи про банкрутство відповідача 1, яка опублікована у № 39 від 27.02.13 року.

Крім того, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2013 року у справі № 5010/1515/2012-Б-26/45 про банкрутство ТОВ "Лісова компанія"Осмолода" визнано кредиторські вимоги ПАТ "Ощадбанк" на суму 1 302 064, 16 грн., з них 1 206 940, 68 грн. в першу чергу, а 95 123, 48 грн. пені в шосту чергу.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні клопотання про зупинення провадження, в ухвалі від 26.06.2013 року послався на ст. 79 ГПК України та зазначив, що вказана справі про банкрутство СП "Осмолода" не є пов'язаною з даною справою, а встановлені факти не будуть впливати на оцінку доказів в даній справі та стягнув солідарно заборгованість з усіх відповідачів.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлено Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що ні Закон ні ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті.

Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2002 у справі N 01-10/16 зазначив, що порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви.

В таких випадках, враховуючи положення ГПК України, слід приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення, на підставі п. 1 ст. 79 ГПК України, слід зупиняти позовне провадження та роз'яснювати позивачу зміст ч. 2 ст. 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України.

Крім того, згідно приписів ч. ч. 1, 2, 3 ,4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 року, який набув чинності 19.01.2013 року) У разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

За приписами ч. 8 ст. 84 ГПК України в разі, коли у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення принципу повноти судового розгляду, закріпленого ст. 43 ГПК України, не було враховано вищевказаних обставин, у зв'язку з чим не враховано положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з огляду на приписи ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція обмежена в праві встановлення обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним та вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення ст. 43 ГПК України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга приватного акціонерного товариства "Подільська комерційна компанія" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Подільська комерційна компанія" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року у справі № 909/52/13-г задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року у справі № 909/52/13-г скасувати.

3. Матеріали справи № 909/52/13-г направити на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіІ.П. Ходаківська О.В. Яценко