Постанова № 34491041, 14.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2013 року № 826/13619/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промтехноінвест»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2013 №0002362207 та №0002352207, зобов'язання вчинити дії,На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадження

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промтехноінвест» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними дій податкового органу по проведенню позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2013, за результатами якої було складено акт №94/1-22-07-32957159 від 07.08.2013; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0002362207, 0002352207 від 21.08.2013; зобов'язання відповідача відновити в обліковій картці платника ТОВ ВКФ «Промтехноінвест» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі в електронній базі даних єдина система «Податковий блок», до складу якої ввійшли також підсистеми «Податковий аудит» та «Аналітична система» суми податкового кредиту та зобов'язання ТОВ ВКФ «Промтехноінвест».

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в основу акту перевірки, на підставі якого винесено спірні рішення, покладено висновки актів щодо контрагентів позивача про неможливість проведення зустрічних звірок, які складені з порушенням п.3 порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2010 року №1232 та вказують на протиправність дій податкового органу. Висновки в акті перевірки позивача не відповідають фактичним обставинам, оскільки реальність господарських операцій з контрагентами підтверджується первинними документами, а тому є підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також для відновлення в обліковій картці платника ТОВ ВКФ «Промтехноінвест» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі в електронній базі даних єдина система «Податковий блок», до складу якої ввійшли також підсистеми «Податковий аудит» та «Аналітична система» суми податкового кредиту та зобов'язання ТОВ ВКФ «Промтехноінвест» відображені за результатами перевірки.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та з врахування всіх обставин.

У судовому засіданні 12.09.2013 суд у відповідності до вимог ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмово провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промтехноінвест» листи про надання інформації №1041/10/22-07 від 08.07.2013, №1268/10/22-07 від 15.07.2013, №1360/10/22-07 від 17.07.2013, №1535/10/22-07 від 22.07.2013, згідно яких відповідач на підставі пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п.73.3, 73.5 ст.73 ПК України просив надати не пізніше ніж за десять робочих днів з моменту отримання цього листа письмові пояснення та первинні документи згідно переліку за період з 01.07.2010 по 30.06.2013 щодо взаємовідносин з наступними підприємствами: ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «Будівельна Компанія «Палаццо», МПП - Фірма «Андромеда». Крім того, позивача було попереджено, що ненадання пояснень буде розглядатися як підстава для проведення позапланової виїзної перевірки у відповідності з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

У відповідь на названі запити позивач листами №07-17/13-2 від 17.07.213, №07-17/13-1 від 17.07.213, №07-18/13-1 від 18.07.2013, №23.07.2013 від 23.07.2013 надав відповідачу відповіді про відмову у наданні інформації, посилаючись на порушення відповідачем вимог п.73.3 ст.73 ПК України та Постанови КМ України «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» №1245 від 27.12.2010 при складанні запиту, у зв'язку з не зазначенням податковим органом підстав для його надіслання, що звільняє від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Наказом відповідача №363 від 24.07.2013 вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 25.07.2013 терміном 5 днів на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України.

З 25.07.2013 по 31.07.2013, на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, посадовими особами Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міндоходів у м. Києві проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ ВФК «Промтехноінвест» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельна Компанія «Палаццо», ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана», ДП «Балу», ТОВ «Екселент Стайл», ТОВ «ТД «Ямато», ТОВ «Компанія «Комерсант 2011», ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «Новий Градъ», МПП - Фірма «Андромеда», ТОВ «РА «Лоцман» за період з 01.07.2010 по 30.06.2013.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №94/1-22-07-32957159 від 07.08.2013, за висновками якого встановлено порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІV квартал 2012 року на суму 153619,00 грн., а також п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року на суму 146303,00 грн.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були обставини, які відображені в акті, а саме: відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, оскільки господарські операції з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) контрагентами за період з 01.07.2010 по 30.06.2013 не підтверджуються, враховуючи реальний час їх здійснення, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, оскільки позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіми особами.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013:

- №0002362207, яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 153619,00 грн. та суму штрафних фінансових санкцій у розмірі 38405,00 грн.;

- №0002352207, яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 146303,00 грн. та суму штрафних фінансових санкцій у розмірі 36576,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткову безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Так, підставою для проведення відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки позивача було ненадання останнім інформації та первинних документів на запити податкового органу, надіслані згідно пп. 20.1.6 п. 20.1 ст.20, п.п.73.3, 73.5 ст.73 ПК України.

У відповідності до вимог пп. 20.1.6 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно приписів п. 73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження, за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених абз. 3 цього пункту.

Пунктом 73.5 ст.73 ПК України встановлено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Отже, виходячи з системного аналізу положень пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п. 73.3, 73.5 ст.73 ПК України, відповідач мав на меті ініціювати проведення зустрічної звірки для документального підтвердження господарських відносин позивача з платниками податків (у тому числі підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними), у зв'язку з чим був надісланий позивачу запит.

Приписами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що у разі наявності такої обставини як: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, здійснюється документальна позапланова перевірка.

Враховуючи, що позивачем витребовувані документи та інформація не були надані податковий орган на підставі наказу №363 від 24.07.2013 та керуючись пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України цілком правомірно провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої був складений акт.

При цьому, як вбачається з акту перевірки позивача, що також не заперечується останнім, перевірка проводилась з урахуванням реєстраційних документів, податкової звітності, первинної документації та даних комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи податкового органу, що свідчить про дотримання відповідачем вимог, встановлених пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України.

Також, судом не приймаються до уваги посилання позивача як на одну з підстав для задоволення позовних вимог про те, що складання актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів до проведення перевірки позивача є порушенням вимог Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010 (далі - Постанова №1232), виходячи з наступних підстав.

Як зазначалось вище контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Відповідно до інших положень п.73.5. ст.73 ПК України зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Аналогічні положення містяться в Постанові №1232, якою визначено механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

За змістом Постанови №1232 підставою для проведення зустрічної звірки є отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження. При цьому, також у разі якщо під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Разом з цим, існує єдиний порядок направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пп. 2.1, 2.3 п. 2 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів, зокрема, при відборі для проведення зустрічних звірок особлива увага звертається на суб'єктів господарювання з якими платником податків вчинено правочини, стосовно яких виникли сумніви щодо реальності їх вчинення, та/або наявні факти, що свідчать про їх недійсність (пп. 2.3.6).

Судом відзначається, що в матеріалах справи наявні акти про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання - контрагентів позивача, в яких, зокрема, встановлено не підтвердження реальності здійснення ними операцій з придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

У відповідності до змісту п.п. 4.5, 4.6 п.4 Методичних рекомендацій при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження, за результатами проведення якої складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки.

Водночас, слід звернути увагу, що згідно пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, зміст викладених норм вказує на те, що саме за результатами здійснених зустрічних звірок складається довідка, а у разі встановлення фактів про відсутність суб'єктів господарювання-контрагентів позивача за податковою адресою, складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що в повній мірі спростовує доводи позивача про порушення законодавства податковим органом при складанні такого акту.

Між тим, беззаперечним є факт, що складання актів з найменуванням «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання», а також не складання довідки, вказують саме на не проведення податковим органом зустрічної звірки, як у позивача, так і у його контрагентів, у зв'язку з чим, як наслідок, необґрунтованими є посилання позивача на норми, які поширюються на правовідносини та дії, які стосуються порядку суто вже проведеної зустрічної звірки.

По-друге, жодними нормами права не встановлено вимог з приводу обов'язковості проведення звірки контрагентів позивача саме після проведення перевірки останнього, чи до початку його перевірки, внаслідок чого такі доводи позивача є необґрунтованими та такими, що невірно тлумачать норми права.

По-третє, Додатком №3 до Методичних рекомендацій встановлено форму та вимоги щодо змісту і об'єму інформації, яка підлягає відображенню в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, зокрема, п. 15 Додатку №3 Методичних рекомендацій передбачено зазначення встановлених даних про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається й інша інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Таким чином, викладені контролюючими органами в актах про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання обставини та їх аналіз є нічим іншим як реалізація функцій податкового органу на виконання вимог наведеної норми, а не, як стверджує позивач, покладенням податковим органом в його основу недостовірної інформації.

Окрім того, судом також відзначається, що результати проведення зустрічних звірок інших суб'єктів господарювання та складання актів щодо них не містять інформації щодо предмету доказування у даній справі та не стосуються підстав з яких була призначена перевірка позивача, у зв'язку з чим відповідно до приписів ч. 1 ст. 70 КАС України не можуть бути прийняті судом до розгляду в якості належних доказів.

Разом з цим судом звертається увага на те, що при дослідженні правомірності винесення рішення податковим органом значення має тільки наявність чи відсутність фактів порушення платником податків вимог законодавства, зазначених в акті перевірки, у зв'язку з чим, навіть наявність формальних порушень податковою інспекцією під час проведення перевірки не можуть бути підставою для його скасування. А беручи до уваги, що контрольні заходи податковим органом вже були проведені, то на момент розгляду справи відсутнє порушене право позивача внаслідок вчинення дій податковим органом при здійсненні перевірки.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп в справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправними дій податкового органу по проведенню позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2013, за результатами якої було складено акт №94/1-22-07-32957159 від 07.08.2013 та не вбачає правових підстав для її задоволення.

Стосовно правомірності винесення податкових повідомлень-рішень №№0002362207, 0002352207 від 21.08.2013, судом відзначається наступне.

З огляду на лист Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами, - ТОВ «Будівельна Компанія «Палаццо», ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана», ДП «Балу», ТОВ «Екселент Стайл», ТОВ «ТД «Ямато», ТОВ «Компанія «Комерсант 2011», ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «Новий Градъ», МПП - Фірма «Андромеда», ТОВ «РА «Лоцман», обставини використання придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Водночас беручи до уваги, що необхідною умовою для віднесення придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та податкового кредиту є факт придбання таких товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в межах власної господарської діяльності позивача, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг), тому в межах даного спору підлягає встановленню факт відповідності придбаних товарів (робіт, послуг) позивачем цілям його господарської діяльності, підтвердження сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) належним чином оформленими первинними документами та дотримання позивачем при визначенні об'єкту оподаткування застережень, встановлених нормами податкового законодавства, а також наявність у платника податків виданої йому продавцем товару (робіт, послуг) податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та яка підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій з ТОВ «Будівельна Компанія «Палаццо», ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана», ДП «Балу», ТОВ «Екселент Стайл», ТОВ «ТД «Ямато», ТОВ «Компанія «Комерсант 2011», ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «Новий Градъ», МПП - Фірма «Андромеда», ТОВ «РА «Лоцман» позивач надав первинну документацію, дослідивши які суд встановив наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172916 позивач здійснює посередницьку діяльність у торгівлі товарами широкого асортименту та неспеціалізовану оптову торгівлю; діяльність з монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;будівництво інших споруд, н.в.і.у.; будівництво житлових і нежитлових будівель.

Позивач має чинну ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АГ №575604 від 12.04.2011 на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури строком дії з 12.04.2011 до 12.04.2016.

Ліцензію Державного департаменту пожежної безпеки МНС України серії АГ №595228 на здійснення господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінку протипожежного стану об'єктів з необмеженим строком дії з 09.12.2010.

Також позивач має дозволи №1114.10.32-45.21.1 та №1521.12.32 на виконання робіт підвищеної небезпеки з 23.09.2010 по 23.09.2015, виданий Держгірпромнаглядом України.

Отже, наявність у позивач на момент вчинення спірних операцій ліцензійних та дозвільних документів свідчить, що підприємство відповідало технологічним вимогам до спеціалізованого підприємства, необхідним для здійснення відповідної господарської діяльності, в тому числі і з тих робіт, що були придбані за договорами позивачем у контрагентів.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ТОВ «БК Палаццо» були укладені наступні договори:

- договір підряду №Б-10 від 02.04.2012, предметом якого придбання позивачем робіт по збиранню центрального диспетчерського пульта цифрового керування та контролю, включаючи слюсарні та електромонтажні роботи;

- договір підряду №Б-08 від 02.04.2012, предметом якого придбання позивачем робіт по збиранню 8-ми щитів керування нижнього рівня адресно-цифрових, включаючи слюсарні та електромонтажні роботи;

- договір підряду №Б-07 від 02.04.2012, предметом якого придбання позивачем робіт по збиранню щита ШТК для системи адресного контролю температури, включаючи слюсарні та електромонтажні роботи;

- договори купівлі-продажу №20-10/2 від 20.10.2012, №05-10/1 від 05.10.2012, №19-11/5 від 19.11.2012, №03-01/1 від 03.01.2013, №18-02/1 від 18.02.2013, предметом яких є придбання позивачем товару згідно специфікації.

У період взаємовідносин з позивачем ТОВ «БК Палаццо» мало ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АВ №588829 від 29.09.2011 на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що була дійсна з 29.09.2011 до 29.09.2014.

Таким чином, наявність у ТОВ «БК Палаццо» на момент вчинення спірних операцій ліцензії свідчить, що підприємство відповідало технологічним вимогам до спеціалізованого підприємства, необхідним для здійснення діяльності з будівництва, в тому числі з тих робіт, що були придбані за договорами позивачем.

Факт виконання зобов'язань за вищенаведеними договорами підтверджується актами про одержання матеріально-технічної продукції, актами зборки, актами прийому-передачі, актами виконаних робіт (а.с. 92-96, 101-105, 111-115, 168 додаток справи 4) та видатковими накладними (а.с. 137, 170, 179, 188, 209 додаток справи 4).

На суму поставлених товарів та робіт ТОВ «БК Палаццо» виписані податкові накладні №8 від 09.04.2012, №7 від 09.04.2012, №6 від 09.04.2012, №6 від 05.11.2012, №42 від 22.10.2012, №135 від 29.12.2012, №54 від 29.01.2013, №72 від 27.02.2013 (а.с. 97, 106, 116, 139, 172, 181, 190, 211 додаток справи 4), які в свою чергу зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 107, 117, 141, 173, 182, 191, 212 додаток справи 4).

Водночас, слід відзначити, що наявні у справі товарно-транспортні накладні містять відмітки відправника товару щодо відвантаження товару та його отримувача стосовно фактичного отримання товару (а.с. 140, 169, 178, 187, 208 додаток справи 4).

Згідно виписки з банківського рахунку позивача, що також встановлено в акті перевірки, на виконання зобов'язань за договорами сплачено 301919,93 грн., у зв'язку з чим заборгованість становить 9030282,58 грн.

Наявні у справі докази вказують, що отримані від ТОВ «БК Палаццо» роботи, послуги та товар оприбутковані та товар направлений до основного складу (а.с. 77-80 додаток справи 4).

Згідно свідоцтва №100349806, виданого Ірпінською ОДПІ Київської області, ТОВ «БК Палаццо» зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.10.2011. А згідно довідки №635 від 08.11.2011 ТОВ «БК Палаццо» було взято на облік платника податків 20.12.2001 за №6499/473/43.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172303 державним реєстратором 13.05.2013 внесено запис щодо відсутності ТОВ «БК Палаццо» за адресою реєстрації, тобто після здійснення господарських операцій з позивачем.

Також, між позивачем та ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана» були укладені наступні договори:

- договір підряду №34-КД від 14.11.2011, предметом якого придбання позивачем робіт по розробці конструкторської документації, схем електричних з'єднань, таблиць з'єднань та специфікацій обладнання центрального диспетчерського пульта цифрового керування та контролю;

- договір підряду №23-ЕО від 09.11.2011, предметом якого придбання позивачем робіт по зборці 1-го центрального диспетчерського пульта цифрового керування та контролю, включаючи слюсарні та електромонтажні роботи;

- договір поставки №11-01 від 01.11.2011, предметом якого придбання позивачем спеціалізованого обладнання протипожежного призначення згідно специфікації;

- договір підряду №18-ЕО від 24.10.2011, предметом якого придбання позивачем робіт по зборці 1-го щита ШТК для системи адресного контролю температури, включаючи слюсарні та електромонтажні роботи;

- договір підряду №17-ЕО від 24.10.2011, предметом якого придбання позивачем робіт по зборці 3-х щитів ШТК для системи адресного контролю температури, включаючи слюсарні та електромонтажні роботи;

- договір підряду №12-ЕО від 26.09.2011, предметом якого придбання позивачем робіт по зборці 6-ти щитів керування нижнього рівня адресно-цифрових, включаючи слюсарні та електромонтажні роботи;

- договір підряду №19-КД від 17.10.2011, предметом якого придбання позивачем робіт по розробці конструкторської документації, схем електричних з'єднань, таблиць з'єднань та специфікацій обладнання системи адресного контролю температури;

- договір підряду №11-КД від 19.09.2011, предметом якого придбання позивачем робіт по розробці конструкторської документації, схем електричних з'єднань, таблиць з'єднань та специфікацій обладнання щита керування нижнього рівня адресно-цифрового;

- договір підряду №04-КД від 20.02.2012, предметом якого придбання позивачем робіт по розробці конструкторської документації, індивідуальної системи газового пожежогасіння;

- договір підряду №05-КД від 19.03.2012, предметом якого придбання позивачем робіт по розробці конструкторської документації, схем електричних з'єднань, таблиць з'єднань та специфікацій обладнання системи адресного контролю температури;

- договір підряду №06-КД від 19.03.2012, предметом якого придбання позивачем робіт по розробці конструкторської документації, схем електричних з'єднань, таблиць з'єднань та специфікацій матеріалів та обладнання системи центрального диспетчерського пульта цифрового керування та контролю;

- договір підряду №07-КД від 19.03.2012, предметом якого придбання позивачем робіт по розробці конструкторської документації, схем електричних з'єднань, таблиць з'єднань та специфікацій матеріалів та обладнання щита керування нижнього рівня адресно-цифрового;

- договори поставки №09-11 від 22.09.2011, №08-31 від 18.08.2011, №08-23 від 15.08.2011, №020 від 01.03.2012, №025 від 02.04.2012, предметом яких є придбання позивачем товару згідно специфікації.

Факт виконання зобов'язань за вищенаведеними договорами підтверджується актами виконаних робіт, про одержання матеріально-технічної продукції, актами зборки, актами прийому-передачі (а.с. 130, 135-139, 153-157, 162-166, 171-184, 206, 210, 222, 236, 243, 247, 251, 255 додаток справи 5)та видатковими накладними (а.с. 145, 193, 197, 200, 223, 237, 265, 292 додаток справи 5).

На суму поставлених товарів та робіт ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана» виписані податкові накладні №33 від 02.12.2011, №64 від 07.12.2011, №1 від 01.12.2011, №107 від 15.11.2011, №171 від 15.11.2011, №196 від 20.10.2011, №37 від 03.10.2011, №111 від 10.10.2011, №25 від 01.11.2011, № 95 від 04.11.2011, №163 від17.10.2011, №54 від 05.09.2011, №18 від 01.09.2011, №4 від 01.03.2012, №5 від 02.04.2012, №6 від 02.04.2012, №7 від 02.04.2012, №20 від 07.03.2012, №28 від 05.04.2012 (а.с. 131, 140, 148, 167, 185, 196, 198, 203, 211, 226, 240, 244, 248, 252, 256, 268, 295 додаток справи 5), які в свою чергу зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 149, 257, 269, 296 додаток справи 5).

Водночас, слід відзначити, що наявні у справі товарно-транспортні накладні містять відмітки відправника товару щодо відвантаження товару та його отримувача стосовно фактичного отримання товару (а.с. 146, 194, 199, 201, 224, 238, 266, 293 додаток справи 5).

Згідно виписки з банківського рахунку позивача, на виконання зобов'язань за договорами сплачено 11487655,24 грн., заборгованість відсутня, що також встановлено в акті перевірки.

Наявні у справі докази вказують, що отримані від ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана» роботи, послуги та товар оприбутковані та товар направлений до основного складу (а.с. 110-120 додаток справи 5).

Згідно свідоцтва №100309678, виданого Бориспільською ОДПІ Київської області, ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана» зареєстровано платником податку на додану вартість з 12.11.2010.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172318 станом на 19.08.2013 ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана» записи про відсутність підприємства за адресою реєстрації та про стан його припинення відсутні.

Між позивачем та ДП «Балу» були укладені наступні договори:

- договори купівлі-продажу №52-11 від 22.09.2011, №23-11 від 01.09.2011, № 06-11 від 06.06.2011, №33-12 від 29.02.2012, №61-11 від 02.11.2011, №63-11 від 07.11.2011, №64-11 від 20.10.2011, предметом яких є придбання позивачем товару згідно специфікації.

Факт виконання зобов'язань за вищенаведеними договорами підтверджується видатковими накладними (а.с. 264, 267, 270, 273, 276, 279, 289, 294, 297, 307, 317 додаток справи 7 та а.с. 233, 241, 249 додаток справи 4) та актом про одержання матеріально-технічної продукції (а.с. 305, додаток справи 7).

На суму поставлених товарів ДП «Балу» виписані податкові накладні №13 від 10.11.2011, №7 від 03.10.2011, №33 від 07.10.2011, №53 від 12.10.2011, №69 від 14.10.2011, №72 від 17.10.2011, №82 від 20.10.2011, №73 від 16.09.2011, №40 від 10.10.2011, №62 від 13.10.2011, №168 від 31.07.2011, №1 від 07.03.2012, №2 від 05.12.2011, №5 від 14.12.2011 (а.с.252, 266, 269, 272, 275, 278, 282, 292, 296, 300, 309, 320 додаток справи 7 та а.с. 236, 244 додаток справи 4), які в свою чергу зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 293, 321додаток справи 7).

Водночас, слід відзначити, що наявні у справі товарно-транспортні накладні містять відмітки відправника товару щодо відвантаження товару та його отримувача стосовно фактичного отримання товару (а.с. 250, 265, 268, 271, 274, 277, 280, 290, 295, 298, 308, 318, додаток справи 7 та а.с. 234, 242, додаток справи 4).

Згідно виписки з банківського рахунку позивача, на виконання зобов'язань за договорами сплачено 7726409,84 грн., заборгованість відсутня, що також встановлено в акті перевірки.

Наявні у справі докази вказують, що отримані від ДП «Балу» товари оприбутковані та направлені до основного складу (а.с. 213-230 додаток справи 4).

Згідно свідоцтва №100271173, виданого ДПІ в Обухівському районі, ДП «Балу» зареєстровано платником податку на додану вартість з 23.01.2001.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172308 державним реєстратором 19.03.2013 внесено запис щодо відсутності ДП «Балу» за адресою реєстрації, тобто після здійснення господарських операцій з позивачем.

Між позивачем та ТОВ «Екселент Стайл» укладено договір купівлі-продажу №02-08/13 від 08.02.2013, предметом якого є придбання позивачем товару згідно специфікації.

Факт виконання зобов'язань за вищенаведеним договором підтверджується видатковою накладною (а.с. 11 додаток справи 4).

На суму поставлених товарів ТОВ «Екселент Стайл» виписано податкову накладну №79 від 29.03.2013 (а.с. 13 додаток справи 4), яка в свою чергу зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 14додаток справи 4).

Згідно виписки з банківського рахунку позивача, на виконання зобов'язань за договором сплачено 1911569,98 грн., заборгованість відсутня, що також встановлено в акті перевірки.

Наявні у справі докази вказують, що отримані від ТОВ «Екселент Стайл» товари оприбутковані та направлені до основного складу (а.с. 1 додаток справи 4).

Згідно свідоцтва №200076751, виданого ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС, ТОВ «Екселент Стайл» зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.11.2012. А згідно довідки №3368 від 28.09.2012 ТОВ «Екселент Стайл» було взято на облік платника податків 20.05.2011 за №59586.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172311 станом на 19.08.2013 ТОВ «Екселент Стайл» записи про відсутність підприємства за адресою реєстрації та про стан його припинення відсутні.

Між позивачем та ТОВ «ТД «Ямато» укладено договір купівлі-продажу №13/02/3 від 12.02.2013, предметом якого є придбання позивачем товару згідно специфікації.

Факт виконання зобов'язань за вищенаведеним договором підтверджується видатковою накладною (а.с. 34 додаток справи 4).

На суму поставлених товарів ТОВ «ТД «Ямато» виписано податкову накладну №91 від 29.03.2013 (а.с. 36 додаток справи 4), яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 37 додаток справи 4).

На виконання зобов'язань за договором сплачено 1649936,03 грн., заборгованість відсутня, що також встановлено в акті перевірки.

Наявні у справі докази вказують, що отримані від ТОВ «ТД «Ямато» товари оприбутковані та направлені до основного складу (а.с. 29 додаток справи 4).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172314 станом на 19.08.2013 ТОВ «ТД «Ямато» записи про відсутність підприємства за адресою реєстрації та про стан його припинення відсутні.

Між позивачем та ТОВ «Компанія «Комерсант 2011» укладено договір купівлі-продажу №15 від 14.02.2013, предметом якого є придбання позивачем товару згідно специфікації.

Факт виконання зобов'язань за вищенаведеним договором підтверджується видатковою накладною (а.с. 21 додаток справи 4).

На суму поставлених товарів ТОВ «Компанія «Комерсант 2011» виписано податкову накладну №77 від 29.03.2013 (а.с. 23 додаток справи 4), яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 24 додаток справи 4).

Згідно виписки з банківського рахунку позивача, на виконання зобов'язань за договором сплачено 1193527,00 грн., заборгованість відсутня, що також встановлено в акті перевірки.

Наявні у справі докази вказують, що отримані від ТОВ «Компанія «Комерсант 2011» товари оприбутковані та направлені до основного складу (а.с. 15 додаток справи 4).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172305 станом на 19.08.2013 ТОВ «Компанія «Комерсант 2011» записи про відсутність підприємства за адресою реєстрації та про стан його припинення відсутні.

Між позивачем та ТОВ «Прімум Компані» були укладені договори купівлі-продажу №12/130 від 15.10.2012, №12/123 від 08.10.2012, №12/132 від 20.10.2012, №12/143 від 22.11.2012, №01/12 від 10.01.2013, №02/11 від 21.02.2013, предметом яких є придбання позивачем товару згідно специфікації.

Факт виконання зобов'язань за вищенаведеними договорами підтверджується видатковими накладними (а.с. 27, 60, 69, 78, 87, 105 додаток справи 5) та актом про одержання матеріально-технічної продукції (а.с. 59 додаток справи).

На суму поставлених товарів ТОВ «Прімум Компані» виписані податкові накладні №2 від 05.11.2012, №12 від 22.10.2012, №3 від 05.11.2012, №20 від 28.12.2012, №22 від 30.01.2013, №16 від 28.02.2013 (а.с. 30, 63, 72, 81, 90, 108 додаток справи 5), які в свою чергу зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 31,64, 73, 82, 91, 109 додаток справи 5).

Водночас, слід відзначити, що наявні у справі товарно-транспортні накладні містять відмітки відправника товару щодо відвантаження товару та його отримувача стосовно фактичного отримання товару (а.с. 28, 61, 70, 79, 88, 106 додаток справи 5).

Згідно виписки з банківського рахунку позивача, що також встановлено в акті перевірки, на виконання зобов'язань за договорами сплачено 4025640,94 грн., у зв'язку з чим заборгованість становить 11048619,86 грн.

Наявні у справі докази вказують, що отримані від ТОВ «Прімум Компані» товари оприбутковані та направлені до основного складу (а.с. 1-5 додаток справи 5).

Згідно свідоцтва №200004809, виданого Ірпінською ОДПІ Київської області, ТОВ «Прімум Компані» зареєстровано платником податку на додану вартість з 07.10.2011. А згідно довідки №564 від 19.09.2011 ТОВ «Прімум Компані» було взято на облік платника податків 19.09.2011 за №394.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172308 державним реєстратором 13.05.2013 внесено запис щодо відсутності ТОВ «Прімум Компані» за адресою реєстрації, тобто після здійснення господарських операцій з позивачем.

Між позивачем та ТОВ «Новий Градъ» були укладені наступні договори:

- договори поставки №264 від 01.11.2011, №200-1 від 24.10.2011, предметом яких є поставка позивачу товару згідно специфікації;

- договори купівлі-продажу №02-12 від 11.02.2013, №02-14 від 15.02.2013, №01-15 від 11.01.2013, №11-03 від 01.11.2012, №11-07 від 15.11.2012, №10-07 від 04.10.2012, №10-12 від 08.10.2012, №10-23 від 22.10.2012, №03/12 від 01.03.2012, №11/12 від 02.04.2012, №13/12 від 05.04.2012, предметом яких є придбання позивачем товару згідно специфікації.

Факт виконання зобов'язань за вищенаведеними договорами підтверджується видатковими накладними (а.с. 189, 210, 219, 228, 236 додаток справи 6 та а.с. 253, 264, 296, 302, 308, 318, 357, 365, 392, 396 додаток справи 7) та актами про одержання матеріально-технічної продукції (а.с. 252, 263 додаток справи 7).

На суму поставлених товарів та робіт ТОВ «Новий Градъ» виписані податкові накладні №24 від 22.02.2013, №28 від 25.02.2012, №28 від 28.01.2013, №28 від 09.11.2012, №66 від 19.11.2012, №18 від 15.10.2012, №42 від 25.10.2012, №11 від 05.11.2012, №10 від 08.04.2012, №18 від 15.12.2011, №4 від 07.03.2012, №9 від 08.04.2012, №22 від 17.04.2012, №10 від 24.11.2011, №3 від 10.11.2011 (а.с. 191, 213, 222, 230, 239 додаток справи 6 та а.с. 256, 268, 299, 303, 310, 321, 359, 368, 395, 399 додаток справи 7), які в свою чергу зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 192, 214, 223, 231, 240 додаток справи 6 та а.с. 257, 269, 300, 322, 360, 369 додаток справи 7).

Водночас, слід відзначити, що наявні у справі товарно-транспортні накладні містять відмітки відправника товару щодо відвантаження товару та його отримувача стосовно фактичного отримання товару (а.с. 211, 220, 237 додаток справи 6 та а.с. 254, 265, 266, 297, 309, 319, 358, 366, 393, 397 додаток справи 7).

Згідно виписки з банківського рахунку позивача на виконання зобов'язань за договорами сплачено 9474220,17 грн.

Наявні у справі докази вказують, що отримані від ТОВ «Новий Градъ» товари оприбутковані та направлені до основного складу (а.с. 169-179 додаток справи 6).

Згідно свідоцтва №200004803, виданого Ірпінською ОДПІ Київської області, ТОВ «Новий Градъ» зареєстровано платником податку на додану вартість з 07.10.2011. А згідно довідки №566 від 20.09.2011 ТОВ «Новий Градъ» було взято на облік платника податків 19.09.2011 за №996.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172307 державним реєстратором 13.05.2013 внесено запис щодо відсутності ТОВ «Новий Градъ» за адресою реєстрації, тобто після здійснення господарських операцій з позивачем.

Між позивачем та МПП - Фірма «Андромеда» були укладені наступні договори:

- договори поставки №ДГ-032 від 03.10.2011, №ДГ-051 від 03.11.2011, предметом яких є поставка позивачу товару згідно специфікації;

- договори купівлі-продажу №10/12 від 02.04.2012, №12/12 від 05.04.2012, №02/12 від 28.02.2012, №ДГ-045 від 20.10.2011, №ДГ-055 від 03.11.2011, предметом яких є придбання позивачем товару згідно специфікації.

Факт виконання зобов'язань за вищенаведеними договорами підтверджується видатковими накладними (а.с. 50, 59, 71, 92, 96, 100, 104, 107, 110, 114, 117, 120, 123, 130, 133, 136, 154, 162, 165 додаток справи 6) та актом про одержання матеріально-технічної продукції (а.с. 91 додаток справи 6).

На суму поставлених товарів та робіт МПП - Фірма «Андромеда» виписані податкові накладні №28 від 05.04.2012, №81 від 17.04.2012, №27 від 07.03.2012, №32 від 11.11.2011, №5 від 01.11.2011, №87 від 21.10.2011, №72 від 17.10.2011, №69 від 14.10.2011, №52 від 11.10.2011, №48 від 10.10.2011, №39 від 07.10.2011, №27 від 05.10.2011, №13 від 03.10.2011, №10 від 02.11.2011, №17 від 04.11.2011, №21 від 07.11.2011, №13 від 05.12.2011, №32 від 15.12.2011, №23 від 12.12.2011 (а.с. 53, 62, 74, 99, 103, 109, 113, 116, 119, 125, 132, 135, 139, 157, 164 додаток справи 6), які в свою чергу зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 54, 63, 75 додаток справи 6).

Водночас, слід відзначити, що наявні у справі товарно-транспортні накладні містять відмітки відправника товару щодо відвантаження товару та його отримувача стосовно фактичного отримання товару (а.с. 51, 60, 12, 93, 97, 101, 105, 108, 111, 115, 118, 121, 124, 131, 134, 137, 155, 163, 166 додаток справи 6).

Згідно виписки з банківського рахунку позивача на виконання зобов'язань за договорами сплачено 7697609,97 грн., заборгованість відсутня, що також встановлено в акті перевірки.

Наявні у справі докази вказують, що отримані від МПП - Фірма «Андромеда» товари оприбутковані та направлені до основного складу (а.с. 1-8 додаток справи 6).

Згідно свідоцтва №100349800, виданого Ірпінською ОДПІ Київської області, МПП - Фірма «Андромеда» зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.10.2011.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172312 державним реєстратором 13.05.2013 внесено запис щодо відсутності МПП - Фірма «Андромеда» за адресою реєстрації, тобто після здійснення господарських операцій з позивачем.

Між позивачем та ТОВ «РА «Лоцман» були укладені наступні договори:

- договір про надання послуг №РП-526 від 27.09.2012, предметом якого є придбання позивачем робіт із виготовлення зовнішньої реклами та відповідних їй рекламних засобів (тимчасових та стаціонарних конструкцій), а також із розміщення реклами;

- договір про надання послуг №РП-123 від 25.06.2012, предметом якого є надання позивачу послуг з розміщення рекламної інформації в інтернеті, технічного обслуговування та підтримки сайту, по просуванню в мережі інтернет сайту позивача;

- договір №МП-312 від 02.10.2012, предметом якого є придбання робіт позивачем по маркетинговому дослідженню технічної можливості впровадження на ринку України автоматичних установок азотного пожежогасіння;

- договір купівлі-продажу №112 від 02.04.2012, предметом якого є придбання позивачем товару згідно специфікації.

Факт виконання зобов'язань за вищенаведеними договорами підтверджується видатковою накладною (а.с. 55, додаток справи 4) та актами виконаних робіт та приймання-передачі (а.с. 62, 69, 75 додаток справи 4 та а.с. 4 додаток справи 10).

На суму поставлених товарів та робіт ТОВ «РА «Лоцман» виписані податкові накладні №7 від 05.04.2012, №86 від 29.12.2012, №87 від 29.12.2012, №76 від 28.12.2012 (а.с. 57, 63, 76, 71, 76 додаток справи 4), які в свою чергу зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 58, 64 додаток справи 4).

Водночас, слід відзначити, що наявна у справі товарно-транспортна накладна містить відмітки відправника товару щодо відвантаження товару та його отримувача стосовно фактичного отримання товару (а.с. 56 додаток справи 4).

Згідно виписки з банківського рахунку позивача, що також встановлено в акті перевірки, на виконання зобов'язань за договорами сплачено 660279,01 грн., у зв'язку з чим заборгованість становить 877820,00 грн. по першій з подій є право на формування податкового кредиту.

Наявні у справі докази вказують, що отримані від ТОВ «РА «Лоцман» послуги та товари оприбутковані, а товари направлені до основного складу (а.с. 38-41 додаток справи 4).

Згідно свідоцтва №200004790, виданого Ірпінською ОДПІ Київської області, ТОВ «РА «Лоцман» зареєстровано платником податку на додану вартість з 07.10.2011. А згідно довідки №579 від 23.09.2011 ТОВ «РА «Лоцман» було взято на облік платника податків 23.09.2011 за №1008.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №172312 державним реєстратором 13.05.2013 внесено запис щодо відсутності ТОВ «РА «Лоцман» за адресою реєстрації, тобто після здійснення господарських операцій з позивачем.

При цьому, матеріалами справи підтверджується зберігання товарів, придбаних позивачем, на складських приміщеннях (а.с. 17-67 додаток справи 1) за договорами оренди та подальше їх перероблення та продаж (а.с. 68-203 додаток справи 1 та а.с. 1-250 додаток справи 3).

Отже, суд оцінюючи досліджені первинні документи, приходить до висновку щодо дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та формування валових витрат, а господарські операції позивача з контрагентами вважає такими, що мають товарний характер, також, виходячи з наступного.

По-перше, судом враховується, що позивачу за результатами перевірки збільшено податок на прибуток та податок на додану вартість не за усі перевіряємі контролюючим органом періоди здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами, а лише за ІV квартал 2012 року та за грудень 2012 року.

Між тим, як вбачається з доказів у справі, за результатами зустрічної звірки з питань підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку з ДП «Балу» та ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана» за вересень 2011 року була складена довідка №603/2-22-30-32957159 від 26.10.2012 (а.с. 131-142 додаток справи 2) з висновком про документальне підтвердження здійснення господарських відносин в цей період.

Зокрема, наявна довідка №451/22-90-329571 від 09.08.2012 про результати зустрічної звірки позивача по господарським операціям з УМГ «Донбастрансгаз» ДК «Укратрансгаз» (кінцевий вигодонабувач по ланцюгу) за березень, серпень-грудень 2010 року, якою підтверджено реальність здійснення операцій.

Таким чином вбачається, що податковий орган при проведенні перевірки за період з 01.07.2010 по 30.06.2013, досліджуючи первинні документи по аналогічним господарським операціям з одними й тими самими контрагентами склав, як довідки про відсутність порушень, так і акти про їх наявність, але за різні періоди, що вказує вибірковий підхід контролюючого в оцінці одних й тих самих доказів.

По-друге, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, п. 15.1 ст. 15 ПК України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів.

Одночасно п. 36.5 ст. 36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом або законами з питань митної справи.

Податкові зобов'язання з ПДВ у відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналогічні положення містяться у п. 1.7, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, пп. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №969 від 21.12.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696, п. 2 Порядку заповнення податкової накладної №165 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за N 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та мета подальшого використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Окрім того, з усього наведеного випливає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем та порушення ним правил здійснення господарської діяльності, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Так, на момент укладання договорів, на яких ґрунтувалися взаємовідносини позивача з контрагентами, а також під час здійснення господарських операцій, контрагенти були зареєстровані в податкових органах як платники податку на додану вартість, їх юридичні особи не були припинені, а угоди з ними у судовому порядку недійсними не визнавалися.

При цьому, слід відзначити, що безтоварність спірних господарських операцій між позивачем та контрагентами, податкова інспекція обумовлює, окрім іншого, неможливістю проведення зустрічної перевірки контрагентів, у зв'язку з відсутністю їх за адресою реєстрації, про що були внесені відповідні записи державним реєстратором .

Однак неможливість проведення зустрічної перевірки контрагентів не є імперативною ознакою протиправності їх діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такими особами. А внесення державним реєстратором запису про відсутність контрагентів за місцем реєстрації саме по собі не стосується перевірки законності всіх угод, і не позбавляє правового значення, виданих за цими господарськими операціями податкових накладних.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентами порушеннями вимог законодавства щодо створення підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності.

Навіть, у разі якщо вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них, адже законом іншого не передбачено.

При дотриманні контрагентами законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Поруч з цим, суд звертає увагу, що протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні КАС України, а тому не можуть прийняті до уваги, оскільки доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачами не надано.

З цього приводу слід окремо, також, наголосити, що навіть за наявності вироку суду у кримінальній справі не виключається можливість здійснення позивачем з контрагентами реальних господарських операцій, і він також потребує оцінки судом в сукупності з іншими доказами, а також у відповідності до вимог ч. 4 ст. 72 КАС України, згідно яких вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В матеріалах справи наявна постанова слідчого СВ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 31.05.2013 про закриття кримінального провадження за №32013110010000029 від 11.02.2013 порушеного за ознаками кримінального правопорушення стосовно ТОВ ВКФ «Промтехноінвест», передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Постанова вмотивована відповідністю руху товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Будівельна Компанія «Палаццо», ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана», ДП «Балу», не підтвердженням заниження ПДВ та відсутністю умислу з боку позивача.

З огляду на недоведеність податковим органом існування відповідних фактів, та обставина, що деякі первинні документи від імені контрагентів підписані невстановленими особами, не є достатньою підставою для позбавлення покупця (позивача у справі) права на відображення у податковому обліку понесених (нарахованих) витрат за наслідками придбання товарів (робіт, послуг) у спірних постачальників. За вказаної обставини покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем.

Окрім того, посилання податкового органу на відсутність у підприємств-контрагентів трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності само собою не свідчить про невчинення торгових господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Будівельна Компанія «Палаццо», ТОВ «Виробничо-Комерційна Фірма «Мілана», ДП «Балу», ТОВ «Екселент Стайл», ТОВ «ТД «Ямато», ТОВ «Компанія «Комерсант 2011», ТОВ «Прімум Компані», ТОВ «Новий Градъ», МПП - Фірма «Андромеда», ТОВ «РА «Лоцман» здійснювалися в межах господарської діяльності підприємств, були реальними, відповідали дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що було свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З огляду на встановлені судом обставини та приймаючи до уваги вимоги вищенаведених норм, суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем витрат по дослідженим господарським операціям до складу валових та до податкового кредиту, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача відновити в обліковій картці платника ТОВ ВКФ «Промтехноінвест» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі в електронній базі даних єдина система «Податковий блок», до складу якої ввійшли також підсистеми «Податковий аудит» та «Аналітична система» суми податкового кредиту та зобов'язання ТОВ ВКФ «Промтехноінвест», суд не вбачає правових підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Податковому органу відповідно до ст. 66 Податкового кодексу України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податках здійснюються на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановлено цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В розрізі викладеного вказана позовна вимога спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судом не були порушені.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст викладеної норми, перевіривши відповідність оскаржуваних рішень усім зазначеним вимогам, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0002362207, 0002352207 від 21.08.2013, а в решті позову, - відмовити.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Позивачем надано оригінал квитанцій про сплату судового збору у сумі 2294 грн. 00 коп. та 34 грн. 41 коп.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково. 2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №№0002362207, 0002352207 від 21.08.2013 3. В задоволені решти позовних вимог відмовити. 4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (м.Київ, вул.Жилянська, 23, код 38745056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промтехноінвест» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 грн. 00 коп.Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій