Постанова № 34490939, 18.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2013 року № 826/8077/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кернел - Трейд»до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платниківпропро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач Дочірнє підприємство «Кернел - Трейд» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 02.10.13р. у зв'язку із заявленим сторонами клопотанням та у відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Кернел - Трейд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2010, 2011, та 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 29.06.13р. за № 342/40-50/23-20/31454383 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.51 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість в розмірі 46 120 663,67грн. в тому числі по періодам : 01.10.2010р. - 1 231 751,35грн.; 01.03.2011р. - 173 793,44грн. ; 01.04.2011р. - 277 544,57грн. ; 01.05.2011р. - 296 663,92грн. ; 01.06.2011р. - 186 301,48грн. ; 01.09.2011р. - 288 747,00грн. ; 01.10.2011р. - 170 728,28грн. ; 01.11.2011р. - 167 289,22грн. ; 01.12.2011р. - 727 568,24грн. ; 01.01.2012р. - 1 329 451,71грн. ; 01.02.2012р. - 12 404 653,04грн. ; 01.03.2012р. - 5 173 156,51грн. ; 01.04.2012р. - 8 760 197,33грн. ; 01.05.2012р. - 4 618 714,99грн. ; 01.06.2012р. - 623 209,30грн. ; 01.07.2012р. - 115 768,45грн. ; 01.08.2012р. - 1 020 119,57грн. ; 01.09.2012р. - 8 555 005,27грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень податкового законодавства податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000252310 від 19.04.2013р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість у розмірі 46 120 663,67грн. у тому числі не відшкодованих на момент перевірки в розмірі - 12 627 012,88грн. та відшкодованих на момент перевірки в розмірі 33 493 650,79грн. та накладено на позивача штрафні санкції у розмірі 22 378 394,07грн.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість слугували висновки щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту коштів сплачених при взаємовідносинах з ПП «Трейд-Інвест-Агро», ПП «Форвард-Л», ФГ «Ялинівське», ТОВ «Рост-Інвест-Агро», ТОВ «Дельта - В.В.В.», ТОВ «Кіровограднафтопостач», ТОВ виробниче об'єднання «ЕКО», ТОВ «Ольвія», ТОВ «Айсберг Пром», ПП «Дельта-Постач», ТОВ «Дельфа-М», Українсько-Російська Фірма «Ю.К.А.С.», ПП «Продекс», оскільки правочини, укладені позивачем з такими контрагентами, укладено без мети настання реальних наслідків, та на переконання податкового органу, є нікчемним.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих ним у судовому засіданні, вбачається, що до таких висновків податковий орган прийшов з аналізу актів про неможливість проведення зустрічних звірок таких контрагентів позивача а також встановлення згідно податкових баз співставлень розбіжностей по задекларованим сумам податкового кредиту та зобов'язань.

Суд оцінюючи доводи відповідача про фіктивність укладених позивачем з ПП «Трейд-Інвест-Агро», ПП «Форвард-Л», ФГ «Ялинівське», ТОВ «Рост-Інвест-Агро», ТОВ «Дельта - В.В.В.», ТОВ «Кіровограднафтопостач», ТОВ виробниче об'єднання «ЕКО», ТОВ «Ольвія», ТОВ «Айсберг Пром», ПП «Дельта-Постач», ТОВ «Дельфа-М», Українсько-Російська Фірма «Ю.К.А.С.», ПП «Продекс» договорів приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на приписах ст. 234 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з цією статтею фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочинів що укладались позивачем з ПП «Трейд-Інвест-Агро», ПП «Форвард-Л», ФГ «Ялинівське», ТОВ «Рост-Інвест-Агро», ТОВ «Дельта - В.В.В.», ТОВ «Кіровограднафтопостач», ТОВ виробниче об'єднання «ЕКО», ТОВ «Ольвія», ТОВ «Айсберг Пром», ПП «Дельта-Постач», ТОВ «Дельфа-М», Українсько-Російська Фірма «Ю.К.А.С.», ПП «Продекс» та не надано відповідних судових рішень, якими такі договори визнано недійсними.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з ПП «Трейд-Інвест-Агро», ПП «Форвард-Л», ФГ «Ялинівське», ТОВ «Рост-Інвест-Агро», ТОВ «Дельта - В.В.В.», ТОВ «Кіровограднафтопостач», ТОВ виробниче об'єднання «ЕКО», ТОВ «Ольвія», ТОВ «Айсберг Пром», ПП «Дельта-Постач», ТОВ «Дельфа-М», Українсько-Російська Фірма «Ю.К.А.С.», ПП «Продекс» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачем правочини ПП «Трейд-Інвест-Агро», ПП «Форвард-Л», ФГ «Ялинівське», ТОВ «Рост-Інвест-Агро», ТОВ «Дельта - В.В.В.», ТОВ «Кіровограднафтопостач», ТОВ виробниче об'єднання «ЕКО», ТОВ «Ольвія», ТОВ «Айсберг Пром», ПП «Дельта-Постач», ТОВ «Дельфа-М», Українсько-Російська Фірма «Ю.К.А.С.», ПП «Продекс» мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналіз наведених податковим органом обґрунтувань підставності винесення спірних податкових повідомлень-рішень дозволяє зробити висновки щодо не вжиття податковим органом всіх необхідних заходів для встановлення дійсних обставин та відповідно правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість позивачем, перевірка проведена на підставі формальних обставин, при цьому реальність настання наслідків за правочином не досліджувалась.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Листом ДПА України від 29.09.2010р. № 20289/7/16-1617 вказано на недопустимість висновків податкового органу про нікчемність правочинів чи формування податкового кредиту на підставі лише даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність правочинів що укладались між позивачем та ПП «Трейд-Інвест-Агро», ПП «Форвард-Л», ФГ «Ялинівське», ТОВ «Рост-Інвест-Агро», ТОВ «Дельта - В.В.В.», ТОВ «Кіровограднафтопостач», ТОВ виробниче об'єднання «ЕКО», ТОВ «Ольвія», ТОВ «Айсберг Пром», ПП «Дельта-Постач», ТОВ «Дельфа-М», Українсько-Російська Фірма «Ю.К.А.С.», ПП «Продекс» та реальність настання їх умов.

Копії таких правочинів разом із додатковими угодами, актами приймання передачі, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями а також копіями товарно-транспортних накладних надані позивачем до матеріалів справи та належним чином судом оцінена, та з урахуванням усіх фактичних обставин справи, не викликає у суду жодного сумніву щодо виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Як значиться у акті перевірки так і представником відповідача у судових засіданнях, наявність такої документації та оформлення її відповідно до вимог чинного законодавства податковим органом не заперечується, однак стверджується, що така не відображає реального настання наслідків за укладеним правочином.

Суд критично ставиться до доводів податкового органу, в підтвердження правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, та обґрунтування відсутності настання реальних наслідків за такими правочинами.

Як вбачається із змісту акту перевірки єдиним аргументом для таких висновків податковим органом зазначено отримання актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, або постачальників контрагентів позивача, а також інформація з податкових баз співставлення.

Разом з тим висновки таких актів також не містять належного обґрунтування та дослідження правочинів що укладались з позивачем, а інформація викладена у таких стосується інших осіб та ґрунтуються лише на даних баз співставлення та обставинах викладених у актах про неможливість проведення зустрічних звірок постачальників контрагентів позивача.

Як вказано в Листі ВАСУ від 02.06.11р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, висновки викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, який укладався з ПП «Трейд-Інвест-Агро», ПП «Форвард-Л», ФГ «Ялинівське», ТОВ «Рост-Інвест-Агро», ТОВ «Дельта - В.В.В.», ТОВ «Кіровограднафтопостач», ТОВ виробниче об'єднання «ЕКО», ТОВ «Ольвія», ТОВ «Айсберг Пром», ПП «Дельта-Постач», ТОВ «Дельфа-М», Українсько-Російська Фірма «Ю.К.А.С.», ПП «Продекс», а висновки про їх нікчемність ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

З аналізу наведених фактичних обставин справи, суд приходять до переконання, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація по правочину, укладених позивачем з ПП «Трейд-Інвест-Агро», ПП «Форвард-Л», ФГ «Ялинівське», ТОВ «Рост-Інвест-Агро», ТОВ «Дельта - В.В.В.», ТОВ «Кіровограднафтопостач», ТОВ виробниче об'єднання «ЕКО», ТОВ «Ольвія», ТОВ «Айсберг Пром», ПП «Дельта-Постач», ТОВ «Дельфа-М», Українсько-Російська Фірма «Ю.К.А.С.», ПП «Продекс», у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за такими правочинами, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи те, що нормами податкового законодавства умовою для формування податкового кредиту є належне документальне підтвердження операцій що впливають на їх формування, а судом встановлено, що у даному випадку подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування податкового кредиту, тому суд приходить до переконання щодо правомірності дій позивача при формуванні у перевіряємому періоді податкового кредиту за рахунок сум сплаченого ПДВ при взаємовідносинах з ь ПП «Трейд-Інвест-Агро», ПП «Форвард-Л», ФГ «Ялинівське», ТОВ «Рост-Інвест-Агро», ТОВ «Дельта - В.В.В.», ТОВ «Кіровограднафтопостач», ТОВ виробниче об'єднання «ЕКО», ТОВ «Ольвія», ТОВ «Айсберг Пром», ПП «Дельта-Постач», ТОВ «Дельфа-М», Українсько-Російська Фірма «Ю.К.А.С.», ПП «Продекс».

Аналізуючи наведені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, суд приходить до переконання щодо підставності позовних вимог у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000252310 від 19.04.21013р.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій