Постанова № 34490932, 14.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2013 року № 826/12577/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомДочірнього підприємства «Гарантія-Торг»до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач Дочірнє підприємство «Гарантія-Торг»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 12.09.13р. у зв'язку із заявленим сторонами клопотанням та у відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову документальну виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Гарантія-Торг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р. За результатами перевірки складено акт від 02.07.2013р. за и№ 242/26-56-22-01-03/33786889 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення податкового законодавства, а саме :

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 171 557,00грн., завищено значення р.19 Декларації з податку на додану вартість на загальну суму 20 112,40 грн. за грудень 2012 року та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24) за грудень 2012 р. на суму 234 689,4 грн.

- пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 139.1.1. п.139.1. ст. 139, п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні Положення», п. 1 п.6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення», п. 144.1 ст. 144, п.152.10 ст. 152 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 786 188,00грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 1 626 236,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві листом від 19.07.2013 р. № 1587/10/26-56-22-01-12, викладено висновновки акту перевірки у іншій редакції, а саме встановлено допущення позивачем порушення:

- пп. 7.4.1., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 171 557,00грн. за травень 2012 року, завищення значення рядка 19 Декларації з податку на додану вартість на загальну суму 20112,40грн. за грудень 2012 року та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24) за грудень 2012 р. на суму 234689,4 грн..

- пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.139.1.1. п.139.1. ст. 139, п. 1 п.6 підрозділу 4 розділуXX «Перехідні положення», п. 144.1 ст. 144, п. 152.10 ст. 152 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 883 146,00грн. в тому числі по періодам : II квартал 2012р. -250915,00 грн., ІІІ квартал 2012 р. - 319 636,00 грн., VI квартал 2012 р. - 312 595,00 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 1626236,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 000132201 від 23.07.13р. яким позивачу збільшено розмір зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 103 932,50грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 883 146,00грн. та штрафні санкції в розмірі 220 786,50грн.

№ 0001342201 від 23.07.13р. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 214 446,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 171 557,00грн. та штрафні санкції в розмірі 42 889,00грн.

№0001332201 від 23.07.13р. зменшено розмір від'ємного значення рядка 19 декларації та від'ємного значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість у розмірі 254801,80 грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та надуманими, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, висновки податкового органу щодо заниження зобов'язань позивачем у перевіряє мий період з податку на прибуток та податку на додану вартість ґрунтуються на встановленні безпідставного формування валових витрат, податкового кредиту та завищення амортизаційних відрахувань.

Відповідно до висновків податкового органу позивачем у перевіряє мий період позивачем безпідставно завищено амортизаційні відрахування в розмірі 8 112 070,00грн.

Судом встановлено, що позивачем на підставі Договору купівлі-продажу від 04.05.2006 р. укладеного з ТОВ "ВКФ "Техносервіс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 3348, придбано нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень адміністративно-лабораторного корпусу № 9 (літ. Б). Право власності ДП „Гарантія-Торг" на вказаний об'єкт нерухомого майна було зареєстроване у КП Київське міське БТІ 20.06.2006 р.

У зв'язку із наявністю значних дефектів та пошкоджень конструкцій нежитлових приміщень на підставі договорів № 7-П від 19.12.2006 р. та № ГС-06 від 18.07.2008 р. будівельна організація ТОВ "Будівельна компанія "Гарант-Сервіс", за рахунок позивача здійснила комплекс робіт з ремонту та реконструкції нежитлових приміщень адміністративно-лабораторного корпусу № 9 (літ. Б).

Після завершення виконання будівельно-монтажних робіт з ремонту та реконструкції нерухомого, що призвело до збільшення реальної вартості такого майна позивачем проведено незалежну оцінку вартості такого нежитлового приміщення.

На підставі одержаного від ПП ТОВ «Бюро Верітас Україна» звіту від 05.05.2009 р. про незалежну оцінку вартості нерухомого майна та на підставі Наказу № 2-03 від 06.05.2009 р. ДП Тарантія-Торг", позивачем у бухгалтерському обліку приведено вартість основного засобу (об'єкту нерухомого майна) до рівня експертної вартості.

Згідно з абзацу 1 п. 6 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 ПК України з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III ПК України застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року.

Відповідно до абзацу 4 п. 6 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Включення дооцінки до бухгалтерського обліку повинно було здійснюватись за чинними на момент проведення дооцінки правилами, тобто у порядку, передбаченому П(С)БО 7.

При інвентаризації об'єктів основних засобів станом на 1 квітня 2011 року з метою подальшого нарахування амортизації за нормами ПК України, вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів визнається як різниця (переоціненої) вартості об'єкта основних засобів з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо та суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на 1 квітня 2011 року.

При визначенні переоціненої вартості враховується переоцінка, проведена у порядку, передбаченому П(С)БО 7 (крім сум дооцінки основних засобів, яка проведена після 01 січня 2010 року, що не включається до переоціненої вартості.)

Разом з ним наявні матеріали справи свідчать про те, що експертна оцінка вартості нерухомого майна та його переоцінка (дооцінка) в бухгалтерському обліку ДП "Гарантія-Торг" здійснені у 2009 році, тобто до 01.01.2010 p., як це встановлено відповідними нормами ПК України для її врахування у даних податкового обліку.

Тому, при проведенні інвентаризації об'єктів основних засобів станом на 1 квітня 2011 року переоцінка (дооцінка) нерухомого майна, здійснена у 2009 році у бухгалтерському обліку згідно пунктів 16 та 17 П(С)БО 7, була правомірна врахована ДП "Гарантія-Торг" для даних податкового обліку з метою нарахування амортизаційних відрахувань.

При цьому посилання податкового органу на положення абзацу 5 п. 6 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України суд розцінює критично, оскільки загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку позивача на дату набрання чинності розділом III ПК України була більша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку, тому різниця, яка виникає, амортизується на загальних підставах у складі вартості груп основних фондів.

Також не можуть прийматись до уваги посилання відповідача на положення п. 152.10 статті 10 ПК України, оскільки вказані положення ПК України стосуються уцінки/дооцінки активів за даними податкового обліку, що здійснюється платниками податків після набрання чинності Податковим кодексом України, а в той же час переоцінка (дооцінка) активів (нерухомого майна) в бухгалтерському обліку позивача, як це вже зазначалось судом вище здійснена у 2009 році.

Аналізуючи наведені фактичні обставини справи а також норми чинного на час виникнення правовідносин законодавства, суд приходить до переконання, щодо безпідставності висновків податкового органу з приводу завищення позивачем у перевіряє мий період амортизаційних відрахувань.

Крім того з наявних матеріалів справи вбачається, що податковий орган прийшов до переконання, що витрати на послуги оренди частини житлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. В. Сосюри, в корпусі 5 не пов'язані з господарською діяльністю, а саме не встановлено яке саме власне майно зберігалося в цих приміщеннях, як наслідок ДП«Гарантія-Торг» завищено валові витрати та завищено податковий кредит по ПДВ.

З такими доводами податкового органу суд не вправі погодитись виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. В. Сосюри, в корпусі 5, винаймались позивачем на підставі Договору оренди № 033/09-10-А від 30.09.2010р.

З пояснень позивача, судом встановлено, що в орендованих приміщеннях зберігається власне майно ДП "Гарантія-Торг" поставлене йому ТОВ "Будівельна компанія Тарант-Сервіс" на підставі договору № 7-П від 19.12.2006 р. під час проведення робіт з ремонту та реконструкції нерухомого майна ДП "Гарантія-Торг" під адміністративно-офісний центр із закладами громадського харчування по вул. В. Сосюри, 6, в м. Києві, яке обліковується на обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», субрахунок 15.2, як таке, що придбане та не введене в експлуатацію, що підтверджується Оборотно-сальдовими відомостями ДП«Гарантія-Торг» по рахунку 15.2, по дебету рахунку 15.2 загальна суму за даними бухгалтерського обліку становить 815440,56 грн.

В підтвердження наявності такого майна позивачем до матеріалів справи додано копії: Договору № 7-П від 19.12.2006 року, Акту № 11 приймання-передачі товару від 30.09.2008р., акту № 24 приймання-передачі товару від 28.10.2008 р., акту № 54 приймання-передачі товару від 28.02.2009p.

Зазначені обставини відповідачем у судових засіданнях не спростовано, при цьому жодних аргументів в підтвердження позиції викладеної у акту перевірки відповідачем не надано.

Враховуючи наведені фактичні обставини, податковим органом у судових засіданнях не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому такі підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.07.13р. №0001322201, № 0001332201 та № 0001342201.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій