Постанова № 34490836, 28.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2013 року № 826/13938/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна сервісна компанія «Україна»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна сервісна компанія «Україна» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2013р. № 0015061520.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході камеральної перевірки відповідачем зроблено невірні висновки про відсутність документального підтвердження позивача права на податковий кредит, оскільки поданий із запізненням додаток № 8 до декларації з ПДВ не може слугувати підставою для таких висновків.

Ухвалою суду від 16.09.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з неприбуттям представника відповідача в судове засідання 21.10.2013р., судовий розгляд було продовжено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

25 травня 2013 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 27 травня 2013 року № 2896/1373-6971905.

В ході перевірки встановлено, що є відсутніми звітні документи - додаток 8 до декларації з ПДВ за квітень 2013 року та доповнення за довільною формою з підтверджуючими документами.

На цій підставі податковим органом визначено завищення податкового кредиту позивачем на суму 73 645 гривні.

Позивач, не погоджуючись з твердженнями, зазначеними в Акті камеральної перевірки, направив відповідачу заперечення до Акту камеральної перевірки, у відповіді на які відповідач погоджується, що додаток № 8 та доповнення за довільною формою з підтверджуючими документами отримані та прийняті податковим органом, але надіслані позивачем з порушенням граничних строків подання податкової звітності.

На підставі подання вказаних звітних документів з порушенням граничного строку (після 20 травня 2013 року), заперечення до акту камеральної перевірки №2896/15/36971905 від 27.05.2013року залишено без задоволення.

13 червня 2013 року відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 13.06.2013 року № 0015061520 про нарахування грошового зобов'язання в сумі 86 929 гривень, в тому числі податку на додану вартість в сумі 69 543,0 грн. та штрафних санкцій в сумі 17 386,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 13.06.2013 року №0015071520 (в подальшому скасовано).

Не погодившись із висновками Акту камеральної перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями № 0015061520 та №0015071520 від 13.06.2013 року Позивачем було використано право адміністративного оскарження вказаних повідомлень-рішень відповідно до ст. 56 ПК України та подано скаргу №1 від 20.06.2013 р. та скаргу №2 від 29.07.2013р., в процесі якого податкове повідомлення-рішення № 0015071520 було скасовано, а оскарження податкового повідомлення-рішення № 0015061520 залишено без змін.

В Рішенні про результати розгляду первинних скарг Головного управління Міндоходів м. Києва №2285/10/26-15-10-04-04 від 19.07.2013 року підставою для залишення без змін скарги позивача вказано пп.54.3.3 Податкового кодексу, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань у разі, якщо згідно з податковим та іншим законодавством є відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, а також вказано як підставу для нарахування грошового зобов'язання невизнання відповідачем додатка №8 податковим звітом.

В Рішенні про результати розгляду скарги Міністерства доходів і зборів України від 19.08.2013р. №323516/99-99-10-01-15 підставою для залишення скарги без задоволення названо неподання Позивачем додатку №8 до декларації з ПДВ на підставі чого неправомірно завищено податковий кредит з ПДВ.

Дослідивши наведені обставини, суд вважає висновки податкового органу щодо відсутності права у позивача на спірні суми податкового кредиту неправомірними, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 54.3.3. Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пп. 47.1.1. Кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Таким чином, посилання відповідача на пп. 54.3.3 Податкового кодексу є необґрунтованим, оскільки безпосередньо посадові особи юридичної особи несуть відповідальність за нарахування сум податкових зобов'язань податків та зборів, зокрема податку на додану вартість, а контролюючий орган перевіряє таке нарахування в порядку документальної перевірки.

Відповідно до Наказу ДПА України від 14.06.2012р. № 516 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України при отриманні документів податкової звітності, яка подається платниками податків з порушенням граничних термінів, такі документи приймаються, реєструються та обробляються згідно із загальними правилами, зазначеними у Методичних рекомендаціях, як для документів податкової звітності, поданої вчасно.

Рішення щодо застосування фінансових санкцій до платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності приймаються керівником ОДПС та оформлюються підрозділами оподаткування юридичних та фізичних осіб за результатами камеральної перевірки податкової звітності згідно з п. 76.1 ст. 76 Кодексу та реєстрами неподаної та невчасно поданої звітності після їх аналізу

Отже, відповідно по Податкового кодексу за таке порушення передбачено зовсім інша відповідальність, визначена в ст. 120 Податкового кодексу України, відповідно до якої неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, відповідач на підставі вищенаведеного мав право на застосування фінансових санкцій за порушення граничних строків подання податкової звітності, проте не мав права на встановлення завищення податкового кредиту за таке порушення.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до Акту камеральної перевірки у позивача відсутні документи (Додаток 8 до декларації з ПДВ за квітень 2013 року) та копії документів, що засвідчують факт сплати чи придбання товарів, робіт, послуг).

Однак, у листі від 12 червня 2013 року №244/10/15-211 на заперечення до акту камеральної перевірки відповідач підтвердив, що вказані звітні документи подано, але з порушенням граничного терміну подачі податкової звітності.

Також, відповідачем було надано позивачу лист від 12.06.2013 №243/10/15-211, який підтверджує, що Додаток №8 має статус існуючого документа. Про це свідчить також квитанція №2 про прийняття додатку №8 з реєстраційним №9030710128.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2013 року є безпідставним та спростовується наявними матеріалами справи доказами, що свідчить про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна сервісна компанія «Україна» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2013р. № 0015061520 Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві .

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.