Постанова № 34490747, 14.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2013 року № 826/6020/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІНКХАУС УКРАЇНА»до Київської регіональної митниці Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпроскасування рішень про визначення митної вартості та стягнення надмірно сплачених коштівНа підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач ТОВ «ВІНКХАУС УКРАЇНА» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування рішень про визначення митної вартості та стягнення надмірно сплачених коштів.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірних рішень, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Крім того позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог від 20.06.13р., відповідно до якої позивачем збільшено розмір майнових вимог, у зв'язку із чим сума яка на переконання позивача підлягає поверненню склала 1 545 720,20грн.

Представник відповідача -1 в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Представник відповідача -2 в судові засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмові заперечення на позов.

У судому засіданні 05.09.13р. суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача -2.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНКХАУС УКРАЇНА» здійснював митне оформлення товару придбаного в Aug. Winkhaus GmbH & Co KG, а саме «арматура металева для встановлення на вікна та двері, петлі шарнірні металеві», відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 01/UA/2010 від 19.04.2010р.

Декларантом до митного оформлення було подано вантажно-митні декларації,а саме : від 06.09.2012 №100190000/2012/332518, від 06.09.2012 №100190000/2012/332522, від 12.09.2012 №100190000/2012/333149, від 12.09.2012 №100190000/2012/333152, від 22.10.2012 №100190000/2012/338077, від 22.10.2012 №100190000/2012/338137, від 30.10.2012 №100190000/2012/339145, від 30.10.2012 №100190000/2012/339151, від 30.10.2012 №100190000/2012/339157, від 05.11.2012 №100190000/2012/339794, від 05.11.2012 №100190000/2012/339795, від 05.11.2012 №100190000/2012/339832, від 12.11.2012 №100190000/2012/340604, від 12.11.2012 №100190000/2012/340616, від 12.11.2012 №100190000/2012/340754, від 20.11.2012 №100190000/2012/341607, від 27.11.2012 №100190000/2012/342563, від 19.12.2012 №100270000/2012/345142, від 22.01.2013 №100270000/2013/149428, від 04.02.2013 №100270000/2013/150641, від 18.02.2013 №100270000/2013/152057, від 25.02.2013 №100270000/2013/152924, від 04.03.2013 №100270000/2013/153776, від 04.03.2013 №100270000/2013/153779, від 12.03.2013 №100270000/2013/154711, від 18.03.2013 №100270000/2013/155229, від 19.03.2013 №100270000/2013/155487, від 28.03.2013 №100270000/2013/156589, від 01.04.2013 №100270000/2013/156936, від 01.04.2013 №100270000/2013/156954, від 01.04.2013 №100270000/2013/156963, від 08.04.2013 №100270000/2013/157754,від 09.04.2013 №100270000/2013/158009,від 16.04.2013 №100270000/2013/158924,від 16.04.2013 №100270000/2013/158928,

при цьому митна вартість товару була розрахована відповідно до 1 методу визначення митної вартості, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Митний орган не погодившись із оцінкою позивача, здійснив її самостійно із застосуванням 6-го методу, в результаті чого було винесено рішення про визначення митної вартості товарів :

№ 100190000/2012/312795/2 від 06.09.2012р., № 100190000/2012/312796/2 від 06.09.2012р., № 100190000/2012/312813/2 від 12.09.2012р., № 100190000/2012/312814/2 від 12.09.2012р., № 100190000/2012/312972/2 від 23.10.2012р., № 100190000/2012/312981/2 від 23.10.2012р., № 100190000/2012/313008/2 від 30.10.2012р., № 100190000/2012/313009/2 від 30.10.2012р., № 100190000/2012/313010/2 від 30.10.2012р., № 100190000/2012/313048/2 від 05.11.2012р., № 100190000/2012/313049/2 від 05.11.2012; № 100190000/2012/313050/2 від 05.11.2012; № 100190000/2012/313100/2 від 12.11.2012; № 100190000/2012/313101/2 від 12.11.2012; № 100190000/2012/313112/2 від 13.11.2012; № 100190000/2012/313163/2 від 20.11.2012; № 100190000/2012/313218/2 від 28.11.2012; № 100270000/2012/313321/2 від 19.12.2012; № 100270000/2013/300038/2 від 22.01.2013; № 100270000/2013/300087/2 від 04.02.2013; № 100270000/2013/300154/2 від 18.02.2013; № 100270000/2013/300198/2 від 25.02.2013; № 100270000/2013/300236/2 від 04.03.2013; № 100270000/2013/300237/2 від 04.03.2013; № 100270000/2013/300281/2 від 13.03.2013; № 100270000/2013/300306/2 від 18.03.2013; № 100270000/2013/300319/2 від 19.03.2013; № 100270000/2013/300353/2 від 28.03.2013; № 100270000/2013/300371/2 від 01.04.2013; № 100270000/2013/300372/2 від 01.04.2013; № 100270000/2013/300373/2 від 01.04.2013; № 100270000/2013/300404/2 від 08.04.2013; № 100270000/2013/300413/2 від 09.04.2013; № 100270000/2013/300435/2 від 16.04.2013; № 100270000/2013/300434/2 від 16.04.2013р., якими митну вартість товару було збільшено, у співвідношенні до вартості визначеної декларантом.

В подальшому товар імпортований позивачем було випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України.

Позивач не погоджується із такою оцінкою митної вартості товару, оскільки вважає що митним органом без вагомих на те причин не прийнято до уваги розрахунок позивача а також безпідставно застосовано 6-й метод визначення митної вартості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до п. 2 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України, митний орган зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до Розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 01.06.2012 №883/21195, у графі 33 Рішення зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції), у тому числі посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідно до ст.33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Судом встановлено, що після здійснення співставлень рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних за якісними характеристиками товарів у посадових осіб відділу митних платежів виникли обґрунтовані сумніви стосовно заявленої декларантом митної вартості товару, про що зазначено в гр.33 оскаржуваних Рішень.

При проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до наказу Держмитслужби України від 13.07.2012 № 362 здійснено, окрім інших, у тому числі такі заходи:

-вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордону України;

-порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

-перевірки наявності ознак підробки документів та наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів;

-перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

Відповідно до п. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Також з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі з декларантом проведено консультації, та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно з частинами 3 та 4 статті 53 Кодексу, зокрема шляхом надіслання електронного повідомлення, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару,

- виписку з бухгалтерської документації,

-висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини,

-виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних або подібних (аналогічних) товарів на території України

-довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам,

-розрахунок ціни (калькуляцію).

Судом встановлено, що декларантом не було надано додаткові документи, а також додаткові документи не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, а саме :

Так зокрема судом встановлено, що рішення № 100190000/2012/312795/2 та № 100190000/2012/312796/2 від 06.09.2012 прийняті митним органом у зв'язку із тим, що наданий позивачем документ від 08.11.2012 у вигляді відповіді щодо рівня цін німецького та польського підрозділів Aug.Winkhaus GmbH&Co.KG не може розглядатись у якості підтвердження заявленої митної вартості, оскільки наданий виключно після звернення даної фірми із інформацією, зміст якої дублює рахунок-фактуру та відповідає асортименту тільки фактичної поставки, тобто має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.

Крім того експертні висновки від 07.11.2012 №12/824 та №12/825 ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», надані Вами в якості додаткових, прийняті до уваги, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів тому, що вартісний аналіз проводився експертом виключно на документи, які надав замовник, та носять "консультативний" характер за відсутності в них обґрунтування ціни товарів з урахуванням вартості сировини.

Експертом не зазначені конкретні джерела інформації (не вказано, яких саме спеціалізованих видань розглянуті дані для підтвердження цін та яких саме виробників та постачальників відповідної продукції використана цінова інформація). Аналіз цін не здійснено, кон'юктура ринку не врахована, що не дає можливості використовувати надані документи в якості підтвердження заявленої митної вартості товару.

Підставою для винесення спірних рішень № 100190000/2012/312813/2 та № 100190000/2012/312814/2 від 12.09.2012 слугувало те, що позивачем на вимогу митного органу в якості виписки з бухгалтерської документації були надані прибуткові накладні від 13.09.2012 №4500153867 та №4500153878, що були сформовані на підставі облікових даних ТОВ «Вінкхаус Україна».

Зазначені накладні враховують лише витрати, які понесені підприємством у зв'язку з купівлею товару, його транспортуванням та здійснення перерахувань пов'язаних з митним оформленням товару у вільне використання.

При цьому, Позивачем не надано даних бухгалтерського обліку стосовно інформації по операціям з контрагентами.

Також у копії платіжного доручення в іноземній валюті від 08.10.2012 №37 вказана сума перерахування 204990,39 Євро та у графі "призначення платежу" зазначено, що оплата за товари здійснюється за контрактом від 19.04.10 loi/UA/2010. У копії заяви про купівлю іноземної валюти від 08.10.2012 №37 підтверджується сума купівлі валюти - 204990,39 EUR. Сума, зазначена у інвойсі від 06.09.2012№ 1001534952 - 71058,45EUR.

У зв'язку з тим, що у платіжному дорученні не зазначені номери інвойсів, неможливо перевірити за якими поставками товарів здійснено перерахування коштів, чи Здійснено передоплату, чи оплата здійснена за вже поставлений товар.

Крім того згідно з експертними висновками державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 27.11.2012 № 12/873, № 12/874 у ході експертного аналізу експертом розглядалися документи, що надавались до митного оформлення (контракт, специфікація до контракту, інвойси від 06.09.2012 № 1001534952, № 1001534956, додаток до контракту, додаткові угоди, товаро-транспортні документи), та інформація отримана від компанії «Aug.Winkhaus GmbH&Co.KG» (Польща).

Таким чином експерт, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі наданих до митного оформлення документів, посилається виключно на цінову політику фірми-виробника товару, орієнтовану безпосередньо ТОВ «Вінкхаус Україна», а не на кон'юнктуру ринку в цілому.

У експертному висновку від 27.11.2012 № 12/873 експерт двічі посилається на інвойс від 06.09.2012 № 1001534952 із зазначенням суми 17063,65 євро. Але, у інвойсі наданому до митного оформлення, зазначена інша сума - 71058,45 EUR.

Таблиця, що наявна у висновку з посиланням на інвойс від 06.09.2012 № 1001534952, за артикулами товарів та кількістю не співпадає із інвойсом (за таким саме номером та датою), за яким здійснювалось митне оформлення.

Таким чином суд погоджується із доводами відповідача, що такі експертні висновки ДП «Держзовнішінформ» від 27.11.2012 № 12/873 та № 12/874 не можуть бути прийняті як такі, що підтверджують заявлену Позивачем митну вартість

Надані видаткові накладні від 24.09.2012 №52559410, від 27.09.2012 №52566419, від 27.09.2012 №52562139, від 28.09.2012 №52569961, від 27.09.2012 № 52566954 не супроводжуються податковими накладними, що не підтверджує фактичне постачання товарів відповідним підприємствам.

Позивачем не надані виписки з бухгалтерських та банківських документів, які містять відповідні реквізити та банківські відмітки про надходження коштів в якості оплати за товари.

Позивачем надано пояснення фірми «Aug.Winkhaus GmbH&Co.KG» від 08.11.2012 та від 20.11.2012 на підтвердження рівня цін, за якими кожний артикул відпускається тільки на ринок України.

З приводу підставності прийнятих митним органом рішень № 100270000/2013/300038/2 від 22.01.2013; № 100270000/2013/300087/2 від 04.02.2013; № 100270000/2013/300154/2 від 18.02.2013; № 100270000/2013/300198/2 від 25.02.2013; № 100270000/2013/300236/2 від 04.03.2013; № 100270000/2013/300237/2 від 04.03.2013; №100270000/2013/300281/2 від 13.03.2013; №100270000/2013/300306/2 від 18.03.2013; № 100270000/2013/300319/2 від 19.03.2013; № 100270000/2013/300353/2 від 28.03.2013; № 100270000/2013/300371/2 від 01.04.2013; № 100270000/2013/300372/2 від 01.04.2013; № 100270000/2013/300373/2 від 01.04.2013; № 100270000/2013/300404/2 від 08.04.2013; № 100270000/2013/300413/2 від 09.04.2013; № 100270000/2013/300434/2 від 16.04.2013;№ 100270000/2013/300435/2 від 16.04.2013, слід зазначити, наступне.

Позивачем надавались експертні висновки державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 07.11.2012 №12/824, від 07.11.2012 № 12/825, від 27.11.2012 №12/873, від 27.11.2012 №12/874, від 07.12.2012і № 12/894, від 07.12.2012 № 12/895, від 07.12.2012 № 12/896, термін дії яких вже закінчився.

Замість розрахунку ціни (калькуляції) Позивачем надані пояснення компанії виробника «Aug.Winkhaus GmbH&Co.KG» щодо порядку формування ціни продукції.

У листі компанії зазначається, що «ціни на фурнітуру, комплектуючі та інші товари для поставки в Україну в компанію ТОВ «Вінкхаус Україна» розраховуються на основі витрат на виробництво цих товарів плюс адміністративні витрати, витрати на збут продукції та з урахуванням середнього показника прибутковості». Однак, у листі не зазначена основна стаття витрат, на підставі якої формується вартість товару - сировина (метал),що є основною складовою вартості товару.

Також, слід зазначити, що ціни на продукцію протягом тривалого часу залишаються незмінними, незважаючи на те, що основна сировинна складова товару - метал, при цьому за даними Світових ринків ціни на метал постійно змінюються.

Комплект каталогів, наданий ТОВ «Вінкхаус Україна» не містить цінової інформації стосовно оцінюваних товарів. Тому, надані каталоги не можуть використовуватись в якості інформаційного матеріалу при здійсненні порівнянь наявної (у декларанта та митного органу) цінової інформації стосовно ідентичних та/або подібних товарів.

У своїх листах Позивач зазначає про надання довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам. При цьому, Позивач надає Звіт про стан рахунків торгового експорту щодо сум інвойсів, за якими товари відпускаються ТОВ «Вінкхаус Україна».

Однак, інформація щодо рівня цін, за якими товар продається на ринок України не є інформацією щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Надані митні декларації типу "EX A" MRN 13PL393010Е0014831, MRN 13PL393010Е0021249 не є копією митної декларації країни відправлення (як зазначено у частині 3 ст. 53 Кодексу), а роздрукована з електронної копії.

Дана декларація не містить відміток митних органів країни відправлення.

Крім того, Позивачем не надано даних аналітичного бухгалтерського обліку стосовно детальної інформації по операціям з контрагентами «Aug.Winkhaus GmbH&Co.KG» (Німеччина) та «Aug.Winkhaus GmbH&Co.KG» (Польща).

З наведених фактичних обставин справи вбачається, що надані позивачем до митного оформлення документи, не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 18 ст. 58 МКУ при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

- вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

- митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 Кодексу;

- митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів,

Таким чином, позивачем не доведено, що заявлена митна вартість є близькою до вартості операцій відповідно до вимог частини 18 спи 58 Кодексу та не довів, що взаємозв'язок між; продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Декларант зобов'язаний надавати митному органу лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до переконання, що митницею цілком правомірно було здійснено коригування митної вартості на підставі поданих декларантом документів та наявних відомостей із застосуванням положень ст. 64 МКУ (резервний метод) відповідно до якої, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях та видано Рішення.

Статтею 57 МКУ передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів застосовується в разі ввезення товарів у відповідний період з однаковими ознаками, а саме: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів застосовується в разі ввезення товарів у відповідний період враховуючи такі ознаки: якість, наявність торгової марки, їх репутація на ринку.

Відповідно до ст. 60 МКУ під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Судом встановлено, що методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не використовувались у зв'язку з відсутністю інформації щодо митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Для використання методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості у митного органу була відсутня інформація щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані ідентичні чи подібні товари продаються найбільшою партією на території України одночасно або у час, максимально наближений до часу ввезення, або на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний у зв'язку з тим , що Позивачем не були надані документи на основі яких можливо застосувати даний метод: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.

Згідно із статтею 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Таким чином, відповідачем було правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності дій відповідача при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару та прийнятого відповідачем рішення, інші позовні вимоги щодо повернення надмірно сплачених коштів та відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій