Рішення № 34489497, 30.10.2013, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1457/13-ц

Провадження № 2/358/482/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіЯкутюка В.С.,

за участю секретаряДавиденко М.В.,

позивачаОСОБА_1,

представника позивачаОСОБА_2,

відповідачаОСОБА_3,

представника відповідачаОСОБА_4І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та третьої особи Богуславської районної державної нотаріальної контори Київської області про усунення від права на спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить винести рішення про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті спадкодавця, посилаючись на те, що 16 березня 2008 року померла її мати ОСОБА_5, яка проживала у своєму житловому будинку №29 по вул.Корнійчука в м.Богуславі Київської області, після смерті якої залишилось вказане спадкове майно. Крім неї, спадкоємцем за законом являється внучка спадкодавця відповідач ОСОБА_3, оскільки її батько ОСОБА_6 (син спадкодавця) помер раніше у 2000 році. Перед смертю мати тривалий час хворіла і тому потребувала стороннього догляду, який вона здійснювала сама. Вона вважає, оскільки відповідач ОСОБА_3 не надавала матері (спадкодавцеві) відповідної допомоги та догляду, свідомо ухилялась від цього, а тому її слід усунути від права на спадкування, в звязку з чим вона і змушена звернутися в з відповідним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримали, посилаючись на вищенаведені обставини і просили суд усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, оскільки вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, яка була тяжко хворою та потребувала сторонньої допомоги.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти його задоволення, посилаючись на те, що на момент відкриття спадщини внучка спадкодавця являлась неповнолітньою, закінчувала навчання, знаходилась на утримання свої матері, а потім поїхала в м.Київ для продовження навчання та пошуку роботи. Від надання допомоги своїй бабусі ОСОБА_5 вона не відмовлялась та не ухилялась, оскільки про необхідність її надання ніхто не просив та не повідомляв про тяжкий стан спадкодавця. Після смерті бабусі вона звернулась з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини і на даний час являється спадкоємцем на спадщину як і позивач ОСОБА_1, а тому просили відмовити в задоволенні заявленого позову, а також застосувати позовну давність, оскільки позивач звернулась до суду з позовом після спливу 3-х річного строку.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, але письмово повідомив суд про розгляд справи без його участі.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердили той факт, що позивач ОСОБА_1 доглядала свою матір ОСОБА_5 до самої смерті, а відповідача ОСОБА_3 вони в господарстві спадкодавця не бачили.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні підтвердила той факт, що дочка на час смерті спадкодавця являлась неповнолітньою, навчалась, перебувала на її утриманні та не мала змоги здійснювати догляд за своєю бабою ОСОБА_5

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне відмовити в задоволенні заявленого позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 16 березня 2008 року в м.Богуславі Київської області у віці 77 років померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть і після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по вул.Корнійчука, 29 в м.Богуславі Київської області.

Із копії заяви №454 від 27.03.2008 року у спадковій справі №340 вбачається, що ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 16 березня 2008 року та постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Із ч.1 ст.1266 ЦК України видно, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка належала б законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Із копії заяви №1004 від 13.09.2008 року у спадковій справі №340 вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 подала заяву про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_5, яка померла 16 березня 2008 року та постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В даному випадку, відповідач ОСОБА_3 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті своєї баби ОСОБА_5 і частина спадщини належить їй з часу відкриття спадщини, тобто з 16 березня 2008 року (день смерті спадкодавця).

Із ч.5 ст.1224 ЦК України видно, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», факт ухилення особи від виконання обовязку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обовязку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обовязку.

Суд вважає, що вимога позивача ОСОБА_1 про усунення відповідача ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 в звязку з ухиленням її від надання допомоги спадкодавцеві, не підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщина являлась неповнолітньою, перебувала на утриманні своєї матері, фактично знаходилась в іншому населеному пункті і не мала змоги надавати таку допомогу, а тому не можна вважати, що відповідач умисно ухилялась від надання допомоги спадкодавцю.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що позивач не повідомляла відповідача про хворобливий стан спадкодавця та не зверталася до неї з проханням про надання відповідної допомоги по догляду за хворою, а здійснювала цей догляд самостійно, тому суд не вбачає підстав для усунення відповідача ОСОБА_3 від права на спадкування за законом.

На підставі ст.ст.1224, 1261, 1266, 1268 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року з відповідними змінами «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 61,84, 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та третьої особи Богуславської районної державної нотаріальної контори Київської області про усунення від права на спадкування залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя ОСОБА_14