Рішення № 34489032, 30.10.2013, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13109/13-ц

пр. № 2/759/5425/13

30 жовтня 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря Левко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.08.2013 року звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а в разі продовження нею навчання - до досягнення віку 23 років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, однак даний шлюб було розірвано 28.11.2008 року.

Від згаданого шлюбу у сторін є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В даний час син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачкою та потребує матеріальної допомоги, відповідач не надає матеріальну допомогу дитині, участі у вихованні сина не приймає, здоров'ям сина не цікавиться, а малолітній син знаходиться на її утриманні, що є дуже важко для позивача.

В судовому засіданні 30.10.2013 року представник позивача ОСОБА_4 підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 30.10.2013 року позов визнав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 28.11.2008 року Міським відділом РАЦС Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис 326 (а.с. 4).

Від згаданого шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст. 181, 183, 184 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька або при нерегулярному, мінливому доході, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, - у твердій грошовій сумі.

Так, згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.

Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.

В даному випадку норми закону передбачають обов'язковість батьків утримувати своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Малолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з своєю матір'ю, позивачкою по справі та потребує матеріальної допомоги, відповідач не надає матеріальну допомогу дитині, участі у вихованні сина не приймає, здоров'ям сина не цікавиться, а малолітній син знаходиться на утриманні позивача, що є дуже важко для останнього.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, приймаючи до уваги той факт, що відповідач не звільнений від обов'язку утримувати свого малолітнього сина, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів на її користь на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частки доходу (заробітку) відповідача щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27.08.2013 року - дня подачі позову до суду.

Серед іншого, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення аліментів на період навчання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка,син які продовжують навчання.

Відповідно до ч.1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню доньку (сина) у твердій грошовій сумі і або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин зазначених у статті 182 СК України.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів на час навчання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є передчасними та необґрунтовані, оскільки дитиною не досягнуто відповідного віку який перевищує 18, але є меншим 23 років.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по справі в розмірі 229 грн. 40 коп., понесені судом по предмету спору про стягнення аліментів, бо позивач при подачі позову до суду по закону була звільнена від сплати судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 180-184, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 212, 214, 215, 218, 223, 292, 294, 367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН:НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_2, аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 27 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН:НОМЕР_1 на користь держави судові витрати по справі в сумі 229,40 грн. отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у. м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник