Рішення № 34486935, 23.10.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1843/13-ц

Провадження № 2/524/1117/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого судді Кривич Ж.О.,

при секретарі Сичовій Я.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» до ОСОБА_3 про стягнення витрат на навчання,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009 року ЗАТ «Українські вертольоти» ( після зміни назви Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Українські вертольоти», а.с. 91-92) звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення витрат на навчання.

Ухвалою Подільського районного суду від 12 лютого 2013 року справа передана за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука (а.с. 163).

Уточнивши позовні вимоги ( а.с. 99-102, 178-180, 263 ) ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» просило стягнути з відповідача 37 303,38 грн. Представник позивача ОСОБА_1 суду пояснив, що 05 травня 2008 року ОСОБА_3 було прийнято на роботу у льотну службу другим пілотом з випробувальним терміном 3 місяці з укладенням письмового трудового договору. 18 липня 2008 року сторони переуклали трудовий договір на 3 роки. Відповідно до п.5.4 договору у разі його розірвання працівником до спливу 3-х років він зобов»язується компенсувати витрати на навчання його професійній майстерності та англійській мові. Оскільки 30 листопада 2009 року ОСОБА_3 було звільнено за прогул по пункту 4 статті 40 КЗпП України, представник просив стягнути з відповідача витрати в сумі 37 703,38 грн.

ОСОБА_3 позов не визнав. Його представник ОСОБА_2 суду пояснив, що ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти», порушуючи вимоги трудового законодавства, не виплачувало заробітну плату ОСОБА_3 Саме тому 12 жовтня 2009 року він подав заяву про його звільнення за власним бажанням, але позивач звільнив його за прогул без поважної причини. Представник зауважив, що пункти 2.1.5., 5.4. трудового договору від 18 липня 2008 року погіршують становище працівника порівняно із законодавством України про працю, а тому у відповідності до статті 9 КЗпП України є недійсними.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, встановив такі фактичні обставини справи:

22 квітня 2008 року ОСОБА_3 подав заяву до ЗАТ «Українські вертольоти» ( а.с. 15), якою прийняв на себе зобов»язання в разі свого звільнення протягом 3-х років з часу прийняття на роботу відшкодувати витрати, пов»язані з його навчанням англійській мові та спеціальності.

05 травня 2008 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу в льотну службу як другий пілот із випробуванням на 3 місяці. 18 липня 2008 року сторони уклали трудовий договір на 3 роки, згідно пунктів 2.1.5., 5.4. якого в разі дострокового розірвання договору до закінчення трирічного строку працівник зобов»язаний відшкодувати роботодавцю витрати, пов»язані з навчанням професійній майстерності та англійській мові. У зв»язку з тим, що фотокопії трудових договорів, що містилися у справі, мали розбіжності у тексті, суд витребував у сторін оригінальні примірники договорів. Позивач надав суду свої примірники оригіналів договорів ( завірені судом фотокопії, а.с. 223-225, 226-228). ОСОБА_3 таких примірників суду не надав; його представник пояснив це тим, що відповідачу їх не видав позивач.

12 жовтня 2009 року позивач подав заяву про дострокове розірвання трудового договору та звільнення з роботи за власним бажанням; з 16 жовтня 2009 року він на роботу не вийшов. 30 листопада 2009 року ОСОБА_3 звільнили з роботи на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП за прогул без поважної причини

ОСОБА_3 оскаржив своє звільнення , а також законність пунктів 2.1.5., 5.4. до суду. Рішенням Колегії суддів Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ЗАТ «Українські вертольоти» задоволено частково: з підприємства на користь позивача було стягнуто 3 783,23 грн. заборгованості із заробітної плати, у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними окремих умов трудового договору та зміни формулювання причин звільнення суд відмовив ( а.с. 95-96).

Зокрема, Колегія суддів зазначила, що оскаржувана частина трудового договору про покладення на працівника обов»язку відшкодувати витрати роботодавця на навчання професійній майстерності та англійській мові укладена на підставі норм цивільного законодавства і йому не суперечить, а діючим законодавством не передбачена заборона на укладення такого договору.

Враховуючи викладене, у відповідності до приписів статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На доказ своїх витрат позивач надав суду завірені копії платіжних доручень, рахунків, інших документів ( а.с. 105-152). Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету надав суду докази на підтвердження витрат позивача на навчання ОСОБА_3 ( а.с. 257-258). Витрати ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» складалися із оплати послуг навчальних установ, витрат на проїзд до місця навчання та проживання, медичну сертифікацію. ОСОБА_3 іншого розрахунку витрат на своє навчання суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов»язання внаслідок односторонньої відмови від зобов»язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов»язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, трудовий договір між сторонами було розірвано достроково хоча і за ініціативою роботодавця, але внаслідок неправомірної поведінки прогулів працівника без поважної причини. За таких обставин суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» підлягають до задоволення у повному обсязі

На підставі викладеного, відповідно до статей 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» до ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» (ідентифікаційний код юридичної особи 31792885, місцезнаходження 04080, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 19-21) у відшкодування витрат, пов»язаних з його навчанням, 37 303,38 грн.( тридцять сім тисяч триста три грн. 38 коп.),

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» судові витрати в сумі 607,73 грн. (373,03 грн. судового збору +114,70 грн. судового збору +120,00 грн. ІТЗ).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя