Рішення № 34486446, 01.11.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5192/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з а о ч н е

01 листопада 2013 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мікуліна А.В.,

при секретаріМидловець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1/4 частину будинку в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що її батьку ОСОБА_4 на праві приватної власності належав будинок, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гайдара, №7-а. Даний будинок було набуто батьком позивачки у власність за час шлюбу між ним та ОСОБА_5. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від шлюбу мають двох дітей сама позивачка та ОСОБА_3. Вказує, що у 1969 р. батьки розлучилися і згідно рішення Ірпінського райсуду від 13.11.1969 р. будинок був розділений між батьками по 1/2. В подальшому ОСОБА_4 одружується на ОСОБА_6. 24.06.1995 р. ОСОБА_4 помер. Зазначає, що рішенням Жовтневого районного суду м. Києва від 04.12.1996 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, заповіт визнано недійсним. За зустрічною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання права власності на частину домоволодіння, заповіт ОСОБА_4 від 15.02.1995 р. визнано недійсним і визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину будинковолодіння №7-а по вул. Гайдара м. Ірпеня й стягнуто із ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 в рівних частках компенсацію за цю 1/6 частину будинку в розмірі 1 776 грн. Зауважує, що в даному рішенні зазначено, що ОСОБА_6 відмовилася від 1/6 частини домоволодіння в обмін на сплату грошової компенсації, яку було сплачено. Таким чином, зазначає, що інших спадкоємців після смерті батька на 1/2 частину домоволодіння №7-а по вул. Гайдара м. Ірпеня крім ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не має. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13.02.2013 р. встановлено факт прийняття ОСОБА_7 права власності на 1/4 частину будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гайдара, №7-а в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та визнано право власності на 1/4 частину вказаного будинку. Тому просить встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4, який помер 24.06.1995 р.; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину будинку що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гайдара, №7-а в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 24.06.1995 р.

В судове засідання зявилася представник позивача, підтвердила обставини викладені у позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини поважності неявки суду не повідомила, тому суд, керуючись статтею 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу заочно на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа по справі в судове засідання зявилася, не заперечувала щодо заявленого позову.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження Серія ЯГ №636187 батьками ОСОБА_9 є: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.7). ОСОБА_9 змінила своє прізвище на «Хомячук», що підтверджується свідоцтвом про одруження Серія І-АБ №279944 (а.с.7). 03.12.1969 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розлучилися, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.9). Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_10 І-БК №212957 ОСОБА_4 помер 24.06.1995 р. (а.с.8). Відповідно до листа Ірпінського бюро технічної інвентаризації №583 від 28.05.2012 р. право власності на 1/2 частину будинку №7-а по вул. Гайдара в м. Ірпені зареєстровано за ОСОБА_4 (а.с.10).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13.02.2013 р. було встановлено, що 15.02.1995 р. ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів своїй дружині ОСОБА_6 належну йому 1/2 частину житлового будинку №11-а по вул. Гайдара в м. Ірпені. Також даним рішенням було встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Києва від 04.12.1996 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, третя особа: нотконтора №5 Жовтневого району м. Києва про визнання заповіту недійсним, та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_1 про визнання права власності на частину домоволодіння та виділу її в натурі постановлено визнати заповіт ОСОБА_4 від 15.02.1995 р. недійсним; визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину будинковолодіння №11 по вул. Гайдара в м. Ірпені; розділити дане будинковолодіння, стягнувши із ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 в рівних частках грошову компенсацію в сумі 1 599,31 грн.; стягнути із ОСОБА_7 та ОСОБА_1 держмито та вартість експертизи. Крім того, було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сплатили грошову компенсацію повністю. Відповідно до Рішення Апеляційного суду Київської області від 13.02.2013 р. було вирішено встановити факт прийняття ОСОБА_7 спадщини після смерті батька ОСОБА_4, який помер 24.06.1995 р. та визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/4 частину будинку №7-а по вул. Гайдара в м. Ірпені Київської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.

Частиною 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. А тому вищевказані обставини не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 527 ЦК Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Статтею 529 ЦК Української РСР передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи встановлені судом обставини та зазначені норми Закону, оскільки ОСОБА_4 на день смерті належала 1/2 частина будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гайдара, №7-а, тому суд дійшов висновку, що існують правові підстави для визнання факту прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4, який помер 24.06.1995 р. Крім того, суд вважає, що в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, право власності на 1/4 частину будинку що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гайдара, №7-а повинно перейти до його доньки ОСОБА_1.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 527, 529, 549 Цивільного кодексу Української РСР, керуючись статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 64, 209, 212-215, 224, 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Задовольнити позов.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4, який помер 24.06.1995 р.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину будинку що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гайдара, №7-а в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 24.06.1995 р.

Заочне рішення в повному обсязі буде виготовлено до 06.11.2013 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_11