Вирок № 34485284, 04.11.2013, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2502/13-к

1-кп/171/263/13

В И Р О К І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 листопада 2013 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської обл.

у складі головуючого - районного судді Диби Л. М.

при секретарі Титаренко Л.Б.

за участю прокурора Леонова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Зеленодольськ Апостолівського р-ну Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не перебуває у шлюбі, освіта вища, непрацюючого, раніше судимого 12.10.2011 р. Апостолівським районним судом Дніпропетровської обл. до 100 годин громадських робіт, проживаючого в АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської обл.. від 12.10.2011 р. був засуджений за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України до ста годин громадських робіт.

На виконання вироку суду 14.02.2012 р. посадовими особами Софіївського МВ КВІ Дніпропетровської обл. ОСОБА_1 було постановлено на облік. За вказаною засудженим ОСОБА_1 адресою, АДРЕСА_1. 24.02.2013 р. та 6.03.2012 р. були направлені виклики до кримінально-виконавчої інспекції, але засуджений ОСОБА_1 до Софіївського МВ КВІ не з»явився.

7.08.2013 р.працівниками КВІ був здійснений виїзд за місцем проживання засудженого ОСОБА_1, який дав пояснення , про те, що не з»являвся на реєстрацію до інспекції без поважних причин, бо був не згоден з вироком Апостолівського районного суду від 12.10.2011 р., та мав намір на умисне ухилення від відбування громадських робіт, призначених вироком. Засуджений відмовився від відпрацювання громадських робіт та отримання направлення на відпрацювання кримінального покарання у вигляді громадських робіт.

7.08.2013 р. ОСОБА_1 було винесено застереження у вигляді письмового попередження відповідно до положень ст. 40 Кримінально-виконавчого Кодексу України.

До теперішнього часу ОСОБА_1 від отримання направлення на відбування громадських робіт та подальшого відпрацювання 100 годин громадських робіт відмовляється, порушуючи вимоги ст. 36, 37 КВК України, не виконуючи встановлених обов»язків , порушуючи порядок та умови відбування покарання без поважних причин.

Обвинувачений ОСОБА_1 винуватим у скоєнні злочину визнав себе повністю та показав, що дійсно був засуджений до громадських робіт. З вироком суду був не згоден, але не оспорив його. Засуджений був за ухилення від сплати аліментів на сина, що не відповідає дійсності. Декілька тижнів чекав виконання вироку , а потім поїхав на заробітки за межі району, тому не міг з»явитися до інспекції, а повістки про виклики його до інспекції не надходили. У кримінально-виконавчий інспекції писав пояснення про те, що він відмовляється від отримання направлення на відпрацювання громадських робіт.

Крім повного визнання своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1, його вина знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджена поясненнями свідка ОСОБА_2 про те, що вирок Апостолівського районного суду від 12.10.2011 р. знаходився на виконання кримінально-виконавчої інспекції з 14.02.2012 р. В ході виконання засуджений до громадських робіт ОСОБА_1 своєчасно не з»являвся до інспекції, тривалий час був відсутнім за місцем проживання, відмовлявся від виконання вироку та отримання направлення на громадські роботи, посилаючись на незгоду з вироком, та копією вироку Апостолівського районного суду від 12.10.2011 р., яким ОСОБА_1 було засуджено за ст. 164 ч. 1 КК України до 100 годин громадських робіт. (а.с. 38-39).

Свідчення обвинуваченого відповідають обставинам справи, які не ким не оспорюються. Обставини справи об'єктивно, повно і всебічно підтверджені доказами у справі у встановленому об'ємі.

Судом, з відома учасників судового розгляду, відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів відносно обставин справи, які не ким не оспорюються.

При цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви в добровільності і істинності їх позиції, а також роз'яснено судом , що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 389 ч.2 КК України за ознаками ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до невеликої тяжкості, особу винуватого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

ОСОБА_1 раніше судимий, теперішній злочин скоїв не відбувши покарання у вигляді громадських робіт за попереднім вироком; характеризується посередньо, навчається для отримання додаткової спеціальності.

В якості обставин, які пом'якшують покарання згідно положень ст. 66 КК України суд враховує щире каяття, складні особисті та сімейні обставини життя обвинуваченого, стан його здоров»я.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст.67 КК Украины, суд не встановив.

Суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження інших правопорушень з його боку, є призначення покарання в межах санкції ст. 389 ч. 2 КК України у вигляді обмеження волі з призначенням остаточного покарання, визначеного за правилами ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, та ст. 72 КК України за правилами складання покарань, зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України.

Цивільний позов по кримінальному правопорушенню не заявлено.

Керуючись ст. 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки.

Відповідно до ст. 71, 72 КК України остаточне покарання призначити за правилами складання вироків та покарань, шляхом повного приєднання до покарання, призначеного за новим вироком невідбутого покарання за попереднім вироком Апостолівського районного суду від 26.09.2012 р. у виді 100 годин громадських робіт, переведеного в більш суворий вид покарання -обмеження волі.

Призначити остаточне покарання у вигляді двох років десяти днів обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.

Покласти на засудженого, відповідно до положень ст. 76 КК України, обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на кримінально-виконавчу інспекцію в Апостолівському р-ні Дніпропетровської обл.

Іспитовий строк обчислюється, відповідно до положень ст. 165 КВК України, з моменту проголошення вироку суду.

Вирок після набрання законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили.

Запобіжний захід не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд в строк 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити після оголошення обвинуваченому, прокурору.

Суддя: