Постанова № 34483408, 31.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р. Справа №818/7617/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шульга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), Головного управління державного казначейства України в Сумській області (далі - другий відповідач, ГУ ДКСУ) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.86), просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013 року №0006211701/25271.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.04.2013 року 1477/17.1-17/НОМЕР_1/74. На підставі вказаного акту 18.05.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0006211701/25271 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі викладених в акті перевірки висновків щодо безтоварності операцій між позивачем та ТОВ "Лігран" і ТОВ "АТЗТ "Єврометал". З такими висновками ДПІ у м. Сумах позивач не погоджується, оскільки нікчемність правочинів із зазначеними контрагентами податковим органом не доведена, а реальність здійснених господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами перевірки просить скасувати як таке, що прийняте на підставі висновків акту, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив, що в ході проведеної перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого позивачу донараховано до сплати в бюджет 5880,00 грн. податку на додану вартість за квітень та грудень 2012 року. Такого висновку відповідач дійшов після дослідження господарських операцій позивача з ТОВ "Лігран" та ТОВ "АТЗТ "Єврометал" щодо формування податкового кредиту за квітень 2012 року на суму 2613,00 грн. та листопад 2012 року на суму 3267,00 грн. Позивач не надав на перевірку належних доказів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по господарським операціям із вказаними контрагентами. Крім того, Дніпропетровською МДПІ проведено перевірку ТОВ "АТЗТ "Єврометал" за 2011-2012 роки, якою встановлено, що операції придбання продукції у вказаного товариства мають безтоварний характер, оскільки товар фактично не перевозився і не зберігався, послуги по транспортуванню товару не надавались. Аналогічні висновки зроблені ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в акті перевірки ТОВ "Лігран". Враховуючи відсутність первинних документів, що фіксують факт здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами, відповідач вважає прийняте ним податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає нормам чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмовому відзиві, в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник ГУ ДКСУ у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надіслав письмовий відзив, в якому зазначив, що відповідно до п. 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ здійснення відшкодування податку на додану вартість за рішенням суду відноситься до виключної компетенції Державної казначейської служби України, яка є окремою юридичною особою. Тому до повноважень ГУ ДКСУ не належить здійснення відшкодування податку на додану вартість за рішенням суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 12.04.2013 року по 18.04.2013 року ДПІ у м. Сумах було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми податкового зобов'язання та податкового кредиту в частині фінансово-господарських відносин з ТОВ "Лігран" за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та ТОВ "АТЗТ "Єврометал"за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у м. Сумах складено акт від 25.04.2013 року №1477/17.1-17/НОМЕР_1/74 (а.с.13-23).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого позивачу донараховано до сплати в бюджет податку на додану вартість в сумі 5880,00 грн., в тому числі квітень 2012 року в сумі 2613,00 грн. та грудень 2012 року в сумі 3267,00 грн.

Актом Дніпропетровської МДПІ від 29.01.2013 року №97/150/30260811 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АТЗТ "Єврометал" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "Жовтневий Цветмет" за грудень 2011 року" з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "Жовтневий Цветмет" за грудень 2011 року встановлено порушення ТОВ "АТЗТ "Єврометал" п. 187.1 ст. 187 ПК України, що виявилось у завищенні податкових зобов'язань по взаємовідносинам із контрагентами, в тому числі з ФОП ОСОБА_3 на суму 3267,00 грн. податку на додану вартість за листопад 2012 року (а.с.95-103).

Крім того, актом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 28.12.2012 року №7250/224/34656476 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Лігран" під час здійснення господарських операцій за січень 2011 року, березень 2011 року, червень 2011 року, вересень 2011 року" встановлено, що ТОВ "Лігран" здійснювало операції, пов'язані з наданням податкової вигоди третім особам. Перевіркою встановлена відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 роках, в тому числі з ФОП ОСОБА_3 за квітень 2012 року на суму податку на додану вартість 2613,00 грн. (а.с.104-134).

На підставі вказаних актів перевірки відповідач дійшов висновку про безтоварність операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Лігран" і ТОВ "АТЗТ "Єврометал".

За результатами перевірки, на підставі акту від 25.04.2013 року №1477/17.1-17/НОМЕР_1/74 ДПІ у м. Сумах 18.05.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0006211701/25271 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 7350,00 грн., в тому числі 5880,00 грн. основного платежу та 1470,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.67).

Суд не може погодитися із позицією податкового органу, виходячи із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі рахунку-фактури від 13.04.2012 року №109 ТОВ "Лігран" продало ФОП ОСОБА_3 товар - баббіт Б-83 в кількості 67 кг по ціні 195,00 грн. на загальну суму 15678,00 грн., в томі числі 2613,00 грн. податку на додану вартість.

Як вбачається із платіжного доручення від 18.04.2012 року №395 ФОП ОСОБА_3 перерахував ТОВ "Лігран" 15678,00 грн. в рахунок оплати за баббіт, в тому числі 2613,00 грн. податку на додану вартість (а.с.88). Згідно накладної від 13.04.2012 року №1304 ТОВ "Лігран" передало позивачу баббіт Б-83 в кількості 67 кг на загальну суму 15678,00 грн. (а.с.36), на підтвердження чого покупцю було видано податкову накладну від 13.04.2012 року №739 на загальну суму 15678,00 грн., в тому числі 2613,00 грн. податку на додану вартість (а.с.37).

Зазначений товар (баббіт) в кількості 67 кг перевезено до м. Суми автопідприємством ПВП "Валіо Плюс" (автомобіль ФАВ ВН 7152 АИ) згідно товарно-транспортної накладної від 13.04.2012 року №113 (а.с.42).

Крім того, згідно рахунку-фактури від 22.11.2012 року №СФ-0387 ТОВ "АТЗТ "Єврометал" продало ФОП ОСОБА_3 товар - труба 140х15 мм ст. 06ХН28МДТ в кількості 0,070 т по ціні 233333,33 грн. на суму 16333,33 грн. та круг 18 мм 06ХН28МДТ в кількості 0,002 т на суму 466,67 грн., всього на загальну суму 20160,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 3360,00 грн.

Як вбачається із платіжного доручення від 28.12.2012 року №490 ФОП ОСОБА_3 перерахував ТОВ "АТЗТ "Єврометал" 20160,00 грн. в рахунок оплати за трубу і круг, в тому числі 3360,00 грн. податку на додану вартість (а.с.89). Згідно накладної від 23.11.2012 року №РН-3527 ТОВ "АТЗТ "Єврометал" передало позивачу товар на загальну суму 20160,00 грн. (а.с.39), на підтвердження чого покупцю було видано податкову накладну від 23.11.2012 року №31 на загальну суму 20160,00 грн., в тому числі 3360,00 грн. податку на додану вартість (а.с.40).

Вказаний товар перевезено до м. Суми ПАТ "Сумський завод Енергомаш" (автомобіль КАМАЗ 91-63 АР) згідно товарно-транспортної накладної від 23.11.2012 року №01 СВА (а.с.41). Факт поставки за вказаною товарно-транспортною накладною ПАТ "Сумський завод Енергомаш" на користь ФОП ОСОБА_3 також підтверджується листом директора ТОВ "АТЗТ "Єврометал" від 25.09.2013 року №521 (а.с.91).

Із досліджених по справі вищезазначених доказів, суд приходить до висновку про фактичне виконання та реальність вказаних господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Лігран" і ТОВ "АТЗТ "Єврометал".

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по придбанню ТМЦ та послуг мали фіктивний чи безтоварний характер.

Податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередні контрагенти позивача, були виключені з реєстру платників податку на додану вартість, а їх свідоцтва платників податку на додану вартість були анульовані у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обов'язок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності інших осіб.

Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді даної справи судом з'ясовано, що податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту, відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Згідно вимог ст. ст. 15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Тобто, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Діючим законодавством надано право податковим органам здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх чи відсутність висновків за ними не змінює порядок, строки та підстави відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, встановлені Податковим кодексом України, чим порушується право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Таким чином, суд вважає, що підстав для визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, в тому числі з нарахуванням штрафних санкцій, у відповідача не було, тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.05.2013 року №0006211701/25271 суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0006211701/25271 від 18.05.2013 р.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 04.11.2013 року