ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4800/13-а Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі судового засідання - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача - Базик Л.С.,
представника відповідача - Боровик Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В:
05 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцьке кар'єроуправління (далі - ПАТ "КК "Кварц", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.07.2013 №0010942301/105 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 57 737,00 грн., №0010912301/106 в частині зменшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 57 737,00 грн. та №0010812301/1039 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 464 648,00 грн.
Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки перевірки стосовно завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з ПДВ та заниження податку на прибуток є хибними, оскільки господарські операції з приводу придбання ПАТ "КК "Кварц" у ТОВ "Гудоіл" та ТОВ "ТК "Наса" дизельного пального зафіксовані належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Придбаний товар в подальшому використаний у господарській діяльності позивача для заправки власного вантажного автотранспорту, що використовуються на роботах пов'язаних з добуванням та виробництвом щебеневої продукції. Позивач зауважує, що фактичною підставою для висновків контролюючого органу щодо фіктивності (нікчемності) господарських взаємовідносин підприємства з його контрагентами стали акти перевірок, якими встановлено порушення податкового законодавства ТОВ "Гудоіл" та ТОВ "ТК "Наса", тоді як Податковий кодекс України не містить норм, що зобов'язують покупця продукції (позивача) контролювати дотримання правил здійснення господарської діяльності його контрагентами. Відтак, на думку позивача, в діях ПАТ "КК "Кварц" відсутні порушення норм податкового законодавства в частині формування податкових зобов'язань та кредиту з ПДВ, розміру податку на прибуток по взаємовідносинам з продавцями нафтопродуктів - ТОВ "Гудоіл" та ТОВ "ТК "Наса", на які вказано в акті перевірки.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що у перевіряємий період платником занижені податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, які сформовані за наслідками взаємовідносин із ТОВ "Гудоіл" та ТОВ "ТК "Наса", оскільки контрагенти позивача здійснюють діяльність, спрямовану на вчинення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. До того ж перевіркою встановлено оформлення деяких первинних документів (видаткових, податкових та товаротранспортних накладних), отриманих від зазначених підприємств, з порушенням чинного законодавства. Тому, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно, а позовні вимоги ПАТ "КК "Кварц" - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у позові відмовити.
Ухвалою суду від 01.20.2013 здійснено процесуальну заміну Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової адміністрації на її правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи суд встановив, що ПАТ "КК "Кварц" (місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 85, ідентифікаційний код 35328439) у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 №360757 (а.с. 20 т. 1) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 11.08.2007. За даними Управління статистики у м. Кременчуці (а.с. 21 т. 1) до видів діяльності ПАТ "КК "Кварц" за КВЕД-2010 відносяться: добування піску, гравію, глин і каоліну; добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; будівництво житлових і нежитлових будівель; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; постачання інших готових страв. Підприємство зареєстроване платником ПДВ з 23.05.2011, про що видано свідоцтво №100337406 (а.с. 22 т. 1) та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 13.08.2007 (а.с. 22-23 т. 1).
З 17.05.2012 по 14.06.2012 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ПАТ "КК "Кварц" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2012, результати якої оформлено актом від 09.07.2012 №2157/22-209/35328439 (а.с. 94-139 т. 1).
Висновками акту перевірки, зокрема, встановлено порушення підприємством:
- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 137.10 ст. 137, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 512 749,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 512 749,00 грн.;
- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього у сумі 85 763,00 грн., у тому числі за березень 2011 року в сумі 3 134,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 4 993,00 грн., за травень 2011 року в сумі 77 636,00 грн.;
- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в розмірі 85 763,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року в сумі 3 134,00 грн., за березень 2011 року в сумі 4 993,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 77 636,00 грн.
На підставі акту перевірки від 09.07.2012 №2157/22-209/35328439 Кременчуцькою ОДПІ 19.07.2012 були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0010942301/105, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 85 763,00 грн.,
- №0010912301/106, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 85 763,00 грн.,
- №0010812301/1039, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (за основним платежем) у розмірі 512 749,00 грн. (а.с. 24, 26, 28 т. 1).
Не погодившись частково із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення до суду, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0010942301/105 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 57737,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0010912301/106 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 57 737,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0010812301/1039 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 464 648,00 грн. (за основним платежем).
Надаючи оцінку доводам позивача та запереченням відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення податкових повідомлень - рішень в частині, що оскаржується, взято висновок перевірки про заниження позивачем податку на прибуток, завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Гудоіл" та ТОВ "ТК "Наса", правочини з якими, на думку контролюючого органу, не призвели до настання реальних наслідків.
Перевіркою охоплювався період господарської діяльності позивача з 01.01.2011 по 31.03.2012, у зв'язку з чим правове регулювання порядку формування доходів і витрат підприємства здійснюється як за нормами Податкового кодексу України, який набрав законної сили з 01.01.2011, так і за нормами спеціального податкового законодавства, що діяло до 01.01.2011.
Так, згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Пунктом 4.1 ст. 4 зазначеного Закону визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Цією ж нормою визначено склад доходів, які формують його валову частину. До таких відносяться, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (пп. 4.1.1);
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На даний час правовідносини, що виникають у сфері справляння податку на прибуток підприємств врегульовано розділом ІІІ Податкового кодексу України, яким визначено коло платників та об'єкт оподаткування, порядок визначення доходів і витрат та їх склад, податкову базу, ставки податку та порядок його обчислення.
Так, відповідно до ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з:
- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті;
- інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.
Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп.пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті;
- інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп.пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу;
- крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, підставою для включення витрат підприємством до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок із господарською діяльністю підприємства.
Поряд з цим платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету врегульовано розділом V Податкового кодексу України, норми якого підлягають застосуванню в даному випадку.
Так, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.198.1).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6).
Тож, аналогічно висновку зробленому вище, для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Судовим розглядом встановлено, що 25.02.2011 між ТОВ "ТК "Наса" (продавець) та ПАТ "КК "Кварц" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу №2 (а.с. 78-79 т. 2), у відповідності умов до якого продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення: продукти нафтоперероблення рідкі, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити його у порядку і на умовах передбачених цим договором.
На підставі зазначеного договору позивачем було придбано дизельне паливо Л-0,20-62 (податкова накладна №8 від 06.05.2011 (а.с. 90 т. 2) на суму 377 377,10 грн., у тому числі 62 896,18 грн. ПДВ; податкова накладна № 4 від 06.05.2011 (а.с. 91 т. 2) на суму 636 092,64 грн., у тому числі 106 015,44 грн. ПДВ; податкова накладна №15 від 17.05.2011 (а.с. 112 т. 2) на суму 635 157,04 грн., у тому числі 105 859,51 грн. ПДВ; податкова накладна №17 від 18.05.2011 (а.с. 120 т. 2) на суму 397 111,68 грн., у тому числі 66 185,28 грн. ПДВ).
На підтвердження факту придбання дизельного пального позивач надав:
- рахунки-фактури № СФ-0000049 від 06.05.2011 (а.с. 84 т. 2), № СФ-0000045 від 06.05.2011 (а.с. 93 т. 2), № СФ-0000058 від 17.05.2011 (а.с. 102 т. 2), № СФ-0000059 від 18.05.2011 (а.с. 114 т. 2);
- видаткові накладні № РН-0000045 від 06.05.2011 (а.с. 92 т. 2), № РН-0000056 від 17.05.2011 (а.с. 101 т. 2), № РН-0000058 від 18.05.2011 (а.с. 113 т. 2);
- прибуткові ордери №053 від 27.05.2011 (а.с. 86 т. 2), №054 від 11.05.2011 (а.с. 94 т. 2), №056 від 23.05.2011 (а.с. 103 т. 2), №055 від 18.05.2011 (а.с. 115 т. 2);
- акти прийому - передачі від 10.05.2011 (а.с. 95 т. 2), від 23.05.2011 (а.с. 104 т. 2).
Належна якість отриманого товару підтверджується сертифікатами відповідності (а.с. 88, 118 т. 2), паспортами якості (а.с. 96, 106, 117 т. 2) та паспортом продукції (а.с. 89 т. 2).
Факт оплати придбаного на підставі договору дизельного палива позивач підтверджує платіжними дорученнями від 25.05.2011 №2140, від 19.05.2011 №2036, від 23.05.2011 №2065, від 24.05.2011 №2108, від 01.06.2011 №2219, від 02.06.2011 №2257, від 09.06.2011 №2407, від 15.06.2011 №2295, від 17.06.2011 №2338 та від 30.05.2011 №2176 (а.с. 87, 98-100, 107 -111, 119 т. 2).
Доставка придбаного за договором купівлі - продажу №2 від 25.02.2011 товару здійснювалася на умовах FCA (відповідно до правил Інкотермс-2000), місце передачі - склад покупця, автомобільним транспортом, в підтвердження чого виписано товарно - транспортні накладні приватних перевізників від 06.05.2011 та від 18.05.2011 (а.с. 85, 116 т. 2) та залізницею, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи вантажні накладні Укрзалізниці №43870450, №43957026 (а.с. 97, 105 т. 2).
Також судом встановлено, що 20.04.2011 між ТОВ "Гудоіл" (продавець) та ПАТ "КК "Кварц" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №4 (а.с. 77-79 т. 1), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (продукти нафтоперероблення рідкі), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити його у порядку і на умовах передбачених цим договором.
На підставі вищевказаного договору позивачем було придбано дизельне паливо Л-0,20-62 у кількості 32,712 т (податкова накладна №1 від 21.04.2011 (а.с. 65 т. 1) на суму 346 420,08 грн., у тому числі 57 736,68 грн. ПДВ).
На підтвердження факту здійснення зазначеної господарської операції позивач надав: рахунок - фактури № СФ-0000001 від 21.04.2011 (а.с. 69 т. 1); видаткову накладну № РН-0000001 від 21.04.2011 (а.с. 70 т. 1); прибутковий ордер №044 від 21.04.2011 (а.с. 72 т. 1).
Для підтвердження належної якості отриманого товару ПАТ "КК "Кварц" долучено до матеріалів справи сертифікат відповідності (а.с. 73 т. 1) та паспорт продукції (а.с. 74 т. 1).
Оплату за придбане на підставі договору дизельне паливо позивач підтверджує платіжними дорученнями від 10.05.2011 №1781, від 05.05.2011 №1742 та від 06.05.2011 №1773 (а.с. 66-68 т. 1).
Доставку придбаного за договором купівлі - продажу №4 від 20.04.2011 товару здійснено автопідприємством ФОП ОСОБА_3 автомобілем МАN 19.414 НОМЕР_1, в підтвердження чого виписано товарно - транспортну накладну від 21.04.2011 (а.с. 71 т. 1).
Отримання дизельного пального здійснювала відповідальна особа ПАТ "КК "Кварц" на підставі довіреностей, перелік яких відображено в журналі реєстрації довіреностей за 2010 - 2011 р.р. (а.с. 80-81 т. 1).
Облік нафтопродуктів на складі ПММ ПАТ "КК" "Кварц" відображений у в інвентарному журналі (а.с. 82-83).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Факт здійснення вищенаведених господарських операцій підтверджено наданими ПАТ "КК "Кварц" первинними документами, які досліджувалися судом у ході розгляду справи.
Що стосується посилань відповідача на недоліки в оформленні деяких первинних документів, слід зазначити, що хоча перевіркою і встановлено відсутність даних у товарно - транспортних накладних про особу вантажовідправника, печатки і підпис перевізника, а у видаткових накладних відсутні дані (прізвище, посада) щодо осіб, які підписали вказані первинні документи, зазначені обставини не можуть слугувати достатнім підтвердженням для висновку про відсутність фактичного придбання товару позивачем у ТОВ "ТК "Наса" та ТОВ "Гудоіл" в цілому, оскільки такі документи суд оцінює з урахуванням всіх інших письмових доказів, досліджених у судовому засіданні. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, так як з інших даних вбачається, що фактичний рух активів платника податку пов'язаний з його господарською діяльністю мав місце.
Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту та валових витрат.
До того ж позивач надав суду докази подальшого використання придбаного пального у власній господарській діяльності, що пов'язана з видобуванням незмінених та порушених вивітрюванням мігматитів та гранітів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №4485 від 05.11.2007 (а.с. 18 т. 2). Для транспортування добутої породи позивач використовує власний вантажний автотранспорт, який перебуває у складі основних засобів підприємства згідно з інвентаризаційним описом (а.с. 36-39 т. 2).
Детальний звіт щодо переміщення пального по складу ПММ відображено у матеріальному звіті за квітень 2011 року (а.с. 51-57 т. 2), використаного пального - у відомості про роботу автомобілів за квітень 2011 року (а.с. 63-64 т. 2) та матеріальних звітах гірничого цеху за квітень 2011 року (а.с. 84-89 т. 1).
Іншим мотивом для висновку про незаконність формування податкового кредиту та валових витрат, Кременчуцькою ОДПІ були взяті висновки перевірок контрагентів позивача (ТОВ "Гудоіл" та ТОВ "ТК "Наса"), якими встановлено порушення податкового законодавства зазначеними підприємствами.
Надаючи оцінку наведеним мотивам, суд звертає увагу на те, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту та валових витрат в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи при тому, що реальність господарських операцій за участю позивача з вказаними контрагентами повністю підтверджена залученими до матеріалів справи первинними документами.
Тому суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.
Відтак, висновки акту перевірки, на підставі яких були винесені податкові повідомлення - рішення в оскаржуваній частині, ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних податкового органу.
Такий висновок також підтверджується тією обставиною, що господарські взаємовідносини позивача та ТОВ "ТК "Наса" на підставі укладеного договору купівлі - продажу №2 від 25.02.2011 вже досліджувалися контролюючим органом і за результатами перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення, яким ПАТ "КК "Кварц" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за 5 місяців 2011 року в розмірі 125918,51 грн. За наслідками судового оскарження вказаного акту індивідуальної дії 06.09.2012 Полтавським окружним адміністративним судом ухвалено постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 13.01.2012 №0000582301/7 (а.с. 159-163 т. 1). Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 зазначену постанову суду залишено без змін (а.с. 164-166 т. 1).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Спірна сума податкового кредиту з ПДВ, яка включена до складу сум бюджетного відшкодування, відображена у податковій накладній від 21.04.2011 №1, та становить 57 736,68 грн. (а.с. 65 т. 1).
Розрахунок суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розрізі по контрагентам надано представником відповідача, відповідно до якого сума завищення по ТОВ "Гудоіл" і ТОВ "ТК "Наса" становить 464 648,00 грн. (а.с. 13 т. 3).
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на сукупність наданих позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність формування об'єкту оподаткування, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ПАТ "КК "Кварц" та приходить до висновку про незаконність винесених Кременчуцькою ОДПІ податкових повідомлень - рішень в оскаржуваній частині.
Отже позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 19.07.2013, а саме:
- №0010942301/105 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57 737,00 грн.;
- №0010912301/106 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 57 737,00 грн.;
- №0010812301/1039 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 464 648,00 грн. (за основним платежем).
Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 21049890) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" (ідентифікаційний код 35328439) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 294 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 28.10.2013.
Суддя Є.Б. Супрун
Судове рішення № 34483306, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 23.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/4800/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: