Постанова № 34483090, 31.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2013 року Справа № 812/6955/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - Сочка М.А. (довіреність від 28.12.2012 № 03/5-688)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до державного підприємства «Луганськвугілля»

про стягнення фінансових санкцій (штрафу та пені) в сумі 434,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика Слов'яносербська», в якому позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29 жовтня 2013 року б/н, просить стягнути фінансові санкції (штраф та пеню) в сумі 434,68 грн. (арк. справи 47).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано як платник збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що використовує працю найманих працівників, в Ленінській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440130002083.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з частинами 5, 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 27 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник зобов'язаний нараховувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Розмір страхових внесків та порядок їх обчислення і сплата роботодавцями та застрахованими особами було визначено Законом України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16. Зокрема, відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нараховувати 1,4 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5 % - 1,0 % від суми оплати праці найманих працівників.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками - роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банків коштів на оплату праці за відповідний період. Несплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню, що передбачено частиною 1 статті 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС з ТВП, станом на 01 квітня 2013 року за страхувальником рахується прострочена заборгованість у розмірі 4497,04 грн. Зазначена заборгованість виникла за результатами перевірки страхувальника відповідно до акта перевірки від 11 лютого 2013 року та рішень від 22 лютого 2013 року № 8 та від 18 березня 2013 року № 15 про застосування штрафних та фінансових санкцій. Рішення від 22 лютого 2013 року № 8 та від 18 березня 2013 року № 15 про застосування штрафних та фінансових санкцій відповідач не оскаржував, станом на 01 жовтня 2013 року залишок несплаченої заборгованості складає 434,68 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 42, 43).

Державне підприємство «Луганськвугілля» адміністративний позов не визнало, про що подало заперечення на адміністративний позов від 20 серпня 2013 року б/н (арк. справи 26). У запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що позивачем не враховані оплати за платіжними дорученнями від 31 травня 2013 року № 516 в сумі 709,33 грн., від 27 червня 2013 року № 545 в сумі 11,64 грн., а тому залишок неоплачених проте нарахованих позивачем фінансових санкцій складає 434,68 грн. Щодо несплаченої суми у розмірі 434,68 грн., яка нарахована на підставі рішення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18 березня 2013 року № 15, відповідач зазначив, що зазначені фінансові санкції взагалі не повинні були нараховуватись, оскільки 11 березня 2013 року господарським судом Луганської області було порушено провадження у справі про банкрутство боржника державного підприємства «Луганськвугілля» і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також роз'яснено судом, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) та не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюються мораторій. Крім того, відповідач зауважив, що оскільки рішення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18 березня 2013 року № 15 незаконно прийняте, то правомірно не виконується відповідачем і додаткового оскарження не потребує.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях від 20 серпня 2013 року б/н.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика Слов'яносербська» державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований як платник збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що використовує працю найманих працівників, в Артемівській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440134002083, про що свідчить картка страхувальника від 30 січня 2009 року (арк. справи 10).

З 18 лютого 2013 року по 21 лютого 2013 року посадовими особами Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена планова документальна перевірка по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика Слов'яносербська» державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2013 року, за результатами якої складений акт від 21 лютого 2013 року № 43 (арк. справи 13-15).

Проведеною перевіркою встановлено, що страхувальником у перевіряємому періоді при призначенні та виплаті допомоги з тимчасової втрати працездатності було здійснено переплату по лікарняним листам на загальну суму 2708,24 грн., що призвело до неправомірного витрачання страхових коштів Фонду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання.

Згідно із частиною першою статті 21 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Статтею 22 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» регламентовано, що страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону. У разі якщо страхувальники та інші отримувачі страхових коштів вважають, що орган Фонду неправильно визначив суми страхових коштів, використаних з порушенням встановленого порядку, та фінансових санкцій чи прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, або виходить за межі його компетенції, такі страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання такого рішення мають право в письмовій формі звернутися до зазначеного органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення. Орган Фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів після отримання скарги страхувальника, іншого отримувача страхових коштів на їхню адресу поштою з повідомленням про вручення або надати під розписку. У разі якщо орган Фонду надсилає рішення про повну або часткову відмову у задоволенні скарги, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання відповіді мають право звернутися з повторною скаргою до органів Фонду вищого рівня або до суду.

Відповідно до статті 30 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»:

- страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (частина 1);

- за порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або не в повному обсязі повернення страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону, несвоєчасне подання або неподання звітності про використання коштів Фонду, інших відомостей, передбачених цим Законом, страхувальник, інший отримувач страхових коштів несе відповідальність відповідно до закону (частина 2);

- своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом (частина 3).

Згідно із частиною 1 статті 21, статтею 22, пунктом 6 частини 1 статті 28, статтею 30 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» на підставі акта планової документальної перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 21 лютого 2013 року № 43 Артемівською міжрайонною виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення від 22 лютого 2013 року № 8 про повернення неправомірно витрачених страхових коштів Фонду у розмірі 2708,24 грн. та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 1354,12 грн. - штраф у розмірі 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів (арк. справи 13-15, 16).

Рішення від 22 лютого 2013 року № 8 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності було надіслано відповідачу поштовим відправленням з повідомленням про вручення та отримано останнім 26 лютого 2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 50).

Загальна сума страхових коштів у розмірі 4062,36 грн. (2708,24 грн. - неправомірно витрачені кошти Фонду; 1354,12 грн. - штраф 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів) за рішенням від 22 лютого 2013 року № 8 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, у встановлений десятиденний термін від дня отримання рішення відповідачем не сплачена, про що посадовою особою Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складено довідку від 18 березня 2013 року № 73 (арк. справи 17).

На підставі рішення від 22 лютого 2013 року № 8 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, керуючись пунктом 6 частини 1 статті 28, частиною 1 статті 30 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та враховуючи довідку від 18 березня 2013 року № 73, Артемівською міжрайонною виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення від 18 березня 2013 року № 15 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно з яким до страхувальника застосовано фінансові санкції у розмірі 406,24 грн. - штраф у розмірі 10 % від суми несвоєчасного повернення грошових коштів, та нарахована пеня у розмірі 28,44 грн. на суму несвоєчасно повернутих страхових коштів в розмірі 0,1 % за кожен день простроченого платежу (арк. справи 18).

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення рішення від 18 березня 2013 року № 15 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності отримано відокремленим підрозділом «Групова збагачувальна фабрика Слов'яносербська» державного підприємства «Луганськвугілля» 26 березня 2013 року (арк. справи 50).

Згідно звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, форми 4-ФСС з ТВП за І квартал 2013 року за відокремленим підрозділом «Групова збагачувальна фабрика Слов'яносербська» державного підприємства «Луганськвугілля» рахується прострочена заборгованість по страхових коштах за результатами перевірок у розмірі 4497,04 грн. (арк. справи 11).

Фінансові санкції (штраф у розмірі 406,24 грн. та пеня у розмірі 28,44 грн.) за рішенням Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18 березня 2013 року № 15 відокремленим підрозділом «Групова збагачувальна фабрика Слов'яносербська» державного підприємства «Луганськвугілля» як на дату звернення до суду з позовом, так і на час вирішення справи не сплачені, що підтверджується довідками від 14 травня 2013 року б/н та від 22 жовтня 2013 року № 01-09/606 та не заперечується відповідачем (арк. справи 12, 48).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафу та пені) у загальному розмірі 434,68 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Посилання відповідача в обгрунтування заперечень на адміністративний позов щодо неправомірного прийняття Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності рішення від 18 березня 2013 року № 15 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким до страхувальника застосовано фінансові санкції у загальному розмірі 434,68 грн., оскільки господарським судом Луганської області 11 березня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника державного підприємства «Луганськвугілля» і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також роз'яснено, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) та не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюються мораторій, судом не приймаються з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

У розумінні Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях (абзац 5 частини 1 статті 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Згідно з пунктом 10 статті 2 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхові внески - кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Пунктом 11 статті 2 Закону України від 18 січня 2008 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено, що страхові кошти - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом.

Враховуючи, що рішенням від 18 березня 2013 року № 15 фінансові санкції застосовані до відповідача саме у зв'язку із несвоєчасним поверненням неправомірно витрачених страхових коштів, які, в свою чергу, не є страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а відтак не є грошовим зобов'язанням у розумінні Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і, відповідно, не підпадають під дію мораторію та правомірно застосовані.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 31 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 04 листопада 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення фінансових санкцій (штрафу та пені) в сумі 434,68 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-В) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ідентифікаційний код 21785643, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 13, р/р 37172500100001 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 21785643) заборгованість з фінансових санкцій у розмірі 434,68 грн. (чотириста тридцять чотири гривні шістдесят вісім копійок), у тому числі: штраф в сумі 406,24 грн. (чотириста шість гривень двадцять чотири копійки) та пеню в сумі 28,44 грн. (двадцять вісім гривень сорок чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 04 листопада 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська