Постанова № 34482898, 03.10.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року Справа № 811/2968/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Серпантин Транс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Серпантин Транс" (надалі - ПП "Серпантин Транс") звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Кіровоградська ОДПІ) про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП "Серпантин Транс" за червень 2011 року, про що складено акт від 27.05.13 №440/1520/13752730, яким встановлено неподання реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року. На підставі цього акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №140/1520/0 від 04.06.13, яким позивачеві на підставі п.120.1 ст.120 ПК України нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн. Позивач, посилаючись на те, що камеральна перевірка проведена відповідачем з порушенням п.200.10 ст.200 ПК України, просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо її проведення та складання на її підставі акту. Крім того, заперечуючи факт вчинення ним порушення, передбаченого п.120.1 ст.120 ПК України, та доводячи у зв'язку з цим, що реєстр отриманих та виданих податкових накладних не є ані податковою декларацією, ані додатком до податкової декларації з ПДВ, відповідальність за неподання яких установлена ст.120 ПК України, зазначаючи також, що у червні 2011 року ПП "Серпантин Транс" не проводило оподатковуваних операцій та подало до Кіровоградської ОДПІ декларацію по ПДВ та додатки до неї з відсутніми показниками, просить суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позов не визнав, наполягаючи на правомірності проведення перевірки та винесеного за її наслідками спірного податкового повідомлення-рішення. У зв'язку з цим, просив суд у позові відмовити.

Сторони у судове засідання 03.10.13 не прибули, подавши до суду заяви про розгляд справи без участі їхніх представників.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини.

Приватне підприємство "Серпантин Транс" з 23.09.92 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради (а.с. 10), перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ, є платником податку на додану вартість. (а.с. 45).

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт №440/1520/13752730 від 27.05.13. Висновками акту перевірки встановлено неподання позивачем реєстру виданих та отриманих податкових накладних з податку на додану вартість за червень 2011 року, за що передбачена відповідальність згідно з п.120.1 ст.120 розділу ІІ Податкового кодексу України. (а.с.8-9).

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №140/1520/0 від 04.06.13, яким позивачеві згідно з абз.1 пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49, п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 грн. (а.с. 7).

Перевіряючи правомірність спірного рішення, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 46.5 статті 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. (пункт 48.1 статті 48 ПК України).

Згідно з пунктами 49.1, 49.2 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пунктів 201.14, 201.15 статті 201 ПК України платники податку на додану вартість зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 9 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.11 за №197/18935 (який діяв до 10.01.12), передбачено, що до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать зокрема копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 13 розділу ІІІ цього Порядку декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Наказом Державної податкової адміністрації України №1002 від 24.12.10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.10 за №1402/18697, (який діяв до 01.03.13) затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення.

Відповідно до пунктів 3, 7 цього Порядку реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді. Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Реєстри можуть подаватися: за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби; на електронних носіях.

Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних є частиною податкової звітності з податку на додану вартість та має подаватися платником податку у складі податкової декларації з ПДВ.

Судом установлено, що податкова декларація з ПДВ за червень 2011 року, граничний строк подання якої відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України спливав 20.07.11, подана позивачем до Кіровоградської ОДПІ в електронному вигляді 05.07.11, без копій записів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. (а.с. 37 - 41). Такий реєстр подано позивачем до Кіровоградської ОДПІ лише 29.01.13. (а.с. 42 - 44)

У судовому засіданні представник позивача визнав факт неподання ним у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2011 року копій записів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, пояснивши це тим, що у червні 2011 року такий реєстр ним не вівся у зв'язку з відсутністю оподатковуваних операцій за цей період та відповідних показників у податковій декларації з ПДВ на червень 2011 року.

Суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює залежності щодо подання копій реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді від стану господарської діяльності платника податку та від наявності чи відсутності податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідному звітному періоді. Відтак, платник податку зобов'язаний до податкової декларації з ПДВ, яка подається до органу державної податкової служби з прочерками, додавати копії реєстрів в електронному вигляді за відповідний звітний період.

У судовому засіданні доведено факт неподання позивачем у встановлений строк копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, як частини податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Згідно з пунктом 47.1 статті 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть зокрема юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності установлена статтею 120 ПК України.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відтак, штрафна санкція у розмірі 1 грн. податковим повідомленням-рішенням №140/1520/0 від 04.06.13 застосована до позивача правомірно. Підстав для скасування спірного податкового повідомлення - рішення судом не знайдено.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання на її підставі акту, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно зі статтею 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що дії посадової особи відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання на її підставі акту є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в акті, не впливають на права та обов'язки платника. До того ж, процедурні порушення порядку проведення перевірки (у разі їх наявності) не зумовлюють недійсність рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих за результатами цієї перевірки, за доведеності порушень вимог податкового та іншого законодавства з боку платника податків. Тому в задоволенні позову у цій частині позивачу слід відмовити.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при звернення до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш