Постанова № 34482705, 23.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року (о 15 год. 08 хв.) Справа № 808/7352/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представників позивача Прошиної С.В., Вініченка С.В.,

представника відповідача Ратієва Д.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

до Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення бюджетної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - ПАТ «ЗЗФ», або - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі, або відповідач 1), Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування ПАТ «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість по декларації за грудень 2012 року;

стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Запорізький завод феросплавів» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, заявлену в декларації за грудень 2012 року у розмірі 3576613,00 грн.;

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, зазначивши, що підприємство ПАТ» Запорізький завод феросплавів» є платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом №100335740 та зареєстроване в якості платника в СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі. Як платник ПДВ, ПАТ «ЗЗФ» подало до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року, якою визначено суму податку на додану вартість що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України на рахунок платника у банку в розмірі 5237311,00 грн. Вказана декларація була направлена на адресу відповідача засобами електронної пошти 19.01.2013 року та в подальшому прийнята як податкова звітність.

У відповідності до п.200.8 ст.200 ПК України позивачем до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування із зазначенням банківських реквізитів для перерахування грошових коштів.

На виконання вимог п.200.11 ст.200 ПК України відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ПАТ «ЗЗФ» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ що декларувалась у листопаді 2012 року.

11.03.2013 року посадовими особами ПАТ «ЗЗФ» було отримано Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «ЗЗФ» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2012 року №123/26-2/00186542 від 11.02.2013 року. (далі - Акт перевірки).

Після ознайомлення з Актом перевірки позивач звертався з запереченнями на висновки про порушення вимог податкового законодавства, та які були залишені без задоволення.

21.03.2013 ПАТ «ЗЗФ» було отримано податкові повідомлення - рішення №0000152620 від 21.03.2013, яким ПАТ «ЗЗФ» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2012 року в розмірі 1660698,00 грн., та нараховані штрафні санкції в розмірі 830349,00 грн., податкове повідомлення - рішення №0000162620 від 21.03.2013 яким ПАТ «ЗЗФ» було зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за грудень 2012 на суму 2095041,00 грн. Таким чином за результатами перевірки ПАТ «ЗЗФ» відповідачем 1 було зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування ДПВ за грудень 2012 року. Сума заявленого ПАТ «ЗЗФ» бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2012 року у розмірі 5237311,00 грн., була зменшена на 1660698,00 грн., решта суми 3576613,00 грн., не була зменшена та таким чином є підтвердженою.

До теперішнього часу позивачем не отримано грошових коштів в рахунок бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за грудень 2012 року, в зв'язку з чим просять суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях від 23.10.2013 вх. № 41513. Зокрема, зазначає, що дійсно зазначена сума вважається підтвердженою. Однак на сьогоднішній день існує можливість прийняття рішення про видачу фінансових казначейських векселів, в тому числі на суму бюджетного відшкодування за грудень 2012 року в процесу діалогу між податковим органом та керівництвом підприємства, тому вважає звернення до суду із позовом про стягнення сум ПДВ з Державного бюджету України передчасним. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача 2, в судове засідання не з'явився, проте 07.10.2013 звернувся до суду з поясненнями (вх. № 39344) по адміністративній справі та клопотанням про розгляд справи за відсутністю представника Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області.

В своїх поясненнях відповідач 2 зазначив, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Оскільки вказані документи не надходили до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, то і підстав для відшкодування з ПДВ у сумі 3576613,00 грн., на користь ПАТ «ЗЗФ» немає.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (ідентифікаційний код 00186542) зареєстрований 30.05.1995 в органах державної влади Виконавчим комітетом Запорізької міської ради народних депутатів за №1047-р від 30.05.1995, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.05.1995 №11031200000001727. 18.04.2011 перереєстроване в Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», свідоцтво про державну реєстрацію від 18.04.2011

За матеріалами справи судом встановлено, що 19.01.2013 року ПАТ «ЗЗФ» подало до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року, якою визначено суму податку на додану вартість що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України на рахунок платника у банку в розмірі 5237311,00 грн., яка була в подальшому прийнята як податкова звітність.

В подальшому позивачем до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування із зазначенням банківських реквізитів для перерахування грошових коштів.

З 27.02.2013 по 11.03.2013 СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, щодо правомірності нарахування ПАТ «ЗЗФ» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ що декларувалась у листопаді 2012 року, яка оформлена Актом №123/26-2/00186542 від 11.03.2013 року.

З посилання на згаданий Акт перевірки відповідачем 1 були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000152620 від 21.03.2013, яким ПАТ «ЗЗФ» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2012 року в розмірі 1660698,00 грн., та нараховані штрафні санкції в розмірі 830349,00 грн., податкове повідомлення - рішення №0000162620 від 21.03.2013 яким ПАТ «ЗЗФ» було зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за грудень 2012 на суму 2095041,00 грн.

За результатами перевірки ПАТ «ЗЗФ» відповідачем 1 було зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування ДПВ за грудень 2012 року. Сума заявленого ПАТ «ЗЗФ» бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2012 року у розмірі 5237311,00 грн., була зменшена на 1660698,00 грн., решта суми 3576613,00 грн., не була зменшена та таким чином є підтвердженою.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.200.8 ст.200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.11. ст.200 ПК України передбачено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 200.12., 200.13, 200.14 ст.200 ПК України передбачено що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п.200.13 ст.200 ПК України.

Пунктом 200.17 ст.200 ПК України визначено, що джерелом бюджетного відшкодування, у тому числі заборгованості бюджету, є доходи Державного бюджету України, які по своїй економічно-правовій природі не належать на будь-яких правах органам Державної казначейської служби України. Відповідно до пункту 2 ст.45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відшкодування податку на додану вартість регулюється положеннями пунктів 200.12, 200.13 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39, (далі - Постанова №39), якими встановлено, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державної казначейської служби України на підставі висновків, які надаються органом державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка надається Державною казначейською службою України.

Відповідно до пунктів 6, 7 Постанови №39 у разі, коли за результатами проведення перевірок платника податку підтверджується достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, органом державної податкової служби складається висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, який подається до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України.

Системно аналізуючи положення ст.200 ПК України, суд приходить висновку, що відповідач 1 зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки тобто після 11.03.2013 подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, представником відповідача 1 визнано, що сума 3576613,00 грн., вважається підтвердженою, при цьому висновок на отримання платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2012 року податковою інспекцією не складався та до органу державної казначейської служби України не передавався.

З матеріалів справи слідує, що відповідач 1 СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі ДПС до теперішнього часу не надано до органу Державного казначейства України у м. Запоріжжі Запорізької області висновок на відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на користь позивача в сумі3576613,00 грн.

Згідно п.п.14.1.18 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - це зокрема, відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про державну податкову службу», N 509-XII, 04.12.1990 (далі - Закон N 509-XII), Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу ст.10 Закону N 509-XII, органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов'язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції.

Враховуючи постанову Верховного Суду України від 24.02.2009 року №09/81, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Право на бюджетне відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірна відмова у поверненні сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість порушила право юридичної особи, зокрема, на законне сподівання мати можливість користуватись своєю власністю, використовувати цю власність у своїй господарській діяльності, отримати очікувані прибутки тощо.

Розглядаючи справу в частині вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 з ненадання висновку до органу Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області щодо здійснення бюджетного відшкодування за грудень 2012 року, суд зазначає наступне.

Бездіяльністю, за загальним правилом, є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, котрі вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї обов'язків згідно з законодавством України.

Як слідує з матеріалів справи, питання про отримання позивачем спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2012 року податковою інспекцією фактично не розглядалось, висновків на перерахування ПАТ «ЗЗФ» коштів не складалось, до органів Державної казначейської служби України не подавалось.

Отже, у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень допущена бездіяльність, адже не було вчинено належних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги той факт, що відповідачем 1 не надано суду жодних доказів в обґрунтування своєї правової позиції та доказів на спростування посилань позивача, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач 1 не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, не вжив передбачених законом заходів для своєчасного отримання позивачем бюджетної заборгованості з ПДВ за грудень 2012 року, а тому така бездіяльність відповідача 1 являється протиправною.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 158, 160 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість по декларації за грудень 2012 року у розмірі 3576613,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2012 року в розмірі 3576613,00 грн. (три мільйони п'ятсот сімдесят шість тисяч шістсот тринадцять гривень).

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2328,41 грн. (дві тисячі триста двадцять вісім гривень сорок одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак