Постанова № 34482684, 16.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 808/6811/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ»

до Запорізької митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення, -

за участі представників сторін:

від позивача - Стеценко А.В. (довіреність № 304 від 13.05.2013)

від відповідача - Лактіонова О.М. (довіреність № 07.1-01-11-23/3275 від 15.10.2013)

Проценко Ю.В. (довіреність № 07.1-01-11-23/3274 від 15.10.2013)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ» про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці Державної митної служби України (правонаступником якого є відповідач) про коригування митної вартості товарів № 112040000/2013/000012/2 від 13.02.2013.

Ухвалою суду від 13.08.2013 відкрито провадження у адміністративній справі №808/6811/13-а та призначено до судового розгляду на 27.08.2013. за клопотанням сторін, провадження у справі зупинялось до 16.10.2013.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви. В обґрунтування своєї позиції вказує, що ПАТ «Берті» пов ністю надало всю необхідну інформацію та документи для визначення мит ної вартості по основному методу 1, тому рішення відповідача, щодо немо жливості застосування цього методу для розрахунку митної вартості товару не відповідає діючому, на момент митного оформлення товару, законодав ству України. Протиправні дії митниці щодо незаконного визначення митної вартості то вару призвели до нарахування та надмірного стягнення податку на додану вартість на суму 44600,45 грн.

Відповідач проти позову заперечив та вказав на обґрунтованість вчинених дій та прийнятих рішень щодо визначення митної вартості ввезеного товару. В обґрунтування заперечень зазначив, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки, виявлено, що документи надані до митного оформлення товару мають розбіжності. Крім того, у митного органу наявна інформація щодо вартості ідентичних товарів, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

У засіданні 16.10.2013, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Контроль правильності визначення митної вартості здійснює митний орган згідно з положенням Митного Кодексу України.

Відповідно до статті 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Як свідчать матеріали справи,

09.01.2013 між ТОВ Торговий дім "ОРТ", Російська Федерація (продавець) та приватним акціонерним товариством "Берті" (покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт поставки № 02/13, згідно умов якого продавець зобов'язався продати, а покупець придбати товари (продукцію) в асортименті, кількості, за цінами, зазначеними у специфікації до контракту.

На виконання умов вищезазначеного контракту, 07.02.2013 ТОВ ТД "ОРТ" було поставлено ПрАТ "Берті" каучук бутадієн-метілстироловий синтетичний у вигляді рулонів з вальцьованих стрічок (комерційна назва "Полімер стрейнований бутадієн-метілстироловий синтетичний у вигляді рулонів з вальцьованих стрічок (комерційна назва "Полімер стрейнований бутадієн-метілстироловий СКМС-30 АРКМ) у кількості 20590 кг на загальну суму 1000000 рублів Російської Федерації (далі - товар).

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів ПрАТ «Берті» було подано митному органу зовнішньоекономічний контракт поставки № 02/13 від 9 січня 2013 року, укладений між позивачем та ТОВ ТД «ОРТ» Російська Федерація; специфікацію № 2 від 6 лютого 2013 року до зовнішньоекономічного контракту поставки № 02/13 від 9 січня 2013 року; рахунок продавця № 14 від 6 лютого 2013 року; рахунок-фактуру продавця № 13/56 від 7 лютого 2013 року; товарну накладну № 13 від 7 лютого 2013 року; міжнародну автомобільну накладну СМR № 113070 від 7 лютого 2013 року; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені № 07/02 від 7 лютого 2013 року, укладений між позивачем та ТОВ «ДАК-ТРАНС» (перевізник); договір-заявку на перевезення вантажу № 07/02 від 7 лютого 2013 року; рахунок-фактуру № СФ-0000047 від 7 лютого 2013 року (щодо оплати послуг перевізника); довідку ТОВ «ДАК-ТРАНС» про транспортні витрати на перевезення вантажу за маршрутом м. Оренбург (Російська Федерація) - МАПП «Весело-Вознесенка» (Російська Федерація) - м. Бердянськ (Україна) № 07/02 від 7 лютого 2013 року; пакувальний лист: сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 8 лютого 2013 року; довідку Бердянської філії Запорізької торгово-промислової палати від 21 січня 2013 року; лист ПрАТ «БЕРТІ» щодо страхування придбаного товару; паспорти на товар від 7 лютого 2013 року; повідомлення митниці від постачальника товару про вартість навантажувальних робіт № 10 від 11 лютого 2013 року; повідомлення митниці від постачальника товару про відсутність роялті та ліцензійних платежів № 11 від 11 лютого 2013 року; копію митної декларації країни відправлення; договір №1/12 на виконання робіт з переробки давальницької сировини від 1 лютого 2012 року, укладений між ЗАТ «Оренбургрезинотехника» Російська Федерація та ТОВ ТД «ОРТ» Російська Федерація; акт № 00000139 від 3 січня 2013 року про виконання робіт відповідно до умов договору №1/12 на виконання робіт з переробки давальницької сировини від 1 лютого 2012 року, укладеного між ЗАТ «Оренбургрезинотехника» Російська Федерація та ТОВ ТД «ОРТ» Російська Федерація; калькуляцію собівартості товару, що постачається ТОВ ТД «ОРТ» (Російська Федерація) ПАТ «БЕРТІ» (Україна) згідно умов зовнішньоекономічного контракту поставки № 02/13 від 9 січня 2013 року.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України митним органом встановлено, що подані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме :

- сумніви щодо достовірності пакувального листа № б/н та без зазначення дати. Пакувальний лист не може бути ідентифікований до даної поставки товару, оскільки не містить дати складання, реквізитів зовнішньоекономічного договору, специфікації або рахунку-фактури.

- паспорт якості також не має номеру і не містить жодних даних, які б дозволили його ідентифікувати до даної поставки.

- відповідно до п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 09.01.2013 року № 02/13 відвантаження продукції здійснюється після 100 % сплати, узгодженої в специфікації партії продукції, впродовж трьох діб після прибуття автомобіля Покупця на склад Продавця, що не відповідає умовам п. 2 специфікації № 2 від 06.02.2013 до вищезазначеного контракту. Згідно з п.2 специфікації умови сплати: 100% впродовж 14 робочих днів від дати відвантаження продукції.

У відповідності до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, митним органом було надіслано декларанту, електронним повідомленням, вимогу про надання додаткових документів, а саме: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також декларанту було роз'яснено його право надати додаткові документи про підтвердження заявленої митної вартості товару.

Отже, відповідач обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.

13.02.2013 уповноваженою особою митного брокера були надані наступні додаткові документи:

- Договір №1/12 від 01.02.12 на виконання робіт по переробці давальницької сировини;

- Калькуляція на полімери стрейновані від 11.02.2013;

- Комерційна пропозиція №74-о/пр от 24.12.2012;

- Лист ТОВ ТД «ОРТ» №11 від 11.02.2013;

- Лист ЗАТ «Оренбургрезинотехнка» б/н від 21.01.2013;

- Каталог.

а також надіслано повідомлення про неможливість надання інших додаткових документів.

Однак, і документи, що були додатково надані, не містили всіх відомостей щодо ціни заявленого товару, що не дало змогу митному органу остаточно впевнитися в якості додаткового документа, який підтверджує вартість визначену декларантом . а самЕ6

- калькуляція вартості від 11.02.2013 містить посилання на Договір №1/12 від 01.02.2013 на виконання робіт з переробки давальницької сировини, у той час як уповноваженою особою митного брокера в якості додаткового документу надано Договір на виконання робіт з переробки давальницької сировини №1/12 від 01.02.2012.

- комерційна пропозиція №74-о/пр от 24.12.2012 містить інформацію щодо залежності ціни на товар від обсягу та договірних умов. При цьому не вказано як само визначається цей обсяг (за одним зовнішньоекономічним договором, однією специфікацією або за відповідний проміжок часу). Контрактом №02/13 від 09.01.2013 не обумовлена загальна кількість товару, що постачається, та його асортимент. Відповідно до специфікації №2 від 06.02.2013 обсяг даної поставки - 20 тн., якому згідно із Комерційною пропозицією відповідає ціна 54,00 рос.руб/кг.

- наданий Каталог не містить жодної цінової інформації.

У митного органу була наявна інформація про вартісні показники за товар вище, ніж заявлені (у митниці була наявна інформація про вартість ідентичного товару, яка становить 3,1179 дол. США за 1 кг., тоді як позивачем заявлено 1,7279 дол. США за 1 кг). Документи зазначені в чч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару. Це призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення.

Контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів здійснювався відповідно до вимог статей 336-337 МК України, з урахуванням положень пункту 1 частини 5 статті 54 МК України, яким передбачено, що митний орган має право упевнитися в достовірності або точності і будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, та положень основного принципу, закріпленого у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі - оцінка товарів для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

В обґрунтування своїх вимог про надання додаткових документів Запорізька митниця послалась на наявність у неї обґрунтованих сумнівів щодо правильності заявленої митної вартості товару.

13.02.2013 було прийнято рішення №112040000/2013/000012/2 про визначення митної вартості товару за методом за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у відповідності до вимог статті 59 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Митне оформлення вищезгаданого товару було здійснено та випущено у вільний обіг за митною декларацією від 14.02.2013 №112040000/2013/000326 під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу X МК України.

Згідно з ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Протягом дії гарантійних зобов'язань за МД від 14.02.2013 №112040000/2013/000326 додаткові документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товару в повному обсязі до митниці декларантом не надані, а надані додаткові документи для підтвердження рівня заявленої митної вартості товару містили розбіжності та не містили всіх відомостей (що підтверджується листом Запорізької митниці від 02.04.2013 № 07-02-25-24/2633 ).

Так, у додатково наданих документах, міститься також інформація з розбіжностями, а саме комерційні пропозиції не містять інформації протягом якого часу вони діють та не ідентифікуються з ввезеним за контрактом поставки №02/13. Надані копії виписки з бухгалтерської документації та первинні документи не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезенного товару. А також не надані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують заявлену митну вартість, каталоги, специфікації, інформацію біржових організацій про вартість сировини, що входить до складу товару до митниці.

Статтею 57 МК України встановлено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з наданням ПрАТ "Берті" до митного органу документів, які містили суперечливу інформацію, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів за другорядним методом, за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до ст. 59 МК України.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення коригування митної вартості товарів № 112040000/2013/000012/2 від 13.02.2013, Запорізька митниця діяла в межах наданих повноважень, а тому підстав для скасування рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № 112040000/2013/000012/2 від 13.02.2013 не вбачається, а тому в задоволені адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову приватного акціонерного товариства «БЕРТІ» про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № 112040000/2013/000012/2 від 13.02.2013 відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 04.11.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко