Постанова № 34482401, 21.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 р. Справа №805/6850/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Сапєгіній А.Г.,

за участю:

представників позивача, - Ляховський О.П., Воронкіна Н.М.,

представників відповідача,- Люта І.В., Краснопер Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000152241-803 від 08.02.2013 року, № 0000162241-804 від 08.02.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод», звернувся до суду із позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000152241-803 від 08.02.2013 року, № 0000162241-804 від 08.02.2013 року.

Ухвалою суду від 14.08.2013 року замінено відповідача, його правонаступником Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі акту перевірки № 112/22-1/33467279 від 31.01.2013 року та рішення Державної податкової служби у Донецькій області № 1094/0/10-212-5 від 01.02.2013 року про розгляд скарги Приватного акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецькою області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення - рішення, які є предметом оскарження у справі.

Позивач не погоджується із спірними податковими повідомленнями - рішеннями та вважає їх безпідставними, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень встановлених з боку відповідача є необґрунтованими.

Вважає рішення податкового органу такими, що порушують його права та інтереси, тому просить задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі. За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив, що доводи адміністративного позову не спростовують порушень з боку позивача встановлених податковим органом.

Таким чином, вважають висновки акта перевірки обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення - рішення, такими, що прийнято правомірно.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, - Приватне акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод», (Далі, - ПрАТ «КМЗ»), є юридичною особою та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

08.11.2012 року Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецькою області Державної податкової служби (Далі за текстом,- Костянтинівська ОДПІ Донецькою області ДПС), за результатами планової виїзної перевірки ПрАТ «КМЗ» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року встановлені порушення та складено акт № 964/22-1-33467279 (Далі за текстом, - акт перевірки від 08.11.2012 року) (том 1 а.с. 62-179).

Позивач не погодившись із висновками акту перевірки від 08.11.2012 року надав до Костянтинівської ОДПІ Донецької області ДПС заперечення № 1645 від 14.11.2012 року (том 1 а.с. 180-193).

Костянтинівською ОДПІ Донецькою області ДПС, за наслідками розгляду вказаних заперечень, розділ 4 акту перевірки було доповнено та викладено у новій редакції (том 1, а.с. 194-207).

26.11.2012 на підставі акта перевірки від 08.11.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001002241-5379.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПС у Донецькій області (скарга за вих. № 279-1/30-42 від 06.12.2012) (том 1 а.с. 209-232).

У зв'язку із розглядом скарги позивача Костянтинівською ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ «КМЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 та іншого законодавства з оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, за наслідками якої складено акт від 31.01.2013 № 112/22-1-33467279 (далі,- акт перевірки від 31.01.2013 року) (том 1 а.с. 233-250, том 2, а.с. 1-64).

Згідно висновків акту перевірки від 31.01.2013 року, з боку ПрАТ «КМЗ» зокрема встановлені порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187 ст. 1187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі,- ПКУ) встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ (у т.ч. відшкодовано на момент перевірки) ПрАТ «КМЗ» на загальну суму 983962 гривень та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2012 року на суму 32188 гривень.

Рішенням ДПС у Донецькій області від 01.02.2013 № 1094/10/10-212.5 скарга позивача була частково задоволена, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ ДПС у Донецькій області від 26.11.2012 № 0001002241-5379, збільшено суму завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 374499 гривень та суму штрафних (фінансових) санкцій на 187249,50 (том 2, а.с. 65-88).

08.02.2013 Костянтинівською ОДПІ на підставі акту перевірки № 112/22-1/33467279 від 31.01.2013 року та рішення Державної податкової служби у Донецькій області № 1094/0/10-212-5 від 01.02.2013 року про розгляд скарги ПрАТ «КМЗ» Костянтинівською ОДПІ Донецькою області ДПС були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000152241-803, № 0000162241-804 (том 1 а.с. 60-61) (далі за текстом,- спірні рішення).

Спірним рішенням № 0000152241-803 згідно з п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, п. 54.3.2 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 123.1 ст. 123 ПКУ, ПКУ за порушення ПрАТ «КМЗ» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187 ст. 1187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПКУ, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 374499 гривень та застосовано штраф на суму 187249,50 гривень.

Спірним рішенням № 0000162241-804 згідно з п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 ПКУ п. 54.3.2 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 123.1 ст. 123 ПКУ, за порушення ПрАТ «КМЗ» 189.1 ст. 189, п. 198.3 ст. 198 ПКУ, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6004 гривень.

Висновки, викладені у акті перевірки від 31.01.2013 року про порушення п. 189.1 ст. 189 ПКУ у вигляді заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 797872 гривень з вартості наднормових витрат сировини на виробництво продукції та на вартість частини сировини, яка залишилась після виготовлення готової продукції, що не використані у господарській діяльності підприємства у перевіреному періоді, податковий орган сформував врахувавши порушення, які викладені в п. 1 розділу 3.1 цього акту (том 2 а.с.47).

В п. 1 розділу 3.1 цього акту відповідач вказує на завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на вартість наднормативних витрат сировини та на вартість частини сировини, яка не використана на виготовлення готової продукції (том 2 а.с. 2).

Суд вважає необґрунтованими зазначені висновки податкового органу з таких підстав.

У позивача за період, що перевірявся раніше (липень 2011 року - грудень 2011 року, березень-травень 2012 року), були проведені документальні виїзні позапланові перевірки достовірності нарахування сум до бюджетного відшкодування, що підтверджено довідками про достовірність нарахування ПДВ до відшкодування з державного бюджету (том 2, а.с. 132-250, том 3, а.с. 1-80).

Ухвалою суду від 14.08.2013 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у пов'язаній справі № 805/6855/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Костянтинівський металургійний завод" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000142241-802 від 08.02.2013, № 0000132241-800 від 08.02.2013.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 805/6855/13-а задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Костянтинівський металургійний завод" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000142241-802 від 08.02.2013, № 0000132241-800 від 08.02.2013, внаслідок чого, зокрема :

скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції від 08.02.2013 № 0000142241-802 про збільшення Приватному акціонерному товариству "Костянтинівський металургійний завод" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 312 446 (триста дванадцять тисяч чотириста сорок шість) гривень 00 копійок, у тому числі за основним платежем - 312 446 (триста дванадцять тисяч чотириста сорок шість) гривень 00 копійок.

скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції від 08.02.2013 № 0000132241-800 про зменшення Приватному акціонерному товариству "Костянтинівський металургійний завод" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 816 719 (чотири мільйони вісімсот шістнадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять) гривень 00 копійок.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року у справі № 805/6855/13-а залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 805/6855/13-а.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України,- обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частин 2, 3, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. № 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно ст. 124 Конституції України,- правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 2 ст.14 КАС України,- постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 255 КАС України,- постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 0000142241-802 від 08.02.2013, № 0000132241-800 від 08.02.2013 прийнято Костянтинівською ОДПІ Донецької області ДПС на підставі акту перевірки № 112/22-1/33467279 від 31.01.2013 року та рішення Державної податкової служби у Донецькій області № 1094/0/10-212-5 від 01.02.2013 року про розгляд скарги Приватного акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод».

При цьому підставами прийняття зазначених рішень зокрема були висновки акту перевірки, які викладені в п. 1 Розділу 3.1 Акту перевірки про завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на вартість наднормативних витрат сировини та на вартість частини сировини, яка не використана на виготовлення готової продукції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 805/6855/13-а встановлено, що позивачем правомірно включено вартість наднормативних витрат до складу собівартості реалізованих товарів.

Суд погоджується із висновками суду, викладеними у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 805/6855/13-а, оскільки вони не спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.

Отже, оскільки не підтверджені порушення встановлені та викладені податковим органом в п. 1 розділу 3.1 цього акту перевірки від 30.01.2013 року, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків про порушення п. 189.1 ст. 189 ПКУ у вигляді заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 797872 гривень з вартості наднормових витрат сировини на виробництво продукції та на вартість частини сировини, яка залишилась після виготовлення готової продукції, що не використані у господарській діяльності підприємства у перевіреному періоді.

Висновки акту перевірки від 30.01.2013 року про порушення п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.12 ст. 139 ПКУ податковий орган пов'язує з наступним:

до складу прямих матеріальних витрат віднесені послуги з організації виробництва, науково-технічному супроводу випуску прокату виготовленого в ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», отримані від ТОВ НПП «Термет», які не пов'язані з виробництвом товарів (продукції) підприємства і не пов'язані з господарською діяльністю на загальну суму 293029 гривень.

Висновки акту перевірки від 30.01.2013 року про порушення п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 ПКУ ПрАТ «КМЗ» податковий орган пов'язує з наступним:

завищено податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 58606 з вартості послуг з організації виробництва, науково-технічного супроводження випуску прокату виготовленого на ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», отриманих від ТОВ НВП «Термет», які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Суд не погоджується із зазначеними висновками з наступних підстав.

На підставі контракту № 07-11У від 20.12.2010 року ТОВ НПП "ТЕРМЕТ" надає Позивачу послуги з організації виробництва і науково-технічному супроводу виробництва прокату на ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" для ПрАТ "КМЗ" ( том 5 а.с. 99-102).

Виробництво продукції ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" для Позивача здійснюється на підставі наскрізної Технологічної карти № 11 на виробництво прокату з ресорно- пружинних марок сталі, затвердженою Головою адміністрації по виробництву ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і узгодженою генеральним директором Позивача.

Згідно п. 2.1.11 скрізної Технологічної карти №11 на виробництво прокату з ресорно-пружинних марок сталі, виробництво сталі і прокату здійснюється при технологічному супроводі представників ТОВ НПП "Термет". ( том 5 а.с. 103-104).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа від керівництва "Криворіжсталь" науково-технічне супроводження випуску металопродукції здійснюється НВ ТОВ "ТЕРМЕТ" на протязі 10 років, випуск продукції здійснюється за ГОСТ, ДСТУ, технічним умовам, робочим програмам і технологічним картам, розробниками яких є тільки НВ ТОВ "ТЕРМЕТ". (том 5, а.с. 105).

Організація виробництва і науково-технічний супровід виробництва прокату здійснюється ТОВ НПП "Термет" безпосередньо на ПАТ "АрселорМіттал" Кривий Ріг", що забезпечує гарантоване отримання усіх необхідних якісних характеристик металопрокату на різних стадіях його виробництва, який у подальшому використовується Позивачем як сировина для виготовлення продукції власного виробництва.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ НПП "Термет" виконує аналіз виплавки, розливки та прокатки металу за результатами яких складає науково-технічні звіти з розробкою відповідних заходів з підвищення якості гарячекатаного прокату виробленого ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" для Позивача.

Щодо наявності своєї лабораторії технічного контролю суд зазначає, що згідно п. 14.1.36 ПКУ "господарська діяльність-діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарі, виконанням робіт, наданням послуг, направлена на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи.

Позивачем в повному обсязі і належним чином оформлені всі необхідні первинні документи, підтверджуючі факт надання ТОВ НПП "Термет" послуг Позивачу при виготовленні ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" гарячекатаного прокату для Позивача, який надалі використовувався Позивачем як сировина для виготовлення каліброваної сталі. (том 5 а.с. 66-118).

Наявність даних документів не заперечується в акті перевірки, а тому відповідачем не доведено, що витрати позивача за послуги в організації виробництва не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Крім того, в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 805/6855/13-а суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки від 30.01.2013 року у вигляді віднесення позивачем до складу прямих матеріальних витрат послуг з організації виробництва, науково-технічного супроводження випуску прокату, виготовленого на ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг", отримані від ТОВ НВП "Термет", які не пов'язані з виробництвом товарів (продукції) підприємства та не пов'язані з господарською діяльністю.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки у цій частині.

Суд також не погоджується із висновками акту перевірки від 30.01.2013 року про порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПКУ у вигляді завищення податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 129737 гривень, з наступних підстав.

У зв'язку з тим, що продукція не вивозилась зі складу Позивачем був оформлений договір зберігання і відповідні документи, підтверджуючі факт передачі продукції на зберігання і передачі продукції із зберігання у момент її зворотного придбання.

У подальших періодах, продукція, придбана у ТОВ «Азовбудвентіляція» була частково реалізована третім особам, що підтверджує реальність придбання продукції для її подальшої реалізації третім особам, тобто безпосередньо простежується ділова мета здійснення операції.

Формування витрат у податковому обліку здійснюється відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Що стосується висновків про порушення п. 187.8 ст. 187 ПКУ у вигляді не визначення податкових зобов'язань з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України у жовтні 2011 року на суму 29935,00 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПКУ,- інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

У п. 14.1.85 ст. 14 ПКУ визначення понять наданих послуг що відносяться до інжинірингових, відсутні послуги з виконанням технічної експертизи.

Згідно листа Держкомстату "Щодо визначення за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) інженерних та інжинірингових послуг" № 14/3-17/170 від 12.03.2011 року стосовно визначення за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) інженерних та інжинірингових послуг, передбачених у пп. "в" п. 186.3 статті 186 Податкового кодексу України, та у межах своїх повноважень повідомило, що за КВЕД діяльність у сфері інжинірингу передбачає консультування у галузі архітектури на попередніх стадіях проектування, архітектурно-проектні роботи, проектування виробничих будівель та споруд, включаючи розміщення машин та устаткування, проектування, управління проектами, інженерно-технічну діяльність, розроблення проектів у галузі кондиціонування повітря холодильної техніки, санітарної техніки та систем контролю за забрудненням навколишнього середовища, будівельної акустики тощо, діяльність технічних консультантів, інші послуги в галузі проектно-конструкторських робіт.

У переліку робіт, які відносяться до інжинірингових послуг, згідно вищезгаданих визначень, відсутній такий вид послуг як «виконання технічної експертизи».

Таким чином, з огляду на зазначене позивач не може віднести послуги з технічної експертизи до інжинірингових послуг.

Предметом зовнішньоекономічного контракту № 804/131-11/3592 від 05.09.2011 року укладеного ПрАТ «КМЗ» з ФДУП «Цніїчермет ім. І.П. Бардина» є виконання технічної експертизи металопрокату із сталі 60С2Г (методика проведення якої визначається технічними завданнями згідно додатку № 1 до Контракту), а не складання технічних завдань, які згідно до п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відносяться до інжинірингових послуг, на що посилається податковий орган (том 5 а.с. 159-165).

Відповідно до п. 2 додатку № 1 до контракту № 804/131-11/3592 від 05.09.2011 року мета і вихідні дані технічної експертизи «Підготовка висновків про природу дефектів та приналежності металу ПрАТ «КМЗ».

Відповідно до п.3 додатку № 1 Контракту № 804/131-11/3592 від 05.09.2011 року: вимоги замовника до виконання технічної експертизи «виконати аналіз зразків металопрокату і фрагментів пружин зі сталі 60С2Г».

Крім того метою проведення технічної експертизи металопрокату зі сталі 60С2Г відповідно до умов контракту № 804/131-11/3592 від 05.09.2011 року є підготовка висновків про природу дефектів та приналежності металу ПрАТ «КМЗ» (тобто визначення походження товару переданого для проведення технічної експертизи), що також не відноситься до інжинірингових послуг відповідно до тлумачення терміну «інжиніринг» наведеного у п. 14.1.85 ст. 14 ПКУ.

На підставі вищенаведеного, позивач не може віднести послуги з технічної експертизи до інжинірингових послуг, тому доходи, виплачені нерезиденту, віднесено позивачем до бухгалтерського рахунку 124 «Права на об'єкти промислової власності» як «нематеріальний актив-висновок стосовно походження товару».

Згідно п.п. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 ПКУ,- нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Згідно п. 160.1. Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно не визначені податкові зобов'язання по постачанню послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України в жовтні 2011 року на суму 29935 гривень, оскільки послуги, які були надані позивачу нерезидентом ФДУП «Цніїчермет ім. І.П. Бардина» по технічній експертизі металопрокату зі сталі 60С2Г не відносяться до послуг, які є «інжинірингом» згідно п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України,- податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, як вбачається із наведеної норми, при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Згідно п. 55.1. ст. 55 ПК України,- податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності спірних рішень.

Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки від 30.01.2013 року, які були підставою прийняття спірних рішень, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на те, що позивач у позовних вимогах, зокрема просить визнати недійсними спірні рішення, з метою належного та повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне їх скасувати

Оскільки відповідач не довів суду правомірність підстав нарахування позивачу податкових зобов'язань, суд приходить до висновку про скасування спірних рішень.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на проведення судової експертизи, підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Відповідно до ст.94 КАСУ-, суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до задоволених вимог на суму 2294,00 гривень.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000152241-803 від 08.02.2013 року, № 0000162241-804 від 08.02.2013 року, - задовольнити повністю.

Скасувати повністю податкові повідомлення - рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0000152241-803 від 08.02.2013 року, № 0000162241-804 від 08.02.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Костянтинівський металургійний завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 гривень (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривень шляхом безспірного списання із рахунку Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 21 жовтня 2013 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 26 жовтня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.