Постанова № 34482339, 21.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 р. Справа №805/13530/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Дворникова М.С.,

за участі секретаря Мичак О.С.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Коріняко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання незаконним рішення від 19 серпня 2013 року, оформленого протоколом № 9 щодо неможливості визнання його учасником бойових дій, визнання позивача учасником бойових дій та зобов'язання видати посвідчення встановленого зразка.

Позов вмотивований тим, що позивач перебував у лавах Радянської Армії у період з 15 травня 1968 року по 25 травня 1970 року та проходив військову службу в період військових дій у Чехословаччині. Після того, як позивач отримав архівну довідку про вказані вище обставини, він звернувся до відповідача із заявою про визнання його учасником бойових дій.

19 серпня 2013 року своїм рішенням, оформленим протоколом № 09 відповідач, неправомірно на думку позивача, відмовив у визнанні його учасником бойових дій, посилаючись на те, що архівна довідка не підтверджує участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити. При цьому, у судових дебатах просив суд самостійно обрати правильний спосіб захисту, який би забезпечив відновлення його прав.

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала суду письмові заперечення (а.с. 24-26), в яких вказала, що військова частина п/п 73404, в якій позивач проходив службу, в період з 15 травня 1968 року по 25 травня 1970 року є в переліку частин, які діяли по плану "Дунай" на території Чехословаччини. Проте, у архівній довідці, наданій позивачем для встановлення йому статусу учасника бойових дій, не йде мова про те, що вищевказана військова частина приймала участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності. Інших доказів, які б підтверджували факт участі ОСОБА_1 у бойових діях, для розгляду комісії позивач не надав. Таким чином йому було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

З військового квитка серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 з 15 травня 1968 року по 25 травня 1970 року проходив військову службу у військовій частині п/п 73404 на посаді приладника (а.с. 5-6).

Ця військова частина значилася у Переліку з'єднань, частин та установ, які діяли у Чехословаччині по плану "Дунай" та дислокувалася на території цієї держави з 21.08.1968 по 24.10.1968, що підтверджується архівною довідкою від 03.02.2011 № 4/69510 (а.с. 8).

Таким чином, архівними документами доведено, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині польова пошта 73404, де в період з 21 серпня по 21 жовтня 1968 року виконував інтернаціональний обов'язок на посаді приладника у військовому званні єфрейтора.

Судом також встановлено, що при зверненні до відповідача з приводу надання позивачу статусу учасника бойових дій, рішенням комісії, затвердженим військовим комісаром Донецького обласного військового комісаріату, яке оформлено протоколом № 09 від 19 серпня 2013 року, позивачу було відмовлено.

Як на підставу для відмови позивачу у наданні статусу учасника бойових дій відповідач послався на те, що архівна довідка не підтверджує участь у бойових діях чи діях із забезпечення бойової діяльності військ.

Суд вважає, що відповідач дійшов необґрунтованого висновку, відмовляючи позивачу у визнанні його учасником бойових дій, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях, як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно ст. 6 п. 2 вказаного Закону учасниками бойових дій визнаються - учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Правила цієї статті не ставлять отримання статусу учасника бойових дій у залежність від строків перебування у військових частинах, які дислокувалися в державах, де в цей період велися бойові дії, рівно як і від переліку військових професій.

Головним критерієм надання зазначеним у цій статті особам такого статусу є їх участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначений перелік держав і періодів бойових дій на їх території, де Чехословаччину віднесено до переліку цих держав, а також визначений період бойових дій на її території з 20 серпня 1968 року по 01 січня 1969 року.

Цей період включає в себе строк служби позивача у військовій частині п/п 73404, а також її перебування не території Чехословаччини.

Як було зазначено, військова частина п/п 73404 значилася у Переліку з'єднань, частин та установ, які діяли у Чехословаччині по плану "Дунай" та дислокувалася на території цієї держави з 21.08.1968 по 24.10.1968, що підтверджується архівною довідкою від 03.02.2011 № 4/69510 (а.с. 8).

Той факт, що операція "Дунай" (21 серпня - 11 вересня 1968) є вторгненням військ СРСР та країн-сателітів, членів країн-членів Варшавського договору до Чехословаччини, з метою ліквідації загрози виходу ЧССР з "соціалістичного табору" та військового союзу з СРСР, є загальновідомим, тому не потребує доказування в силу ч. 2 ст. 72 КАС України.

Отже, рішення комісії Донецького обласного військового комісаріату, яке оформлене протоколом № 09 від 19 серпня 2013 року щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є неправомірним, у зв'язку з чим суд задовольняє позов у цій частині вимог.

Крім того, позивачем надано суду подячний лист від 07.11.1968, в якому зазначено, що виконуючи бойову задачу, ОСОБА_1 проявив сміливість, хоробрість, високу бойову майстерність і політичну свідомість, за що йому оголошено подяку (а.с. 7).

Між тим, як зазначив представник відповідача, цей лист не було надано позивачем до Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України, у зв'язку з чим він не міг бути оцінений відповідною комісією під час прийняття спірного рішення, у зв'язку з чим воно було прийнято без врахування зазначених в ньому обставин.

Дану обставину представник позивача визнав.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що правила частини 3 статті 105 КАС України стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом, суд вважає необхідним також зобов'язати Донецький обласний військовий комісаріат розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір у розмірі 34,41 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ від 22.10.1993 р. зі змінами та доповненнями, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірним рішення комісії Донецького обласного військового комісаріату оформлене протоколом № 09 від 19 серпня 2013 року щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов'язати Донецький обласний військовий комісаріат розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійка.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21 жовтня 2013 року.

Повний текст постанови складно та підписано 25 жовтня 2013 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.