Постанова № 34482308, 22.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р. Справа № 805/14444/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дворникова М.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання неправомірною бездіяльності щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/9368/2012, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 02 листопада 2012 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в розмірі 5247,10 грн.; вимоги № Ф 61 у, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 05.03.2013 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в розмірі 4572,42 грн. та вимоги № 5716/06, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 07.05.2013 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на позивача в розмірі 1194,03 грн., та зобов'язання вжити дієвих заходів з примусового виконання цих виконавчих документів шляхом повторного направлення запитів до обліково - реєстраційних установ, здійснення виїзду за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, проведення опису та оцінки майна, винесення постанови про привід боржника через органи внутрішніх справ, направлення до суду подання, щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ВДВС Волноваського РУЮ, всупереч приписів статей 11, 25, 30, 32, 52 Закону України "Про виконавче провадження", впродовж тривалого часу не вживає заходів з примусового виконання виконавчих документів по стягненню заборгованості з боржника.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, проти позову заперечував, але без зазначення жодних підстав.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання сторін, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у цій справі доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ВДВС Волноваського РУЮ були відкриті наступні виконавчі провадження за виконавчими документами про стягнення заборгованості з боржника - ОСОБА_1: 20 листопада 2012 року - за № 2а/0570/9368/2012 Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року на суму 5247,10 грн.; 25 квітня 2013 року - за вимогою № Ф-61у від 05 березня 2013 на суму 4572,42 грн. та 27 травня 2013 року - за вимогою № 5716/06 від 23 травня 2013 на суму 1194,03 грн. (а.с. 10,13 зв. бік, 16 зв. бік).

16 листопада 2012 за № 16417/08, 23 квітня 2013 за № 4063/06, 23 травня 2013 за № 5716/06 позивач, на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", звернувся до відповідача з клопотаннями про здійснення виконавчих дій з арешту майна та коштів боржника.

Відсутність до теперішнього часу відповідей на ці клопотання, а також невжиття, на думку позивача, відповідачем будь-яких заходів щодо виконання виконавчих документів слугувало підставою для звернення Управління до суду з цим позовом.

Приймаючи до уваги, що бездіяльність відповідача, яка є предметом оскарження у цій справі, є за своєю суттю триваючим правопорушенням, десятиденний строк, встановлений частиною 2 статті 181 КАС України, слід обчислювати з моменту його закінчення, оскільки у кожний момент такого строку порушення має місце. Оскільки виконавчі документи на час звернення до суду з цим позовом відповідачем не виконані, вказаний строк позивачем не можна вважати порушеним.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За правилами ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З приписів наведених правових норм вбачається, що для своєчасного і повного виконання рішення державний виконавець зобов'язаний вжити всіх передбачених вказаним Законом заходів, тобто якщо вжиття якогось з заходів виявиться недостатнім, державний виконавець повинен приймати інші встановлені Законом заходи, доки рішення не буди виконане в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ч. 2 статті 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Наявним в матеріалах справи протоколом ознайомлення зі станом реалізації виконавчих проваджень по боржнику ОСОБА_1 (а.с. 7-8) підтверджується, що виконавчі провадження за виконавчим листом № 2а/0570/9368/2012 від 02 листопада 2012 року, за вимогою № Ф-61у від 05 березня 2013 року та за вимогою № 5716/06 від 23 травня 2013, які відкриті відповідно 20 листопада 2012 року, 27 травня 2013 року та 25 квітня 2013 року, не були об'єднані у зведене виконавче провадження.

Як зазначив позивач, відповідачем:

- не здійснено звернення стягнення на грошові кошти, вилучення готівки;

- не отримані відповіді з органів МРЕВ, Земельних ресурсів щодо майнового стану боржника;

- порушено строк здійснення виконавчого провадження - шість місяців з дня винесення постанови про відкриття за виконавчими провадженнями № 35348837;

- не надано інформацію про розгляд клопотань позивача від 16 листопада 2012 за № 16417/08, 23 квітня 2013 за № 4063/06 та 23 травня 2013 за № 5716/06.

Від відповідача на адресу суду будь-яких доказів на спростування наведених обставин не надійшло.

У зв'язку з цим позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України підлягають задоволенню в частині визнання неправомірною бездіяльності відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/9368/2012, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 02 листопада 2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в розмірі 5247,10 грн., оскільки стосовно даного виконавчого документу сплив шестимісячний строк проведення виконавчих дій, встановлений ч. 2 ст. 30 Закону, який обчислюється з 20 листопада 2012.

Стосовно заявлених позивачем вимог в частині визнання неправомірною бездіяльність ВДВС Волноваського РУЮ з примусового виконання вимоги № Ф-61у, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 05.03.2013 року про стягнення з ФОІ1 ОСОБА_1 заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в розмірі 4572,42 грн. та вимоги № 5716/06, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 07.05.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в розмірі 1194,03 грн. та зобов'язання відповідача вжити дієві заходи з примусового виконання вищезазначених вимог, суд зазначає наступне.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення до суду з вищевказаним позовом, ще не сплив встановлений ч. 2 ст. 30 Закону строк для проведення виконавчих дій з виконання постанови про відкриття виконавчого провадження № 37785004 від 25 квітня 2013 року та постанови про відкриття виконавчого провадження № 38173779 від 27 травня 2013 року, які стосуються виконання вимоги № Ф-61у, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 05.03.2013 та вимоги № 5716/06, виданої цим Управління 07.05.2013.

Отже, твердження позивача про бездіяльність органу ДВС в частині їх виконання є передчасними, а тому позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

Приймаючи до уваги, що обрання в межах встановленого ч. 2 ст. 30 Закону строку того чи іншого заходу впливу на боржника, а також яким саме правом, передбаченим ст. 11 цього Закону скористатися, здійснюється безпосередньо державним виконавцем окремо в кожному виконавчому провадженні з урахуванням обставин по справі, суд не може підміняти повноваження органів державної виконавчої служи та визначати яким чином виконати рішення.

У зв'язку з цим задоволенню підлягають вимоги про зобов'язання відповідача вжити дієвих заходів з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/9368/2012, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 02 листопада 2012 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в розмірі 5247,10 грн.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 94, 105, 158-163, 167, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/9368/2012, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 02 листопада 2012 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в розмірі 5247,10 грн.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції вжити дієвих заходів з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/9368/2012, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 02 листопада 2012 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості на користь управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області в розмірі 5247,10 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.