Постанова № 34482196, 17.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 р. Справа № 804/11089/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Буддеталь» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що ПАТ «Буддеталь» було отримано податкові повідомлення-рішення від 04 квітня 2013 року № 0000492210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 956,39 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 2 489,10 грн. та № 0000502210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11 239,26 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 2 809,82 грн. Позивач не згоден з порушеннями, які зазначені в спірних податкових повідомленнях-рішеннях. Вважає, що відповідачем неправомірно збільшені грошові зобов'язання ПАТ «Буддеталь», штрафні (фінансові) санкції нараховані безпідставно, а висновки, згідно з якими відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення, суперечать чинному законодавству України з питань оподаткування. За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 04.04.2013 року за номерами 0000492210 та 0000502210.

В судовому засіданні представники позивача пред'явлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та пояснили, що надали суду всі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог та не заперечували проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання в черговий раз свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що Верходніпровською ОДПІ від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська були отримані акти №7198/22-4/24606641 від 21.12.2012 р. невиїзної документальної перевірки ПП «АТМ», та акт №7200/224/31820299 від 21.12.2012 р. невиїзної документальної перевірки ТОВ «Матадор», з яких вбачається, що відсутність ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» за юридичною адресою, в свою чергу обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих на виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Разом із цим, згідно податкової звітності у ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» та проведених заходів встановлено відсутність, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ. Таким чином, у результаті порушення контрагентами ПАТ «Буддеталь» (ТОВ «Матадор», ПП «АТМ») своїх податкових зобов'язань, приписів цивільного законодавства, складені ним первинні документи не мають статусу первинних і носять протиправний характер. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Буддеталь» (код ЄДРПОУ 05466750) зареєстроване 04.08.1992 року Виконавчим комітетом Вільногорської міської ради Дніпропетровської області. Взято на податковий облік 07.08.1998 р. за №157, зараз перебуває на обліку в Вільногорському відділенні Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом також встановлено, що у період часу з 06.03.2013 р. по 13.03.2013 р. фахівцями Верхньодніпровської ОДПІ на підставі наказу виданого Верхньодніпровської ОДПІ від 06.03.2013 року №259, згідно з п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 та п.79.2. ст.79 Податкового Кодексу України, проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПАТ «Буддеталь» (код ЄДРПОУ 05466750) по взаємовідносинах з ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за травень, липень, серпень 2012 року та ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт № 232/222-05466750 від 20.03.2013 р.

Як зазначено у висновках акту перевірки №232/222-05466750 від 20.03.2013 р. встановлено наступні порушення:

- абз.«а» пп.14.1.13., пп.14.1.36. п.14.1. ст.14, пп.135.5.4. п.135.5. ст.135, пп.138.1., п.138.2., п.138.4. ст.138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. з наступними змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 11 239,26 грн., в т.ч. за ІІ кв. 2012 року у сумі 3500 грн., за ІІІ кв. 2012 року у сумі 7 739,26 грн.;

- п.198.1., п.198.2., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 9 956,39 грн., в т.ч. за травень 2012 року у сумі 3 333,33 грн. за липень 2012 року 3000 грн. за серпень 2012 року 3 623,06 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 04 квітня 2013 року №0000492210 та №0000502210, а саме: було нараховано ПАТ «Буддеталь» податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 956,39 грн. із нарахованими штрафними санкціями на суму 2 489,10 грн., та нараховано податкові зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11 239,26 грн. із нарахованими штрафними санкціями на суму 2 809,82 грн. відповідно.

Судом встановлено, що ПАТ «Буддеталь» оскаржувало податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №661/10/10025 від 25.06.2013 року податкові повідомлення рішення були залишені без змін, а скарга без задоволення. Рішенням Міністерства доходів і зборів України №7763/6/99.99.10.01-1Г від 29.07.2013 року податкові повідомлення рішення також були залишені без змін, а скарга без задоволення.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8. статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9. статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цього товару.

Так, згідно акту перевірки №232/22-05466750 від 20.03.2013 року, ПАТ «Буддеталь» за травень, липень та серпень 2012 року мало господарські відносини з ТОВ «Матадор» (код за ЄДРПОУ 31820299).

При проведенні перевірки операцій по господарських відносинах ПАТ «Буддеталь» з контрагентами встановлено наступне:

Згідно наданих підприємством документів, ПАТ «Буддеталь» (Замовник) укладено договір з ТОВ «Матадор» (Виконавець) (код за ЄДРПОУ 31820299) про надання консультаційних та юридичних послуг щодо захисту інтересів Замовника в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та місцевих господарських судах. Разом із цим за угодою від 27.06.2012 року №1 сторони погодилися з 01.07.2012 року встановити щомісячну вартість юридичних послуг у розмірі 18 тис.грн.

Відповідно до умов договору ПАТ «Буддеталь» отримало послуги згідно актів виконаних робіт від 31.05.2012 р., 31.07.2012 р. та 31.08.2012ир. № 03-05-1ю від 03.05.2012 р. на загальну суму 56 тис.грн., в т.ч. ПДВ - 9 333,33 грн. та зазначених в акті перевірки видаткових і податкових накладних.

Разом із цим згідно акту перевірки №232/22-05466750 від 20.03.2013 року, ПАТ «Буддеталь» серпень 2012 року мало господарські відносини з ПП «АТМ» (код за ЄДРПОУ 24606641).

При проведенні перевірки операцій по господарських відносинах ПАТ «Буддеталь» з контрагентами встановлено наступне:

Згідно наданих підприємством документів, ПАТ «Буддеталь» (Покупець) укладено договір з ПП «АТМ» (Продавець) (код за ЄДРПОУ 24606641) від 06.08.2012 року №06-08 за яким ПАТ «АТМ» продано в адресу ПАТ «Буддеталь» щебень, за що отримало кошти, відповідно до специфікації №1 до договору купівлі-продажу №06-08 від 06.08.2012 року.

Відповідно до умов договору ПАТ «Буддеталь» отримало товар відповідно до рахунків на загальну суму 3 778,35 грн., в т.ч. ПДВ - 623,06 грн. та зазначених в акті перевірки видаткових і податкових накладних.

Всі податкові та видаткові накладні були складені сторонами у відповідності вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис. Доказів зворотнього в акті перевірки не зазначено, суду не надано.

Щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень від 04.04.2013 року №0000492210 та №0000502210, прийнятих відповідачем, суд зазначає наступне.

Під час перевірки були надані первинні документи, такі як видаткова накладна, податкова накладна, платіжні доручення, документи бухгалтерського обліку. Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України. До порушень порядку складання первинних документів зауважень зі сторони перевіряючих не було.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податкові витрати з фактичним знаходженням постачальника чи його контрагента за юридичною адресою. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Але, наявності фактів порушення порядку складання первинної та іншої документації ПАТ «Буддеталь» перевіряючими в акті перевірки не встановлено.

Основним мотивом, яким користувались перевіряючі для відмови позивачу в праві на витрати в податковому обліку є можлива на думку перевіряючих, нереальність господарської діяльності контрагентів по ланцюгу їх взаємовідносин. При цьому, в акті так і не визначено цей ланцюг, бо окрім ПП «АТМ» та ТОВ «Матадор», не було визначено жодного його контрагента.

В акті перевірки було підтверджено, що в бухгалтерському та податковому обліку була відображена реалізація та доход по виконаних роботах з використанням придбаних матеріалів та робіт. Таким чином, вартість придбаних матеріалів було включено до доходів у складі реалізованої продукції, згідно пункту 135.2. статті 135 Податкового кодексу України.

Але і самі витрати не можуть вважатись доходом. Віднесення оплачених витрат до доходу є порушенням підпункту 14.1.56. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, так як витрати не є доходом, а подвійне відображення доходу заборонено.

Придбані матеріальні цінності було оплачено, що також підтверджено в акті. Безкоштовно отриманими вони бути не можуть і тим більше не є безповоротною фінансовою допомогою, до якої згідно підпункту 14.1.257. пункту 14.1. статті 14 ПК України відноситься тільки сума коштів, яка передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів безкоштовно. А в самому акті підтверджена оплата по цих договорах.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкові повідомлення-рішення від 04.04.2013 року №0000492210 та №0000502210 прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, з викладених вище підстав, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.04.2013 року за номерами 0000492210 та 0000502210, прийняті Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.