Постанова № 34482099, 23.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р. Справа № 804/12687/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Куделько Н.Є. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2013р. Державне підприємство «Придніпровський гідрометалургійний завод» (далі - позивач, ДП «ПГМЗ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Дніпропетровська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005311502 від 26.07.2013р. про збільшення грошового зобов'язання на суму 460752,05 грн., яке включає в себе земельний податок з юридичних осіб в сумі 307168,03 грн. та штрафні санкції в сумі 153584,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту від 12.06.2013р. №95/1544-30168729 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ДП «ПГМЗ» з питання правильності нарахування та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. Вважають дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки дане рішення відповідачем було прийнято на підставі того, що податковим органом було встановлено порушення ДП «ПГМЗ» ст.14 Закону України «Про плату за землю», внаслідок чого занижено су му земельного податку за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. на суму 307168,03 грн. На думку позивача, такий висновок не відповідає дійсності, оскільки, відповідачем не визначено суму грошового зобов'язання в строк визначений законодавством України, тобто пропущені строки позовної давності. Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2002 року порушено провадження по справі № Б15/48/02 про банкрутство ДП «ПГМЗ» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставини викладені у позовній заяві підтвердив, не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.40-41), про причини неявки суд не повідомив.

З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, оскільки, немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ДП «ПГМЗ» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради від 20.10.1998р., та взято на податковий облік в Дніпропетровській МДПІ 25.06.1999р. за № 2253 (а.с.12).

Судом встановлено, що з 01.06.2013р. по 06.06.2013р. на підставі наказу керівника Дніпропетровської МДПІ від 31.05.2013р. № 454 завідувачем сектору місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових пла тежів управління оподаткування юридичних осіб Муликом Анатолієм Євгеновичем, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України в приміщенні Дніпропет ровської МДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «ПГМЗ» з питання правильності нарахування та своєчасності сплати земельного пода тку за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. (а.с.11).

За результатами перевірки 12.06.2013р. Дніпропет ровською МДПІ складено акт № 95/1544-30168729 (а.с.11-14).

У ході невиїзної позапланової перевірки ДП «ПГМЗ» з питання правильності нарахування та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. було встановлено порушення ДП «ПГМЗ» ст.14 Закону України «Про плату за землю», внаслідок чого занижено су му земельного податку за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. на суму 307168,03 грн. (а.с.14).

На підставі акту перевірки, Дніпропет ровською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0005311502 від 26.07.2013р. про збільшення грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 460752,05 грн., в т.ч. за основним платежем - 307168,03 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 153584,02 грн. (а.с.16).

Як вбачається з акту перевірки, ДП «Придніпровський гідрометалургійний завод» на підставі державного акту на право постійного користування (державна реєстрація 27.05.1999 р. за №1291) є користувачем земельної ділянки загальною площею 497,1 га, земельна ділянка нада на для промислового використання під хвостосховище «С» та пульпопроводи до нього відпові дно до рішення VII сесії XXIII скликання Дніпропетровської районної ради від 12.05.1999р. Згідно довідок Управління держземагенства у Дніпропетровському районі №№ 2524-2525 від 24.04.2013р. станом на 01.01.2013р. в постійному користуванні ДП «Придніпровський гід рометалургійний завод» знаходяться земельні ділянки загальною площею 497,1га за межами населених пунктів на території Орджонікідзевської та Горьківської сільських рад. Відповідно до довідки відділу держкомзему у Дніпропетровському районі № 3333/2 від 12.05.2011 р. нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення Дніп ропетровського району не проведена. Нормативна грошова оцінка 1га ріллі по області, яка про ведена за вихідними даними станом на 01.07.1995 р. становить 3862грн. Згідно даних Державного агентства земельних ресурсів України нормативна грошова оцін ка земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.1995 р. підлягає індексації станом на 01 січня 2010 р. на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, за 2008 рік -1,152, за 2009 рік - 1,059. Таким чином, річна сума земельного податку за земельну ділянку за 2010 рік, що знахо диться у користуванні ДП «Придніпровський гідрометалургійний завод» складає: 497,1га х 12358,40 грн./га х 5% = 307168,03 грн., де 12358,40 грн. - це нормативна грошова оцінка гекта ра ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2. ДП «Придніпровський гідрометалургійний завод» не надано до Дніпропетровської МДПІ податкову декларацію по земельному податку за 2010 рік та не нараховано земельний податок у сумі 307168,03 грн. (а.с.12-13).

Судом встановлено, що на виконання наказу Міністерства палива та енергетики України від 27.04.2010р. за №164, на підставі акту-приймання передачі об'єктів хвостосховища «Сухачівське» від 28.05.2013р., майно, яке знаходилось на балансі ДП «ПГМЗ» було передано на баланс ДП «Бар'єр» (а.с.16).

Судом встановлено, що провадження у справі про банкрутство ДП «Придніпровський гідрометалургійний завод» перебуває на стадії санації (а.с.18-19).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №203/11/13-11 від 10.02.2011р., роз'яснено деякі питання щодо однакового застосування судами окремих приписів Податкового кодексу України. Зокрема, в наведеному листі зазначено, що: «Системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку» а також «пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначає строки для визначення грошових зобов'язань платників податків. Наслідком збігу цього строку є звільнення платника податків від відповідного грошового зобов'язання. При цьому спір стосовно відповідної декларації та/або податкового повідомлення, які мали бути підставою для визначення грошового зобов'язання, не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку».

Строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання.

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 114.1. ст. 114 Податкового кодексу України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про те, що відповідачем порушені граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до позивача, тобто відповідачем порушені строки давності для нарахування податкових зобов'язань, визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 18 Закону України «Про плату за землю» платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.

При обчисленні та справлянні плати за землю в деяких випадках враховуються також норми Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111, який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Але в той же час преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, застосування вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в даному випадку є необґрунтованим.

Відповідно до п.44 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009р. зазначено, що не нараховуються штрафні санкції (штрафи) та пеня за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), про які йдеться у частині четвертій статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-ХІІ, передбачені статтями 16 та 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. До інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання цих зобов'язань, на які поширюється дія мораторію, слід віднести адміністративний арешт активів, передбачений статтею 9 зазначеного Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство по справі № Б15/48/02 здійснюється за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 18 січня 2013р.

Щодо передачі державного майна з балансу ДП «Придніпровський гідрометалургійний завод на баланс ДП «Бар'єр» необхідно зазначити, що передача майна відбувалась згідно Закону України «Про управління об'єктами державної власності» №185-У та Положення «Про порядок передачі об'єктів права державної власності» затвердженого Постановою КМУ від 21.09.1998р. №1482 в редакції від 19.09.2007р., яка діяла на момент передачі (далі - Положення).

Згідно п. 10 Положення, передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об'єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 11 Положення встановлено, органи, до сфери управління яких передано державне майно, зобов'язані: у двотижневий термін з дня затвердження акта приймання-передачі повідомити про таку передачу органи державної статистики, державної податкової служби, фінансові органи, Фонд державного майна для внесення відомостей до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідні органи охорони культурної спадщини (стосовно об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками), а стосовно об'єктів, передача яких здійснювалася за рішенням Кабінету Міністрів України, - також Мінекономіки.

У двотижневий термін закріпити нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним підприємством (організацією) на праві господарського відання або оперативного управління; у двомісячний термін з дня затвердження акта приймання-передачі внести відповідні зміни в установчі документи підприємства та провести їх державну реєстрацію відповідно до законодавства, а стосовно нерухомого майна провести в установленому законодавством порядку його державну реєстрацію (перереєстрацію).

Таким чином, з моменту передачі нерухомого майна згідно акту приймання-передачі від 20.05.2010р. ДП «ПГМЗ» втратило право управління державним майном, що знаходилось на його балансі, а тому обов'язок повідомлення державних органів про передачу майна покладається на органи, до сфери управління яких передано державне майно, після затвердження акту приймання-передачі.

Аналіз вищезазначених норм законодавства та матеріалів справи свідчить про те, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005311502 від 26.07.2013р. без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Оцінуючи, усі доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005311502 від 26.07.2013р. без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, суд приходить до висновку про безпідставність нарахованого відповідачем грошового зобов'язання позивачу з земельного податку з юридичних осіб на суму 460752,05 грн., в т.ч. за основним платежем - 307168,03 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 153584,02 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0005311502 від 26.07.2013р. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 2294,00 гривень.

Керуючись нормами ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0005311502 від 26.07.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання Державному підприємству «Придніпровський гідрометалургійний завод» з земельного податку з юридичних осіб на суму 460752,05 грн., в т.ч. за основним платежем - 307168,03 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 153584,02 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» в рахунок повернення судового збору 2294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Куделько