Постанова № 34481858, 13.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 р. Справа № 804/9628/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровська агропромислова компанія» до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дії та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року позивач звернувся до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» (податковий номер 33382159) по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Вікторія 2007» (податковий номер 34974527) за листопад 2010 року - неправомірними;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0001562202 від 01.07.2013 року.

- скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0001572202 від 01.07.2013 року.

- судові витрати по даній справі покласти на Державний бюджет України.

Ухвалою суду від 13.08.2013 було замінено первинного відповідача по справі Дніпродзержинську ОДПІ ДО ДПС на його правонаступника Дніпродзержинську ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі відповідача на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем з порушенням норм податкового законодавства України та безпідставно податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4358,00 грн. і податку на прибуток підприємств в розмірі 5448,00 грн., а тому підлягають скасуванню. Крім того, незаконно без достатніх на те правових підстав провів позапланову документальну невиїзну перевірку.

Відповідач надав заперечення у якому зазначив, що ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних отриманням та наданням податкової вигоди при «ймовірному» придбанні товару (робіт,послуг) від постачальника з ознакою «фіктивності», збільшивши як суми податкових зобов'язань, так і суми податкового кредиту за листопад 2010 року, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.06.2013 року на підставі наказу від 06.06.2013 року № 871 Дніпродзержинської ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» (податковий номер 33382159) по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Вікторія» (податковий номер 34974527) а листопад 2010 року за наслідками якої складено акт № 3557/197/22-306. У зазначеному акті встановлені наступні порушення ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія»:

- перевіркою ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП «Вікторія 2007» за листопад 2010 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

- в порушення п. 5.1 ст.5 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток за рахунок завищення валових витрат на загальну суму4358.00 грн. у тому числі а четвертий квартал 2010 року на суму 4358,00 грн.

- в порушення п.1.3 ст.1, п.1.4, п. 1.7, ст..1 п.п.7.4.1., 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість» зайво віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податковим накладним, які не є об'єктом оподаткування та не відповідають вимогам первинних документів, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 3486,00 грн. у тому числу а листопад 2010 року на суму 3486,00 грн.

На підставі акту перевірки від 17.06.2013 року Дніпродзержинська об'єднана Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби винесла податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 01.07.2013 року № 0001572202 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5448,00 грн., з яких 4358 грн. а основним платежем та 1090 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 01.07.2013 року № 0001562202 за платежем податок на додану вартість і вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4358,00 грн., з яких 3486 грн. за основним платежем та 872 грн. штрафні (фінансові) санкції.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» та ПП «Вікторія 2007» укладено договір про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року, за змістом якого Виконавець (ПП «Вікторія 2007») взяв на себе зобов'язання надати послуги з дослідження ринку високовольтного обладнання, паливно-мастильних матеріалів, та іншого (постачальників, виробників, цін), розробки тех. документації, а Замовник (ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія») - зобов'язався сплати вказані послуги.

На виконання своїх зобов'язань за договором про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року, Виконавець здійснив дослідження ринку хімічних речовин Російської Федерації і передав Замовнику на електронному носії (USB-флеш картці) пакет документів на тему «Аналіз стану та перспектив ринку хімічної промисловості» на 143 аркушах, про що сторонами були складені та підписані Акт №ОУ-0000037 здачі-приймання робіт (надання послуг) та акт приймання-передачі документації від 30.11.2010 року.

Вартість наданих ПП «Вікторія 2007» послуг з дослідження ринку хімічних речовин Російської Федерації за вказаним договором, згідно виставленого Виконавцем рахунку-фактури №СФ-0000082 від 30.11.2010 року склала 20916,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3486,00 грн.

У зв'язку з тим, що ПП «Вікторія 2007» мало заборгованість перед товариством за відвантажену за договором поставки №01/09 від 01.09.2010 року продукцію - розчинник органічний, спиртово-ефірний концентрат (видаткова накладна №РН-0000032 від 29.11.2010р.) у сумі 196762,94 грн., у т.ч. ПДВ - 32793,82 грн., оплата за надані послуги згідно договору про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року була здійснена шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом про залік взаємних вимог від 30.11.2010 року.

30.11.2010 року ПП «Вікторія 2007» ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» була видана податкова накладна №513 за договором про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року на суму здійсненої оплати - 20916,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3486,00 грн.

Посилання відповідача на висновки акту перевірки ДПІ у м.Херсоні відносно контрагентів позивача, ПП «Вікторія 2007» в тому числі ТОВ «Альтекс-Юг», щодо безтоварності операцій та нікчемності правочинів, а також на БД «автоматизоване співставлення ПЗ та ПК у розрізі контрагентів» суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Порушення платниками податків - контрагентами позивача податкової дисципліни тягне відповідальність та негативні наслідки саме для таких контрагентів. Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Слід також зауважити, що зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з означеним в акті контрагентами, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішень суду про визнання спірних правочинів між позивачем та його контрагентами недійсними ОДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність таких рішень не зазначено.

Отже, висновок податкового органу про те, що ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди при «ймовірному» придбанні товарів (робіт, послуг) від постачальників з ознакою «фіктивності», зазначений у акті перевірки, є не обґрунтованим та спростовується наявними в матеріалах справи документами, які є підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія».

Надаючи оцінку щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень суд вважає за необхідне значити, що виходячи із рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99, до правовідносин мають застосовуватись закони та інші нормативно-правові акти України, які були чинними (в редакції чинній) на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Беручи до уваги зазначене, до спірних правовідносин слід застосовувати нормативно-правові акти в редакції, чинній на день прийняття здійснення відповідної господарської операції та формування валових витрат і податкового кредиту ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія», тобто на 30.11.2010 року.

Станом на 30.11.2010 року були чинні, та підлягають застосуванню до спірних правовідносин Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» з відповідними змінами і доповненнями станом на 30.11.2011 року, які з 01.01.2011 року (01.04.2011 року) втратили чинність, в зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України.

Так, умови, підстави і порядок віднесення витрат підприємств до складу валових витрат платника податків визначено у ст.. 5 та у ст.. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У відповідності до пп. 5.2.1.п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас, п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлений виключний перелік витрат, які не включаються до складу валових витрат, у якому відсутні витрати на послуги з дослідження ринку хімічних реагентів (речовин), що виробляються підприємствами Російської Федерації.

Натомість у абз.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також, згідно п.5.11. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За приписами пп.11.2.1.п.11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Приймаючи до уваги наведені положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та враховуючи, що здійснення товариством господарської операції із замовлення, отримання та оплати ПП «Вікторія 2007» послуг з дослідження ринку хімічних реагентів (речовин), згідно умов договору про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року у повній мірі підтверджується розрахунковими, платіжними та іншими документами наявними у матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» мало право і правомірно включило витрати на такі послуги у сумі 17430,00 грн. до складу валових витрат.

Пунктами 16.1. та 16.2. статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

За змістом п.3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Враховуючи зазначене, товариством у IV кварталі 2010 року правомірно зменшено суму прибутку, що підлягає оподаткуванню згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на суму понесених валових витрат за договором про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року в розмірі 17430,00 грн.

Отже, у податкового органу не існувало законних підстав для зменшення валових витрат ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» за IV квартал 2010 року на суму 17430,00 грн. Порядок формування платником податків податкового кредиту за господарськими операціями визначено ст.ст. 5-7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зокрема, об'єктом оподаткування, у відповідності до пп.3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, господарська операція з поставки послуг по дослідженню ринку хімічних реагентів (речовин), що виробляються підприємствами Російської Федерації, не віднесена Законом України «Про податок на додану вартість» до операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції, або звільнені від оподаткування цим податком, або які оподатковуються за "0" відсотків до бази оподаткування (п.6.2. ст. 6 Закону).

Таким чином, суд приходить до висновку, що враховуючи вказані положення ст.ст. 3, 5, 6 Закону України «Про податок на додану вартість», послуги з дослідження ринку хімічних реагентів (речовин), що виробляються підприємствами Російської Федерації, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах за ставкою 20%.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування.

За змістом пп.7.2.1,7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, а її оригінал надається покупцю. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Як зазначено у пп.7.2.4.п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На дату видачі ПП «Вікторія 2007» товариству податкової накладної №513 від 30.11.2010 року за договором про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року на суму 20916, 00 грн., у т.ч. ПДВ 3486,00 грн., Виконавець у встановленому законом порядку був зареєстрований у органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість, а тому мав право на її видачу.

Варто відмітити, що подальше скасування (анулювання) реєстрації юридичної особи як платника податку на додану вартість, автоматично не скасовує і не анулює раніше виданих таким платником податків податкових накладних за здійсненими господарськими операціями, які були об'єктом оподаткування згідно ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пп.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За загальним правилом, встановленим пп.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За вищевикладених обставин, у товариства виникло право на податковий кредит в сумі 3486,00 грн., який правомірно був включений до складу податкового кредиту за листопад 2010 року, оскільки у ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» наявна податкова накладна №513 від 30.11.2010 року, видана ПП «Вікторія 2007» за договором про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року на суму 20916,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3486,00 грн.

Крім того, під час проведення податковими ревізорами-інспекторами Дніпродзержинської ОДПІ позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» щодо взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Вікторія 2007» (податковий номер 34974527) за листопад 2010 року, не було встановлено відсутність у товариства податкової накладної чи розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, а тому і нарахування відповідних фінансових (штрафних) санкцій було безпідставним.

У відповідності до п.п.10.1., 10.2. ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є, зокрема, платники податку, визначені у статті 2 цього Закону. Ці платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету за договором про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року є ПП «Вікторія 2007» і Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено покладання відповідальності за вказані дії контрагента на іншу сторону договору - отримувача податкового кредиту.

За таких обставин на ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» не може бути покладена відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) ПП «Вікторія 2007» податку на додану вартість до бюджету за договором про надання послуг №1у-1 від 01.06.2010 року, а тому враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи, суд вважає, що висновки відповідача щодо заниження ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» податку на прибуток та податку на дону вартість є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог, оскільки податковим органом не доведено правомірності прийняття податкових податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 01.07.2013 року № 0001572202 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5448,00 грн., з яких 4358 грн. а основним платежем та 1090 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 01.07.2013 року № 0001562202 за платежем податок на додану вартість і вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4358,00 грн., з яких 3486 грн. за основним платежем та 872 грн. штрафні (фінансові) санкції., а тому позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України 79.1. Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно до п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до пп. 201.1. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що позапланову документальну перевірку податковим органом проведено за результатами матеріалів акту документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську ПП «Вікторія-2007»(код 34974527) від 12.05.2011р. №2685/129/23- 206/34974527.

Дніпродзержинською ОДПІ було направлено позивачу лист від 27.02.2013р. №7530/7/22.3-30 на який одержано відповідь від 24.03.2013р. №24/03-13 з копіями первинних документів по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Вікторія- 2007» за листопад 2010 року.

Наказ Дніпродзержинської ОДПІ «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» від 06.06.2013 року №871 отримано, про що свідчить письмове повідомлення від 07.06.2013 року №525/22-516 та повідомлення про запрошення від 07.06.2013 року №18168/10/223/12 для підписання акту/довідки невиїзної документальної перевірки по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Вікторія» за листопад 2010 року та направлено на адресу ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія" рекомендованим листом із повідомленням про вручення 07.06.2013 року.

Враховуючи наведене, суд відхиляє позовні вимоги щодо незаконного проведення відповідачем позапланової невиїзної документальної перевірки, оскільки вона проведена на підставі одержаних первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Вікторія-2007» за листопад 2010 року. та у відповідності п.п.75.1.2 - п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 114,71 грн. за вимоги матеріального характеру та у сумі 34,41 грн. за вимоги нематеріального характеру.

Таким чином, враховуючи те, що судом задоволено позов в частині вимог матеріального характеру, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 114,71 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровська агропромислова компанія» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 01.07.2013 року № 0001572202 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5448,00 грн., з яких 4358 грн. а основним платежем та 1090 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 01.07.2013 року № 0001562202 за платежем податок на додану вартість і вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4358,00 грн., з яких 3486 грн. за основним платежем та 872 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровська агропромислова компанія» судові витрати в сумі 114,71 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.С. Луніна