Постанова № 34481852, 28.10.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року Справа № 803/2070/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача Бурди Д. П.,

представників відповідача Грицишиної І. О., Мельничука М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Пересувна механізована колона № 19» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Пересувна механізована колона № 19» (далі - ПП «ПМК №19») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2013 року № 0006212201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 313 335,00 грн., у тому числі за основним платежем 250 668,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 52 667,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов вимог позивача не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.07.2013 року № 0006212201 винесене відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представники Луцької ОДПІ проти позову заперечили, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 640751 ПП «ПМК № 19» зареєстроване як юридична особа 28.04.1994 року та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується Довідкою АА № 859414 Головного управління статистики у Волинській області від 25.04.2013 року.

Службовими особами Луцької ОДПІ 25.07.2013 року проведено планову виїзну перевірку ПП «ПМК № 19» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.07.2013 року, яким встановлено порушення підприємством п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП «ПМК №19» занижено податок на додану вартість на загальну суму 250 668,00 грн., в т. ч. за жовтень 2012 року в сумі 2574,00 грн., за листопад 2012 року в сумі 127 654,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 120 440,00 грн.

На підставі акту перевірки від 25.07.2013 року Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2013 року № 0006212201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 313 335,00 грн., у тому числі за основним платежем 250 668,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 52 667,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПП «ПМК №19» у жовтні 2012 року до податкового кредиту включено податок у сумі 2 574,00 грн., у листопаді 2012 року в сумі 127 654,00 грн., у грудні 2012 року в сумі 120440,00 грн. у зв'язку з придбанням товарів у підприємства «Волиньавтомотосервіс» не підтверджених податковими накладними, чим занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 250 668 грн.

Судом встановлено, що 20.11.2012 р. ПП «ПМК №19» подано до Луцької ОДПІ декларацію по податку на додану вартість за №9073112763, згідно якої в жовтні 2012 р. до податкового кредиту включено податок в сумі 2574 грн. по податковій накладній від 04.10.2012 р. № 6015, виданій підприємством «Волиньавтомотосервіс». В той же час у розрахунку коригування податкового кредиту (додаток № 1 до декларації) ПП «ПМК № 19» вищезазначену податкову накладну знято з податкового кредиту на підставі розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної за №13 від 31.10.2012 року, виданої «Волиньавтомотосервіс».

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Незважаючи на те, що відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України підприємством самостійно знято з податкового кредиту суму 2574 грн. по податковій накладній від 04.10.2012 року № 6015, податковими інспекторами Луцької ОДПІ у акті перевірки від 25.07.2013 року зазначено, що позивачем неправомірно включено суму ПДВ 2574 грн. до податкового кредиту, оскільки дана сума не підтверджена первинними документами. Луцька ОДПІ вважає, що даний факт є порушенням п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП «ПМК № 19» донараховано 2574 грн. податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

Суд вважає, що такі висновки Луцької ОДПІ суперечать даним податкового обліку позивача, оскільки декларацією з ПДВ за жовтень 2012 року та розрахунком коригування податкового кредиту підтверджено факт коригування податкового кредиту по податковій накладній від 04.10.2012 року № 6015.

Також судом встановлено, що ПП «ПМК №19» до Луцької ОДПІ 20.12.2012 р. за № 9080487293 подано декларацію по податку на додану вартість, згідно якої в листопаді 2012 р. до податкового кредиту включено податок в сумі 127654 грн. У реєстрі отриманих податкових накладних у зв'язку з придбанням товарів у підприємства «Волиньавтомотосервіс» за листопад 2012 р. зроблено запис № 85, податкова накладна № 7593 від 20.11.2012 р., обсяг придбання товарів становить 300000 грн., сума ПДВ 50000 грн., запис № 25, податкова накладна № 7276 від 06.11.2012 р., обсяг придбання товарів становить 255334,86 грн., сума ПДВ- 42555,81грн., запис № 31, податкова накладна № 7422 від 07.11.2012 р., обсяг придбання товарів становить 210585грн., сума ПДВ - 35097,5 грн.

Факт отримання товарів по вищевказаних податкових накладних підтверджується також прихідною накладною ПМ-0001082 від 06.11.12 на суму 255334,86 грн., прихідною накладною ПМ-0001085 від 06.11.12 на суму 210585 грн., прихідною накладною ПМ-0001178 від 20.11.12 на суму 300000 грн.

ПП «ПМК №19» до Луцької ОДПІ 21.01.2013 р. за № 9085609750 подано декларацію по податку на додану вартість, згідно якої в грудні 2012 року до податкового кредиту включено податок в сумі 120440 грн. У реєстрі отриманих податкових накладних у зв'язку з придбанням товарів у підприємства «Волиньавтомотосервіс» за грудень 2012 р. зроблено запис № 90, податкова накладна № 7274 від 06.11.2012р., обсяг придбання товарів становить 410637,55 грн., сума ПДВ - 68439,59 грн., запис № 77, податкова накладна № 6607 від 28.12.2012 р., обсяг придбання товарів становить 312000 грн., сума ПДВ - 52000 грн. (при формуванні відповідного реєстру отриманих накладних була допущена описка, оскільки в дійсності підприємством «Волиньавтомотосервіс» видано податкову накладну № 8607 від 28.12.12 на вказану суму за реконструйований адміністративний будинок, що підтверджується відповідною довідкою, виданою ПП «Волиньавтомотосервіс»).

Факт отримання товарів згідно вказаних податкових накладних підтверджується прихідною накладною ПМ-0001083 від 06.11.12 на суму 410637,55 грн. та прихідною накладною ПМ-0001224 від 28.12.12 на суму 312 000 грн.

Оригінали податкових накладних від 04.10.2012 року № 6015, від 06.11.2012 року № 7274,від 06.11.2012 року № 7276, від 07.11.2012 року № 7422, від 20.11.2012 року № 7593, від 28.12.2012 року № 8607, виданих підприємством «Волиньавтомотосервіс», було оглянуто судом в ході розгляду справи, а також представниками відповідача. Судом встановлено, що податкові накладні містять усі необхідні реквізити, будь-які недоліки у накладних відсутні.

Оплата за придбаний товар ПП «ПМК №19» була проведена підприємству «Волиньавтомотосервіс» повністю, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Як пояснив представник позивача придбані у підприємства «Волиньавтомотосервіс» товари ПП «ПМК № 19» використано у господарській діяльності підприємства, зокрема, при виконанні договорів підряду від 05.10.2012 року № 17706 та № 17707, укладених з Головним управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Волинської облдержадміністрації. Адміністративний будинок, придбаний по податковій накладній від 28.12.2012 року № 8607, поставлено на облік основний засіб згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.12.2012 року. Фактів невикористання у господарській діяльності товарів, придбаних позивачем у підприємства «Волиньатомотосервіс» перевіркою не встановлено.

Із декларацій по податку на додану вартість за листопад-грудень 2012 року вбачається, що підприємство «Волиньавтомотосервіс» задекларувало у повному обсязі податкові зобов'язання з ПДВ по операціях з ПП «ПМК №19».

У акті перевірки від 25.07.2013 року Луцькою ОДПІ зазначено, що позивачем не підтверджено податковими накладними податковий кредит за листопад 2012 року в сумі 127 654,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 120 440,00 грн., оскільки станом на 25.07.2013 року підприємство не подало до перевірки оригінали вищезазначених податкових накладних.

Для встановлення та підтвердження факту наявності податкових накладних, виданих підприємством «Волиньавтомотосервіс», при проведенні перевірки судом було допитано свідків ОСОБА_4 - головного бухгалтера ПП «ПМК № 19», яка була присутня при проведенні перевірки, та ОСОБА_5 - головного державного ревізора-інспектора Луцької ОДПІ, який проводив перевірку.

Свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що при перевірці податковими інспекторами Луцької ОДПІ надала перевіряючим усі первинні документи, які стосувались формування валових витрат та податкового кредиту за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року. Свідок підтвердила, що оригінали податкових накладних від 04.10.2012 року № 6015, від 06.11.2012 року № 7274,від 06.11.2012 року № 7276, від 07.11.2012 року № 7422, від 20.11.2012 року № 7593, від 28.12.2012 року № 8607 знаходилась у відповідних папках з усіма іншими податковими накладними за відповідний період і були в наявності під час проведення перевірки. Свідок зазначила, що їй не відомо з яких причин перевіряючими не були прийняті до уваги податкові накладні, окремі пропозиції від перевіряючи надати саме ці податкові накладні не надходили, а тому про те, що їх не було враховано при проведенні перевірки, їй стало відомо лише після ознайомлення з актом перевірки. Також ОСОБА_4 пояснила, що акт було підписано нею без зауважень, оскільки керівництвом підприємства було прийнято рішення не вступати в конфлікт з Луцькою ОДПІ і заявити суми ПДВ по вищевказаних накладних до податкового кредиту у наступних періодах.

Свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що при проведенні перевірки податкові накладні, видані підприємством «Волиньавтомотосервіс», були відсутні, що стало підставою для висновків про завищення позивачем сум податкового кредиту за жовтень-листопад 2012 року. ОСОБА_5 зазначив, що при підписанні акту перевірки посадовими особами не було висловлено зауважень щодо висновків акту про відсутність вказаних податкових накладних.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Доказами наявними в матеріалах справи підтверджено факт здійснення господарських операцій між позивачем та підприємством «Волиньавтомотосервіс», жодних зауважень щодо безтоварності вчинених операцій ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи судом не встановлено. Податкові накладні від 06.11.2012 року № 7274,від 06.11.2012 року № 7276, від 07.11.2012 року № 7422, від 20.11.2012 року № 7593, від 28.12.2012 року № 8607, оригінали яких було оглянуто судом, є належними документами для формування податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведеного вбачається, що Податковий кодекс України ставить у залежність можливість віднесенння до податкового кредиту сум з придбання товарів, вартість яких відноситься до валових витрат підприємства.

У розділі 3.1.2 "Валові витрати" акту перевірки від 25.07.2013 року зазначено, що при перевірці порядку формування валових витрат за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом гоподарювання показників, посадовими особами підприємства під час перевірки були надані всі необхідні документи.

Враховуючи наведене, суд критично сприймає свідчення ОСОБА_5, який стверджував про відсутність податкових накладних при проведенні перевірки. Суд вважає, що, якщо при перевірці було підтверджено правомірність формування валових витрат, в тому числі по господарських операціях з підприємством "Волиньавтомотосервіс", оформлених виключно податковими накладними, які були єдиною прідставою як для формування показників по валових витратах, так і по податковому кредиту (оскільки договори не укладались, а поставка здійснювалась за податковими накладними), то не логічним є непітвердження сум податкового кредиту по тих же операціях. Суд звертає увагу на неможливість надання посадовими особами підприємства усіх необхідних документів для підтвердження формування валових витрат (а. с. 38) і одночасне ненадання первинних документів для перевірки показників формування податкового кредиту, так як ці первинні документи (податкові накладні) є тотожними.

Беручи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що Луцькою ОДПІ допущено хибні висновки щодо порушення ПП "ПМК № 19" норм статті 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту, оскільки дані висновки (про відсутність перевинних документів - податкових накладних) суперечать висновкам щодо формування показникв валових витрат (про наявність усіх необхідних первинних документів - ідентичних податкових накладних). Крім того, Луцькою ОДПІ при зменшенні суми податкового кредиту за жовтень 2012 року у розмірі 2574 грн. Не враховано, що дану суму платникои самостійно було скориговано у відповідному розрахунку до декларації.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 26.07.2013 року № 0006212201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 313 335,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 2294,00 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову згідно платіжного доручення від 08.10.2013 року № 633.

Керуючись ст. 160, ч. 3 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 26.07.2013 року № 0006212201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Пересувна механізована колона № 19» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 3, код ЄДРПОУ: 03582994) судові витрати у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 04 листопада 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко