Рішення № 34478328, 29.10.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/7518/13-ц

2/106/1964/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Абзатової Г.Г.

при секретарі Поварчук Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Євпаторія цивільну справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивував тим, що він є власником частки квартири АДРЕСА_1. Відповідачі також є власниками частки той же квартири. Їх частки є рівними. Відповідачі створює йому перешкоди у користуванні квартирою, не дозволяє йому вселитися у квартиру та користуватися нею. Такі дії відповідача перешкоджають його праву власності на квартиру. Тому він просить усунути перешкоди у володінні квартирою шляхом вселення його у квартиру, та не чинити йому перешкоди у користуванні квартирою, яка знаходиться у їх спільної часткової власності. Просить визначити порядок користування квартирою, виділивши йому кімнату жилу кімнату №5 площею 8.8 кв.м. кв. м, лоджію 5а площею 2,9 кв.м., виділити у користування ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 - жилу кімнату №4 площею 18.0 кв. м та жилу кімнату №8 площею 11.5 житлову кімнату № 9 площею 11,5 кв.м., балкон № 4а площею 1.8 кв.м. та лоджію № 9а площею 2.8 кв.м., приміщення загального користування залишити у загальному користуванні.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_5, з позовними вимогами не погодився, , посилаючись на те, що спірна квартира дійсно належить сторонам у часткової власності. Позивач проживав у квартирі, але після одруження намагається проживати там разом з дружиною та дитино., проти чого вона заперечує.

Відповідач ОСОБА_6 з позовними вимогами ОСОБА_1 погодилася у повному обсязі та просила їх задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2, був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, але до суду не зьвився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вислухав доводи позивача, відповідача та його представника, представника третьої особи, допитавши свідків, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, вбачається, що є власником 1/5 частки квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло . Право власності зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (а.с.5)

Співвласниками квартири АДРЕСА_1 є відповідачі ОСОБА_5 - 2\ частки квартири, ОСОБА_6 - 1\5 частка квартири,, ОСОБА_2 1\5 частка квартири, що встановлено з свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.05.1993 року Євпаторійським об'єднанням санітарно-курортних закладів профспілок «Євпаторія курорт». Право власності за відповідачами зареєстровано в КРП БРТІ м. Євпаторія(а.с.5,6)

З технічного паспорту на квартиру вбачається, що квартира АДРЕСА_1 складається з 4-х кімнат, площею 8.8 кв.м., 18,0 кв.м. та 11.5 кв.м. та 11.9 кв.м. кв.м., прихожої №1 площею 13.0 кв.м., кухні №3 площею 6.9 кв.м., шафи №10 площею 0.2 кв.м., шафи №11 площею 0.3 кв.м., туалету №7 площею 1.4 кв.м., та ванної кімнати №6 площею 2.9 кв.м., балкону площею 1.8 кв.м., лоджії площею 2.9 кв.м. та 2.8 кв.м.. загальною площею 83.5 кв.м., житловою площею 50.2 кв.м.(а.с.6-7)

З пояснень сторін встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 постійно мешкають ОСОБА_5 та її донька ОСОБА_6. Позивач проживає фактично у найманому житлі, відповідач ОСОБА_2 у квартирі зареєстрований, але не проживає.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти , користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно ч.1 ст. 388 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання .

У відповідності до ст. 317, ч. 1, 2 ст. ст. 319, 321 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Спірна квартира перебуває у спільній власності сторін та позивач як її співвласник відповідно до ст. ст. 358, 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України вправі порушувати питання про надання йому можливості користування належним йому майном шляхом вселення до квартири.

Відповідно до статті 9 Житлового кодексу Української PCP ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Стаття 311 Цивільного кодексу України встановлює, що житло фізичної особи є недоторканним. Фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України передбачено, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і має право розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі чинять перешкоди у користуванні належного позивачу майна у вигляді 1/5 частки квартири в квартирі АДРЕСА_1, шляхом не допущення його до квартири, що встановлено з пояснень відповідачів у судовому засіданні

Крім того, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 , визнала, що вона проти вселення позивача і спірну квартиру, оскільки на її думку він буде намагатися проживати у квартирі разом з дружиною та дитиною.

За нормами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Перешкоджання відповідачами у здійсненні позивачкою свого права власності на квартиру є підставою для усунення цих перешкод, як передбачено ст. 391 ЦК України, що дає право ОСОБА_1 на використання цієї квартири для власного проживання.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 3 ст. 358 Цивільного кодексу України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивач у майбутньому буде проживати у квартирі разом зі своєю родиною, складом 3 чоловіка, оскільки зазначені посилання не засновані не мають правового значення для вирішення спору за позовом ОСОБА_1 у теперішній час

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення та зобов'язання не чинити пешекоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про визначення порядку користування квартирою, суд приходить до наступного.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

За правилами частин першої та другої статті 358 Цивільного кодексу України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

В судовому засіданні з пояснень сторін, встановлено, що між позивачем та відповідачами існує спір з приводу користування спірною квартирою АДРЕСА_1, що також підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» в силу вимог ст. 104 ЖК України, суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ житлового приміщення, якщо жила площа припадає на нього, може бути виділена у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі, однак поділ не може бути допущеній, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Із матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 складається із чотирьох жилих кімнат площами площами 18,0 кв.м., 8,8 кв. м., та 11,5 кв.м., 11,9 кв.м.тобто, на кожного із власників припадає 10,4 кв.м. жилої площі.

Таким чином, порядок користування, який квартири повинен бути визначений з врахуванням розміру кімнат, яки приближені до розміру житлової площі у приближеної до їх ідеальних часток, щоб не було обмеженим право користування співвласників квартири. Визначений порядок користування, який позивач просить встановити, про виділення йому кімнати площею 8,8 кв.м. не перебільшує його частці у власності на спірну квартиру, а тому може бути встановлений судом, оскільки ОСОБА_1 просить виділити йому у користування житлову площу менш, ніж площа, яка відповідає його 1\5 частці. Встановлення запропонованого позивачем порядку користування квартирою зне обмежить право користування відповідачів як власників 4\5 частин квартири.

З такими обставинами, з урахуванням того, що у спірній квартирі, яка складається з чотирьох жилих кімнат, право власності мають 4 особи, при цьому суд враховує, що ОСОБА_5 має право власності на 2\5 частки, що відповідає встановленим нормам та вимогам ст. 63 ЖК України, та обставин які б значно погіршували житлові умови сторін по справі, після визначення порядку користування спірною квартирою, судом не встановлено, суд вважає необхідним визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_1 жилу кімнату №5 площею 8.8 кв.м. кв. м, лоджію 5а площею 2,9 кв.м. , виділивши у користування ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 - жилу кімнату №4 площею 18.0 кв. м та жилу кімнату №8 площею 11.5 житлову кімнату № 9 площею 11,5 кв.м., балкон № 4а площею 1.8 кв.м. та лоджію № 9а площею 2.8 кв.м..

У спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 залишити прихожу №1 площею 13.0 кв.м., кухню №3 площею 6.9 кв.м., шафу №10 площею 0.2 кв.м., шафу №11 площею 0.3 кв.м., туалет №7 площею 1.4 кв.м., та ванну кімнату №6 площею 2.9 кв.м..

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом надання можливості розпоряджатися майном на свій розсуд, суд вважає необхідним відмовити, оскільки вони не засновані на законі. Здійснення права спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою, що передбачено ч. 1 ст. 358 ЦК України.

На підставі ст. ст. 319, 391, 358, 383 ЦК України, ст. ст.. 50, 150 ЖК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 10,11,209,212,214-215, 217,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням, задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди його праву користування квартирою АДРЕСА_1.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділити у користування ОСОБА_1 жилу кімнату №5 площею 8.8 кв.м. кв. м, лоджію 5а площею 2,9 кв.м.

Виділити у користування ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_2 - жилу кімнату №4 площею 18.0 кв. м та жилу кімнату №8 площею 11.5 житлову кімнату № 9 площею 11,5 кв.м., балкон № 4а площею 1.8 кв.м. та лоджію № 9а площею 2.8 кв.м..

У спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_2 залишити прихожу №1 площею 13.0 кв.м., кухню №3 площею 6.9 кв.м., шафу №10 площею 0.2 кв.м., шафу №11 площею 0.3 кв.м., туалет №7 площею 1.4 кв.м., та ванну кімнату №6 площею 2.9 кв.м..

У частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом надання можливості розпоряджатися майном на свій розсуд, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги

Суддя Г.Г.Абзатова