Постанова № 34477218, 11.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2013 р. (15:51)м.Сімферополь Справа №801/7340/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Єпексімовій Т.Є., за участю представників сторін:

від позивача - Лєбєдєв В.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Пневматика"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи. Приватне акціонерне товариство "Пневматика" (далі- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі- відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2013 року № 0006542203 яким позивачу згідно з п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу II Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 490,00грн. і за штрафними санкціями в сумі 123,00грн., а також 0006552203, яким позивачу згідно з п. 54.3 ст. 54,п. 58.1 ст. 58 глави 4 розділу II Податкового Кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 467,00грн. за липень 2012 по декларації, зареєстрованої в податковому органі під №9049577146 від 16.08.2012.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладеного правочину позивачем із контрагентом ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» (код ЄДРПОУ 37675706), протиправним, а також безпідставністю не визнання відповідної податкової декларації. Крім того, позивач зазначає, що ним були виконані усі необхідні вимоги, передбачені законом, щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту, не сплата податку до бюджету постачальником тягне негативні наслідки лише для такого постачальника і не позбавляє покупця права на податковий кредит, а тому висновки податкового органу, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, на думку позивача, закону не відповідають.

Ухвалами суду від 24.07.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Відповідач явку свого представник в судове засідання не забезпечив, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженн, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивача зареєстровано як юридичну особу та прийнято на податковий облік до відповідача.

Посадовими особами відповідача в період з 07.06.2013 по 13.06.2013 на підставі наказу від 03.06.2013 №1998 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» (код ЄДРПОУ 37675706) за липень 2012 року та відображення їх у податковій звітності.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 20.06.2013 №3869/22.3/223800, у висновках якого, з огляду на безтоварність операцій по придбанню позивачем товарів у вищевказаного контрагента, були встановлені порушення:

- п.138.8. ст.138, п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток за 2-3 кв. 2012 в сумі 490 грн.;

- пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення з ПДВ у липні 2012 на суму 467 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0006542203 від 08.07.2013, яким позивачу згідно з п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу II Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 490,00грн. і за штрафними санкціями в сумі 123,00грн.;

- №0006552203 від 08.07.2013, яким позивачу згідно з п. 54.3 ст. 54,п. 58.1 ст. 58 глави 4 розділу II Податкового Кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 467,00грн. за липень 2012 по декларації, зареєстрованої в податковому органі під №9049577146 від 16.08.2012.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так, перевіркою встановлено, що у липні 2012 року позивач мав взаємовідносини з контрагентом-постачальником ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» який, на думку відповідача, здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам та не встановлено фактичного постачання позивачу товарів даним контрагентом на адресу позивача.

Відповідач, в якості обґрунтування таких доводів, в акті перевірки посилається на інформацію з акту від 04.04.2013 №221/22-50/37675706 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2012 - 30.11.2012.

Надалі наводиться інформація з даного акту та вказується, що враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» відсутні та посадові особи за адресою: 02232, м. Київ, пр.-т. Маяковського, 73 не знаходяться, перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків» ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва ДПС, АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ "Бест- Звіт" ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва ДПС, ТАХ ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва ДПС, АРМ "Аудит" ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва ДПС, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України», Система «Податковий Блок», актів перевірки інших контрагентів, зроблені висновки про те, що правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Отже, фактично виявлені порушення відповідач обґрунтовує відсутністю у платника податку права на податковий кредит через нікчемність укладених господарських зобов'язань, які, на його думку, не можуть створювати наслідків у податковому обліку сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій із ТОВ «ОА «Сигрив» оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.

Так, позивачем надані первинні документи, фіксуючі факти здійснення господарських операцій з ТОВ «Альтаір Альфа Плюс», а саме: Договір поставки №К272 від 23.07.2012, рахунок-фактура від 19.07.2012 №СФ- 0006394 на суму 2 803,00грн., у т.ч. ПДВ 467,17грн., видаткову накладну №РН-0001596 від 30.07.2012 у кількості 0,2т на суму 2 803,00грн., податкову накладну №104 від 24.07.2012 на суму 2 803,00грн., в т.ч. сума ПДВ 467,17грн., товарно-транспортну накладну №ДП0270497 від 27.07.2012, платіжне доручення №1232 від 24.07.2012 на суму 2 803,00грн., виписка банку від 24.07.2012, прибутковий ордер №437 від 30.07.2012 на склад матеріалів та комплектуючих бюро закупівель, журнал-ордер №6 за липень 2012 року, матеріальні звіти по цеху виробництва пневмообладнання за вересень та жовтень 2012 року про використання товару у господарській діяльності ПрАТ «Пневматика».

Відповідно до п. 198.1 а) ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, па вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того приписами п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України також встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В акті ж перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.

Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлено, що ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» станом на липень 2012 року зареєстроване у якості юридичної особи.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 16.09.2013.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим № 0006542203, 0006552203 від 08 липня 2013 року.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Пневматика" судовий збір у розмірі 114,70 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.