Рішення № 34477059, 31.10.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 925/1361/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м. Київ, вул. Воровського, 33

до товариства з обмеженою відповідальністю «АНВА», Черкаська область, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, буд. 3

про стягнення 19 694,81 грн. в порядку регресу,

за участю представників сторін:

позивача: Іванчишина С.М. - за довіреністю;

відповідача: участі не брав.

В засіданні присутній водій ОСОБА_2 - учасник ДТП від ТОВ «АНВА».

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АНВА» про стягнення 19 694,81 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання, що відбулось 04.09.2013р., від відповідача до суду надійшов відзив від 30.08.2013р. вих.№278 на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки ТОВ «АНВА» жодного повідомлення про час та місце проведення технічного огляду не отримувало, а тому не мало змоги направити для участі у проведенні такого дослідження свого представника. Так як, позивач не повідомив ТОВ «АНВА» про час і місце проведення технічного огляду автомобіля, то слід вважати, що позивач не вважав ТОВ «АНВА» зацікавленою особою, якій в подальшому можна буде пред'явити вимоги матеріального характеру. Позивач зацікавленою стороною визнав безпосереднього учасника ДТП водія ОСОБА_2 і направив йому телеграму про час і місце проведення технічного огляду, що підтверджується матеріалами справи. Проте, водій ОСОБА_2 не є керівником ТОВ «АНВА» або уповноваженим на підставі доручення, довіреності чи іншого документа представником товариства. Направлення водію телеграми не означає, що позивач повідомив ТОВ «АНВА» про час і місце технічного огляду. Більше того, дії позивача свідчать про те, що вони мали претензії до фізичної особи ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просила позов задовольнити.

В судове засідання 31.10.2013р. повноважний представник відповідача, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, не прибув, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для підготовки документів та заперечень на спростування вимог позивача, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі положень ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін та обставини.

04.11.2011р. між приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в особі Парфенюка Андрія Володимировича, що діє на підставі довіреності №142 від 11.03.2011р., та товариством з обмеженою відповідальністю «Сингента» в особі Зубицького Ігоря Даниловича, що діє на підставі протоколу, було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом №250533198.11 (а.с. 22-27). У відповідності з договором було застраховано автомобіль SUBARU FORESTER реєстраційний номер НОМЕР_4. Страхування проводилось згідно з «Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (автоКАСКО)», «Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Правил добровільного страхування від нещасних випадків водія та/або пасажирів наземного транспорту».

26.07.2012р. на перехресті бул. Л.Українки - вул. І.Кудрі в м. Київ о 08 год. 40 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля FORD Tranzit реєстраційний номер НОМЕР_3, та автомобіля SUBARU FORESTER реєстраційний номер НОМЕР_4.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 05.11.2009р., автомобіль SUBARU FORESTER реєстраційний номер НОМЕР_4 належить ТОВ «Сингента» (а.с. 60-61).

Автомобіль FORD Tranzit реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ТОВ «АНВА».

За наслідками ДТП складена довідка ДАІ за №9044175 (а.с. 31) про дорожньо-транспортну пригоду, у якій вказано, що ДТП сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил проїзду перехресть - при повороті ліворуч при зеленому сигналі головного світлофора не надав дороги автомобілю, що рухався в зустрічному напрямку прямо, в результаті чого відбулось зіткнення, - про що складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.07.2012р. СН1 №091191.

В результаті ДТП з вини водія ОСОБА_2 пошкоджено автомобіль SUBARU FORESTER реєстраційний номер НОМЕР_4, чим завдано значної матеріальної шкоди ТОВ «Сингента».

Вина водія ОСОБА_2 підтверджена постановою Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2012р. по адміністративній справі №3-4180/12, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 32-33).

Постанова Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2012р. не оскаржена та набула чинності.

З метою визначення вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля SUBARU FORESTER реєстраційний номер НОМЕР_4 в результаті пошкодження при ДТП, 03.08.2012р. Позивач замовив у СПД ОСОБА_6 проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу.

Згідно Звіту №01/08/12 від 06.08.2012р. про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу, спеціалістом ОСОБА_6 зроблено висновок, що матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля SUBARU FORESTER реєстраційний номер НОМЕР_4 внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 78 860,38 грн. (а.с. 34-55).

В заяві від 09.08.2012р. №968/12 страхувальник - ТОВ «Сингента» просив Позивача сплатити страхове відшкодування по полісу №250533198.11 по страховому випадку, який стався 26.07.2012р. з автомобілем SUBARU FORESTER реєстраційний номер НОМЕР_4 в сумі 71 194,81 грн. (а.с. 53).

Позивач, виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником, на підставі рахунку-фактури №ГРК2-0193 від 27.07.2012р. (а.с. 56) та страхового акту від 09.08.2012р. №65952 (а.с. 57) сплатив підприємцю (ФОП) ОСОБА_7 (СТО) вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля за вирахуванням франшизи у розмірі 1 500,00 грн., та була виплачена сума у розмірі 69 694,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.08.2012р. №8662 (а.с. 58).

Технічний стан автомобіля SUBARU FORESTER реєстраційний номер НОМЕР_4 після ДТП було відновлено.

Враховуючи той факт, що автомобіль FORD T реєстраційний номер НОМЕР_3 та відповідальність особи, допущеної до керування транспортного засобу, були застраховані за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів в СК «Провідна» (поліс № АВ/0415033), Позивач звернувся з претензією від 10.01.2012р. №56 (а.с. 65-66) до СК «Провідна» з пропозицією в добровільному порядку врегулювати спір і перерахувати на рахунок приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» суму в розмірі 69 694,81 грн.

Листом від 11.03.2013р. №17-05/4018 СК «Провідна» повідомила Позивача, що страхова виплата буде здійснена за рахунок ПАТ «ОТП Банк» (а.с. 68).

18.03.2013р. СК «Провідна» сплатила страхове відшкодування в розмірі 50 000,00 грн. відповідно до ліміту відповідальності згідно полісу АВ/0415033.

Таким чином сума незадоволених витрат Позивача на виплату страхового відшкодування складає 19 694,81 грн.

01.07.2013р. на адресу Відповідача була направлена претензія №2074 (а.с. 62-63) про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної ДТП, в якій вимагалось в рахунок відшкодування заподіяної шкоди перерахувати Позивачу кошти в сумі 19 694,81 грн.

Вказану претензію Відповідач отримав 04.07.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 67).

Вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Відповідач вимоги заперечив та вказує, що огляд пошкодженого автомобіля «Субару» проводився без їх участі, вони належно не повідомлені про час і місце проведення огляду авто. Тому дослідження оцінки пошкодженого автомобіля не може братися судом до уваги, оскільки порушено принципи відносності та допустимості доказів. Відповідач вважає, що позов не підлягає до задоволення. Своїх доказів власної оцінки пошкодженого автомобіля «Субару» відповідач не подав. Пропозицій по ремонту пошкодженого автомобіля від відповідача не надходило.

Інших доказів не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, з огляду на таке.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Учасники процесу є самостійними юридичними особами.

Предметом спору у справі є стягнення в порядку регресу з винної особи суми виплаченого страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Факт укладання договору страхування, згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про страхування» може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Загальні положення щодо страхування встановлені главою 67 Цивільного кодексу України (далі скорочено - ЦК України).

Так, згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається із матеріалів справи, застрахованому автомобілю «Субару» ТОВ «Сингента» була завдана шкода внаслідок ДТП, що сталася з вини водія ОСОБА_2 ОСОБА_2 на законних підставах керував транспортним засобом, власником якого є ТОВ «Анва».

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На виконання своїх договірних зобов'язань позивач, як страховик, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 69 694,81 грн.

Отже відповідно до ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи. Винною особою у ДТП визнано водія відповідача ТОВ «Анва» - ОСОБА_2

Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Вина у ДТП водія відповідача підтверджена матеріалами ДТП та постановою Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2012р. у адміністративній справі №3-4180/12 (а.с. 32-33).

Сума виплаченого позивачем страхувальнику страхового відшкодування відповідає умовам договору та встановленим обставинам страхового випадку, ніким не оспорена.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля FORD T реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Страховій компанії «Провідна» за полісом № АВ/0415033.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

18.03.2013р. СК «Провідна» здійснила виплату страхового відшкодування ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в межах ліміту відповідальності за полісом № АВ/0415033 в розмірі 50 000,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що особою, відповідальною за завдані позивачу збитки - є відповідач. Розмір відповідальності становить різниця між виплатами страхового відшкодування СК «Провідна» та ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», що складає 19 694,81 грн. (69 694,81 грн. - 50 000,00 грн.).

Суд враховує, що водієм, що визнаний винним у ДТП, був працівник юридичної особи - ОСОБА_2.

Верховним Судом України у Листі «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011р. роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, внаслідок ДТП, згідно звіту №01/08/12 СПД ОСОБА_6, складеного 06.08.2012р., суд вважає таким, що відповідає Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національному Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», обставинам ДТП та виявленим внаслідок ДТП пошкодженням застрахованого позивачем автомобіля. Оцінка вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, внаслідок ДТП, за відсутності представників відповідача не є підставою для визнання цієї оцінки недійсною.

Одночасно суд враховує 2 позиції в розрахунках позивача, які не підлягають до задоволення, а саме: ремонтна калькуляція №01-08-2012 від 05.08.2012р. (а.с. 43) включає витрати на переобладнання стапеля на суму 150 грн. за 1 годину роботи, та витрати на придбання конденсатора кондиціонера 3637,37 грн. (а.с. 45), що не охоплюється дефектаційними відомостями, а всього на суму 3787,37 грн.

З огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 15907,44 грн. страхового відшкодування в порядку регресу. Позов належить задовольнити частково. В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АНВА», Черкаська область, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, буд. 3, код ЄДРПОУ 03058052, номер рахунку в банку невідомий

на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602, р/р № 26508001304395 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528

15907,44 грн. шкоди в порядку регресу, 1 720,50 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 31.10.2013р.

Суддя Г.М. Скиба