Рішення № 34476977, 29.10.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. канцелярії 672-847, факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 29 жовтня 2013 року по справі №927/1341/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г.Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/1341/13

за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Дружба-Нова», вул..19-го Березня, 7, с.Озеряни, Варвинський район,

Чернігівська область, 17612

до відповідача: Фермерського господарства «Борзнянське», вул..Шевченка, 28, кв.2,

м.Борзна, Чернігівська область, 16400

про стягнення 35720грн.48коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Буряк О.І. - представник, довіреність №10/10-07 від 10.10.2013

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 35720грн.48коп. боргу по оплаті зерна кукурудзи та вівсу, переданого по видатковій накладній №03/06-03 від 03.06.11, та насіння соняшнику "Румбансон", переданого по видатковій накладній №03/06-04 від 03.06.11.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару.

В судовому засіданні, яке відбулось 29.10.2013, прийняв участь представник позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

До початку судового засідання через канцелярію суду до справи надійшло письмове клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою його представника.

Представник позивача проти клопотання заперечував.

Приймаючи до уваги, що відповідачем до клопотання не надано жодного документу, який би підтверджував викладені в клопотанні обставини, а також враховуючи, що в силу ст.28 Господарського процесуального кодексу України юридичну особу в господарському суді можуть представляти не тільки представники, повноваження яких підтверджуються довіреністю, а також керівники цих юридичних осіб, а відповідачем до клопотання не надано доказів неможливості з'явитися в судове засідання керівника господарства, тому суд приходить до висновку, що клопотання є небгрунтованим і задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що судом явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглядати справу та вирішувати спір по суті у відсутності представника відповідача.

Відповідач письмового відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав без пояснення поважності причин неможливості представити вказані документи. На підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У зв'язку із задоволенням судом клопотання позивача про відмову від фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, фіксування процесу не проводилось. Хід судового процесу відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши в ході розгляду справи по суті матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд ВСТАНОВИВ:

Договір у вигляді єдиного письмового документу, підписаного сторонами та скріплений печатками, між СТОВ «Дружба-Нова» (позивач по справі) та ФГ «Борзнянське» (відповідач по справі) не укладався.

Як вбачається з матеріалів справи, по видатковим накладним №03-06/03 від 03.06.2011, №03/06-04 від 03.06.2011 позивачем передано відповідачу товар: зерно кукурудзи та вівса, а також насіння соняшнику «Румбансон» загальною вартістю 35720грн.48коп.

Про отримання відповідачем товару свідчать підпис уповноваженої особи відповідача та відбиток печатки підприємства на вказаних накладних.

Крім того, для оплати переданого товару позивачем виписані та передані відповідачу рахунки-фактури №СФ-0001124 від 03.06.11, №СФ-0001125 від 03.06.11, на які у видаткових накладних також містяться посилання.

У зв'язку з не оплатою товару позивачем на адресу відповідача направлялась вимога від 11.10.2013 вих. №11/10-06, що підтверджується наявними у справі копіями опису вкладення до цінного листа фіскального чеку №5459 від 11.10.13.

За твердженням позивача, відповідач отриманий товар до цього часу повністю не оплатив, що і стало причиною для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначається, що цивільно-правові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, та в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку визнаються майново-господарськими. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні приписи щодо визначення зобов'язання та підстав їх виникнення містяться у ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України.

Таким чином, однією із підстав виникнення господарського зобов'язання є юридично значимі дії суб'єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов'язків сторін.

За своєю правовою природою дії суб'єктів правовідносин, пов'язані з оплатною передачею-прийняттям товару є діями, що породжують цивільні права і обов'язки аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.

За змістом ч.1 ст.205, ст.639 Цивільного кодексу України правочин, різновидом якого є і договір, може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

В силу ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Спеціальними положеннями Цивільного кодексу України, які містяться в главі 54 цього Кодексу, не встановлено обмежень щодо виникнення правовідносин купівлі-продажу товарів тільки на підставі письмового договору та не передбачено, що недодержання сторонами письмової форми такого договору має наслідком його недійсність.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до відносин, які виникли між сторонами з приводу передачі-приймання товару, мають застосовуватись норми закону, що регулюють правовідносини купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом вище, факт передачі позивачем товару відповідачу загальною вартістю 35270грн.48коп. підтверджується видатковими накладними №03-06/03 від 03.06.2011, №03/06-04 від 03.06.2011.

Відповідачем доказів, які спростовують факт отримання товару, суду не надано.

Згідно з вимогами чинного законодавства у відповідача у зв'язку з отриманням товару виник обов'язок сплатити його вартість в сумі, що зазначена у рахунках-фактурах, виписаних позивачем.

Одним із критеріїв належності виконання господарського зобов'язання є строк його виконання.

Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, встановлений спеціальною нормою права - ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Аналіз накладних свідчить, що в них не вказаний будь-який строк або термін, протягом якого відповідач мав оплатити товару. Тому, суд приходить до висновку, що відповідачем товар повинен бути оплачений одразу після його прийняття.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідач вартість отриманого ним товару не оплатив.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За повідомленням позивача, від відповідача грошових коштів в якості оплати товару, переданого по видатковим накладним, які покладені в основу позову, не надходило.

Відповідачем будь-яких доказів оплати товару повністю або частково суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що загальний розмір заборгованості відповідача становить 35720грн.48коп.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 35720грн.48коп. боргу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст.173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 205, 509, 639, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Борзнянське», Чернігівська область, м.Борзна, вул.Шевченка, б.28, кв.2 (ідентифікаційний код 37440863, п/р 26006000620085 в ПАТ «Банк «Демарк», МФО 353575) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», Чернігівська область, Варвинський район, с.Озеряни, вул..19-го Березня, б.7 (ідентифікаційний код 31333767, п/р 2600492285001 в ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092) 35720грн.48коп. боргу, 1720грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 01 листопада 2013р.

Суддя Т.Г.Оленич