Рішення № 34476790, 28.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16742/13 28.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промцемент»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Київуніверсалплюс»простягнення 217 643,26 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Якубовська С.Г.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промцемент» (надалі - ТОВ «Промцемент») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Київуніверсалплюс» (надалі - ТОВ «Фірма «Київуніверсалплюс») про стягнення 217 643,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки товару №50 від 28.09.2012 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 211 406,23 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 194,83 грн. та 3% річних у розмірі 1 042,20 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.09.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 30.09.2013 р. справу №910/16742/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В. у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2013 р. справу №910/16742/13 прийнято до провадження суддею Стасюком С.В. та призначено її до розгляду на 28.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу №910/16742/13 передано на розгляд судді Босому В.П. у зв'язку з його поверненням з відрядження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №26352260, отриманого його представником 07.10.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2012 р. між ТОВ «Промцемент» (постачальник) та ТОВ «Фірма «Київуніверсалплюс» (покупець) було укладено договір поставки товару №50 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити цемент різних марок (ДСТУ Б В.2.7-46-96) за цінами та в кількості, вказаному у погоджених сторонами специфікаціях, які являються у вигляді додатків та є невід'ємними частинами даного договору.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем на підставі додатків до договору, які є невід'ємною частиною договору. У платіжних дорученнях, в графі «призначення платежу», покупець обов'язково вказує номер додатка, за яким проводить оплату.

Додатками №1 від 11.10.2012 р., №2 від 01.11.2012 р., №2/1 від 07.11.2012 р. та №3 від 06.03.2013 р. сторони погодили марку цементу, який буде поставлятися, а також строк оплати поставленого товару, який за додатками №1 та №2 становить - 100% передоплата; за додатком №2/1 та №3 - відстрочення платежу 30 календарних днів з моменту передання товару вантажоперевізнику.

На виконання умов Договору у період з 11.03.2013 р. по 13.03.2013 р. позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на суму 218 594,09 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами у вказаний період.

Відповідачем частково погашена заборгованість за поставлений товар на суму 7 187,86 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 211 406,23 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні, підписані сторонами у період з 11.03.2013 р. по 13.03.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на суму 218 594,09 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.1 Договору та додатків до Договору, а також часткової оплати поставленої продукції, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 211 406,23 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 211 406,23 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Фірма «Київуніверсалплюс» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Промцемент» про стягнення з ТОВ «Фірма «Київуніверсалплюс» заборгованості у розмірі 211 406,23 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 194,83 грн. та 3% річних у розмірі 1 042,20 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 14.04.2013 р. по 12.06.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати покупцем товару він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 194,83 грн. та 3% річних у розмірі 1 042,20 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Фірма «Київуніверсалплюс» на користь ТОВ «Промцемент» заборгованості у розмірі 211 406,23 грн., пені у розмірі 5 194,83 грн. та 3% річних у розмірі 1 042,20 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промцемент» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Київуніверсалплюс» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 29-А; ідентифікаційний код 38013608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промцемент» (87302, Донецька обл., Амвросіївський район, м. Амвросіївка, вул. Заводська, Б-1; ідентифікаційний код 33320134) заборгованість у розмірі 211 406 (двісті одинадцять тисяч чотириста шість) грн. 23 коп., пеню у розмірі 5 194 (п'ять тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 83 коп., 3% річних у розмірі 1 042 (одна тисяча сорок дві) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 4 352 (чотири тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 86 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.10.2013 р.

Суддя В.П. Босий