Рішення № 34476652, 28.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18051/13 28.10.13

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-

Україна"

до: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"

про: відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 266,39 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача Голоднюк О.Г. - пред. за довір.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 5 266,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 15.04.13р. в м.Києві на перехресті пр.Г.Сталінграда - вул.М.Залки сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, яким керував ОСОБА_4 Позивач вказує, що ним, як страховиком, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2, внаслідок чого, до позивача, в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до відповідача, як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність особи з вини якої сталася ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2013р. порушено провадження у справі №910/18051/13 та призначено розгляд справи на 28.10.13р.

У судове засідання 28.10.13р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі. Представником позивача у судовому засіданні долучено додаткові документи до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 28.10.13р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що відповідачем 30.09.13р. було отримано ухвалу суду про порушення провадження у справі від 20.09.13р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про дату та час розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 20.09.13 року була надіслана судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

28.10.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 28.10.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.12.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір страхування №770536137.12 від 07.12.12р., відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

15.04.13р. в м.Києві на перехресті пр.Г.Сталінграда - вул.М.Залки сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4

Матеріали справи свідчать про те, що 15.04.13р. ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в м.Києві на перехресті пр.Г.Сталінграда - вул.М.Залки, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 17.05.2013р. у справі №3-2794/13 водія автомобіля "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля Honda CR-V державний реєстраційний номер НОМЕР_1 №471 від 18.05.2013р., вартість матеріального збитку, завданого транспортного засобу "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 5 266,39 грн.

Страховим актом №71526 від 23.04.2013р. пошкодження транспортного засобу марки "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 15.04.13р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 5 548,75 грн.

Відповідно до п.36.4. ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_2 №77448 від 16.04.2013р. позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 5 548,75 грн. на рахунок ЗАТ «СП Дніпро Мотор Інвест», що підтверджується платіжним дорученням №5430 від 14.05.13р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Згідно з ч.1 та ч.2 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4, особи з вини якої сталася ДТП, була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/5163835.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність особи з вини якої сталося ДТП за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Хюндай", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було застраховано відповідачем, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 5 266,39 грн.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачають відшкодування страховиком цивільно-правової відповідальності лише оціненої шкода, тобто вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, визначеної за результатами проведеної суб'єктом оціночної діяльності оцінки, а не рахунку суб'єкта господарської діяльності.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Як вбачається з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що належним доказом в підтвердження оціненого розміру реальної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням значення коефіцієнту його фізичного зносу є саме Звіт суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу в результаті його пошкодження в ДТП, складання якого є обов'язковим при визначення збитків, що підлягають відшкодуванню згідно вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі №910/1333/13 від 30.07.2013 р.

Таким чином, позивач має право на відшкодування в порядку регресу суми в розмірі, що не перевищує розмір оціненої шкоди, завданої власнику транспортного засобу "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме суми, що не перевищує 5 266,39 грн.

Згідно інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України (Лист №7/2-28/27158 від 03.10.13р.) за Полісом №АВ/5163835 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи - 0 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За таких підстав, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи суму грошових коштів у розмірі 5 266,39 грн. (5 266,39 грн. - 0 грн. = 5 266,39 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач 06.06.2013р. звертався до відповідача з регресною вимогою №03671 від 06.06.2013р., яка була отримана відповідачем, про що свідчить відмітка відповідача про отримання вх.№163/13 від 10.06.13р.

Однак, як вказує позивач страхове відшкодування в порядку регресу виплачено відповідачем не було.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Як вказав Верховний Суд України в своїй Постанові від 28.08.2012р., у справі №23/279 позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову безпосередньо до суду.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" реалізувало своє право шляхом подачі позову про відшкодування шкоди безпосередньо до суду.

Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідачем не надано належних доказів виплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 266,39 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повінстю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" (03150, м.Київ, вул.Горького, буд.172, офіс 620, код ЄДРПОУ 33637321) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м.Київ, вул.Воровського, буд.33, код ЄДРПОУ 16285602) страхове відшкодування в розмірі 5 266 (п'ять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 39 коп. та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - суми судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 01.11.13р.

Суддя Капцова Т.П.