Рішення № 34476558, 28.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/9756-2012 28.10.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «ХДІ страхування»доПублічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК»простягнення 5 047 472,18 грн. та 100 456,37 доларів СШАГоловуючий суддя Босий В.П.

Судді: Баранов Д.О.

Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Лев Р.В.від відповідача:Смиковська І.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ХДІ страхування» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК» (надалі - «Банк») про розірвання договорів та стягнення 5 047 472,18 грн. та 100 456,37 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок направлення позивачем заяви про розірвання договорів банківського рахунку юридичної особи №РКО-Ю/11/26504010000822 від 02.12.2011 р. (для національної та іноземної валюти) та №РКО-Ю/11/26504010000822 від 15.12.2011 р. (для іноземної валюти), відповідачем не було перераховано позивачу залишок коштів на таких рахунках у розмірі 5 000 020,00 грн. та 100 000,00 дол. США. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача процентів, нарахованих на фактичний залишок коштів у розмірі 47 452,19 грн. та 456,37 дол. США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2012 р. порушено провадження у справі №5011-12/9756-2012 та призначено її до розгляду на 08.08.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2012 р. розгляд справи відкладено до 11.09.2012 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача та невиконанням ними вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 11.09.2012 р. судом оголошувалась перерва до 26.09.2012 р.

20.08.2012 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача за договором №РКО-Ю/11/26504010000822 від 02.12.2011 р.: основний борг у розмірі 5 000 020,00 грн., 2% річних у розмірі 47 452,19 грн., 502 018,40 грн. пені та 34 789,37 грн. 3% річних; за договором №РКО-Ю/11/26504010000822 від 15.12.2011 р.: основний борг у розмірі 100 000,00 дол. США, 1% річних за договором у розмірі 456,37 дол. США, пеню у розмірі 10 020,01 дол. США та 3% річних у розмірі 692,97 дол. США.

В судовому засіданні 26.09.2012 р. оголошувалась перерва до 03.10.2012 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 03.10.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному справу №5011-12/9756-2012 передано для розгляду судді Куркотовій Є.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2012 р. справу прийнято до провадження суддею Куркотовою Є.Б., розгляд справи призначено на 17.10.2012 р.

В судовому засіданні 17.10.2012 р. оголошувалась перерва до 09.11.2012 р.

23.10.2012 р. від представника позивача до канцелярії суду надійшла заява про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд прийняти відмову від позовної вимоги про розірвання договорів, стягнути з відповідача за договором №РКО-Ю/11/26504010000822 від 02.12.2011 р.: основний борг у розмірі 5 000 020,00 грн., 2% річних у розмірі 47 452,19 грн., 502 018,40 грн. пені, 60 881,41 грн. 3% річних та 5 038,94 грн. інфляційних; за договором №РКО-Ю/11/26504010000822 від 15.12.2011 р.: основний борг у розмірі 100 000,00 дол. США, 1% річних за договором у розмірі 456,37 дол. США, пеню у розмірі 10 020,01 дол. США та 3% річних у розмірі 1 212,69 дол. США.

Заява позивача в частині відмови від позовної вимоги про розірвання договорів №РКО-Ю/11/26504010000822 від 02.12.2011 р. та №РКО-Ю/11/26504010000822 від 15.12.2011 р. прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 09.11.2012 р. судом оголошувалась перерва до 23.11.2012 р.

19.11.2012 р. суддя Куркотова Є.Б. звернулася до заступника Голови господарського суду міста Києва із заявою про призначення колегіального розгляду справи.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду м. Києва від 19.11.2012 р. справу №5011-12/9756-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Куркотова Є.Б. (головуюча), Васильченко Т.В., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.2012 р. вказаною колегією суддів справу №5011-12/9756-2012 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 23.11.2012 р.

В судовому засіданні 23.11.2012 р. судом оголошувалась перерва до 26.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2012 р. зупинено провадження у справі №5011-12/9756-2012 до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.11.2012 р. у справі №5011-12/9756-2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. провадження у справі поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.04.2013 р.

24.04.2013 р. від представника позивача надійшла заява про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача за договором №РКО-Ю/11/26504010000822 від 02.12.2011 р.: основний борг у розмірі 5 000 020,00 грн., 2% річних у розмірі 47 452,19 грн., 502 018,40 грн. пені, 136 672,54 грн. 3% річних та 25 194,69 грн. інфляційних; за договором №РКО-Ю/11/26504010000822 від 15.12.2011 р.: основний борг у розмірі 100 000,00 дол. США, 1% річних за договором у розмірі 456,37 дол. США, пеню у розмірі 10 020,01 дол. США та 3% річних у розмірі 2 722,36 дол. США.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 30.04.2013 р. у зв'язку з перебуванням суддів Куркотової Є.Б., Васильченко Т.В. та Ломаки В.С. у відпустці, справу №5011-12/9756-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Баранов Д.О., Котков О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2013 р. справу №5011-12/9756-12 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Баранов Д.О., Котков О.В. та призначено до розгляду на 10.06.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відпустці справу №5011-12/9756-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Васильченко Т.В. (головуючий), судді Баранов Д.О., Котков О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. справу №5011-12/9756-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Васильченко Т.В. (головуючий), судді Баранов Д.О., Котков О.В. та призначено до розгляду на 22.07.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.07.2013 р. у зв'язку із поверненням судді Босого В.П. з відпустки та перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці справу №5011-12/9756-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Босий В.П. (головуючий), судді Баранов Д.О., Мандичев Д.В.

В судовому засіданні 22.07.2013 р. оголошено перерву до 05.08.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.08.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Мандичева Д.В. у відпустці справу №5011-12/9756-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Босий В.П. (головуючий), судді Баранов Д.О., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2013 р. справу №5011-12/9756-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: суддя Босий В.П. (головуючий), судді Баранов Д.О., Ломака В.С.

В судовому засіданні 05.08.2013 р. оголошено перерву до 28.08.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.08.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці справу №5011-12/9756-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Босий В.П. (головуючий), судді Баранов Д.О., Літвінова М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2013 р. справу №5011-12/9756-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: суддя Босий В.П. (головуючий), судді Баранов Д.О., Літвінова М.Є.

В судовому засіданні 28.08.2013 р. оголошено перерву до 02.10.2013 р.

03.09.2013 р. від представника позивача надійшла заява про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача за договором №РКО-Ю/11/26504010000822 від 02.12.2011 р.: основний борг у розмірі 5 000 020,00 грн., 2% річних у розмірі 47 452,19 грн., 502 018,40 грн. пені, 191 341,55 грн. 3% річних та 30 233,62 грн. інфляційних; за договором №РКО-Ю/11/26504010000822 від 15.12.2011 р.: основний борг у розмірі 100 000,00 дол. США, 1% річних за договором у розмірі 456,37 дол. США, пеню у розмірі 10 020,01 дол. США та 3% річних у розмірі 3 811,31 дол. США.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відрядженні та судді Літвінової М.Є. у відпустці справу №5011-12/9756-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Стасюк С.В. (головуючий), Баранов Д.О., Підченко Ю.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 28.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. у зв'язку із поверненням судді Босого В.П. з відрядження справу №5011-12/9756-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Босий В.П. (головуючий), Баранов Д.О., Підченко Ю.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог підтримав повністю.

Стосовно заяв позивача про збільшення позовних вимог за договором №РКО-Ю/11/26504010000822 від 02.12.2011 р. на суму пені у розмірі 502 018,40 грн., 3% річних у розмірі 191 341,55 грн. та інфляційних у розмірі 30 233,62 грн. (в редакції останньої заяви від 03.09.2013 р.) та за договором №РКО-Ю/11/26504010000822 від 15.12.2011 р. на суму пені у розмірі 10 020,01 дол. США та 3% річних у розмірі 3 811,31 дол. США (в редакції останньої заяви від 03.09.2013 р.) суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Із поданої позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення з позивача залишку коштів на рахунках у розмірі 5 000 020,00 грн. та 100 000,00 дол. США, а також стягнення процентів, нарахованих на фактичний залишок коштів у розмірі 47 452,19 грн. та 456,37 дол. США.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

З урахуванням викладеного, заяви позивача про збільшення позовних вимог в частині пред'явлення додаткових вимог не можуть бути прийняті судом, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2011 р. між Банком та Товариством (клієнт) було укладено договір банківського рахунку юридичної особи №РКО-Ю/11/26504010000822 (надалі - «Договір 1»), відповідно до умов п. 1.1 якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок №26504010000822, на якому здійснюються операції як в національній, так і в іноземній валюті (або в валюті гривна), та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, правил, встановлених в банку та вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 1.3 Договору 1 в редакції Додаткової угоди №1 від 02.12.2011 р. банк нараховує клієнту проценти за фактичний залишок коштів, що знаходяться на рахунку на кінець кожного календарного дня, у розмірі: для UAH 2% річних.

Крім того, 15.12.2011 р. між Банком та Товариством (клієнт) було укладено договір банківського рахунку юридичної особи №РКО-Ю/11/26504010000822 (надалі - «Договір 2»), відповідно до умов п. 1.1 якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок №26504010000822, на якому здійснюються операції в національній валюті (долар США та Євро), та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, правил, встановлених в банку та вимог чинного законодавства.

Пунктом 1.3 Договору 2 в редакції Додаткової угоди №1 від 15.12.2011 р. встановлено, що банк нараховує клієнту проценти за фактичний залишок коштів, що знаходяться на рахунку на кінець кожного календарного дня, у розмірі: для USD 1% річних.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариством було переведено 100 000,00 доларів США на рахунок №26504010000822, зо підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №008 від 20.12.2011 р. Крім того, Товариством було переведено 5 000 020,00 грн. на рахунок №26504010000822, що підтверджується платіжними дорученнями №3738 від 02.12.2011 р., №4 від 09.12.2011 р., №3812 від 13.12.2011 р., №4245 від 16.12.2011 р. та №4313 від 21.12.2011 р.

23.03.2012 р. позивачем було направлене для виконання Банком платіжне доручення №2 для перерахування грошових коштів у розмірі 5 020 184,03 грн. на рахунок №26505010013846, а 27.03.2012 р. - платіжне доручення в іноземній валюті №1 для перерахування грошових коштів у розмірі 100 200,00 доларів США на рахунок №2650220681037.

Спір у справі виник у зв'язку із відмовою Банку виконувати платіжні доручення Товариства на підставі Договорів, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про повернення залишків коштів на таких рахунках, а також стягнення процентів, нарахованих на фактичний залишок.

Зокрема, позивач вказує, що підставою такої відмови Банку було невиконання Товариством зобов'язань щодо надання підтверджуючих повноваження його представників документів.

Договори є договорами банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 72 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пункт 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно з п.п. 5.2.2 та 5.2.3 Договорів Банк зобов'язується виконувати розрахункові документи Клієнта, що не суперечать вимогам чинного законодавства України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, у строки та в порядку, встановлені чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України; виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором та чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.03.2012 р. позивачем було направлене для виконання Банком платіжне доручення №2 для перерахування грошових коштів у розмірі 5 020 184,03 грн. на рахунок №26505010013846, а 27.03.2012 р. - платіжне доручення в іноземній валюті №1 для перерахування грошових коштів у розмірі 100 200,00 доларів США на рахунок №2650220681037.

Вказані платіжні доручення були підписані керівником Товариства ОСОБА_13, які були повернуті Банком без виконання з посиланням на відсутність у такої особи повноважень Голови Правління Товариства.

Зокрема, із листа Банку №340 від 28.03.2012 р. вбачається, що підставою відмови у прийнятті таких документів до виконання було визначено невірність заповнення картки та відсутність документів на підтвердження повноважень нової особи (ОСОБА_13.), якій надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2012 р. у справі №5011-48/10109-2012 за позовом до Публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК» до Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» про спонукання до виконання зобов'язання, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. та Вищого господарського суду України від 28.01.2013 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Отже, рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2012 р. у справі №5011-48/10109-2012 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Вказаним рішенням встановлено факт повідомлення Товариством Банку у визначеному порядку про зміну особи, яка має право підпису на розрахункових документах, шляхом направлення належного пакету документів для внесення змін (в тому числі, докази на підтвердження повноважень т.в.о. Голови правління ПАТ «ХДІ страхування»).

Таким чином, позивачем було належним чином виконано обов'язки щодо повідомлення відповідача про зміну керівництва ПАТ «ХДІ страхування», що, з урахуванням фактів, встановлених рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2012 р. у справі №5011-48/10109-2012, повністю спростовує заперечення відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Із матеріалів справи вбачається, що заявою №621 від 22.05.2012 р. (направлена на адресу Банку 22.05.2012 р.) відповідач повідомив Банк про закриття рахунку №26504010000822, який було відкрито на виконання Договорів, а також просив Банк перерахувати залишок коштів на визначений рахунок в АТ «Укрексімбанк».

Відтак, з урахуванням приписів ст.ст. 651, 1075 Цивільного кодексу України з 22.05.2012 р. Договори є такими, що припинили свою дію.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно з п. 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України №492 від 12.11.2003 р., закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку, встановленого зразку.

Із виписок з рахунку позивача №26504010000822 від 27.06.2012 р. вбачається, що станом на вказану дату на його рахунку знаходилися грошові кошти у розмірі 100 456,37 дол. США (з яких залишок коштів у розмірі 100 000,00 дол. США та проценти, нараховані на фактичний залишок коштів у розмірі 456,37 дол. США) та 5 047 472,19 грн. (з яких залишок коштів у розмірі 5 000 020,00 грн. та проценти, нараховані на фактичний залишок коштів у розмірі 47 452,19 грн.).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Банк обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Банку стягнення грошових коштів у розмірі 5 047 472,18 грн. та у розмірі 100 456,37 доларів США є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ХДІ страхування» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК» (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23; ідентифікаційний код 36406512) на користь Приватного акціонерного товариства «ХДІ страхування» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102; ідентифікаційний код 22868348) грошові кошти у розмірі 5 047 472 (п'ять мільйонів сорок сім тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 18 коп., 100 456 (сто тисяч чотириста п'ятдесят шість) доларів США 37 центів та судовий збір у розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.10.2013 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді Д.О. Баранов

Ю.О. Підченко