Рішення № 34476404, 29.10.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.2013 Справа № 901/3277/13За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 40 376,44 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача Подпльота О.В., заступник керівника, довіреність № 755-О від 14.03.2013.

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 40 376,44 грн., у тому числі

25 400,00 грн. заборгованості за кредитом, 9 356,63 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 107,59 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 512,22 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.10.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення умов Договору банківського обслуговування від 11.03.2011 не сплачені проценти за користування кредитними коштами, що в силу умов договору є підставою для звернення з вимогою про дострокове стягнення кредиту. Обґрунтовані позовні вимоги посиланням на статті 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не надав, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, за адресою зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.03.2011 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (клієнт) підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 29), відповідно до якої остання приєдналась до «Умов та правил надання банківських послуг» (а.с. 30-37), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет (а.с. 38-39), які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування (далі Договір).

Відповідно до умов Договору відповідачу встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засобі електронного зв'язку банку і клієнту (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківський послуг».

Відповідно до пункту 3.18.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Пунктом 3.18.1.3 Умов визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пункт 3.18.1.6 Умов встановлює, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Згідно з пунктом 3.18.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу наданий кредит в розмірі 25 000,00 грн., про що також свідчить довідка банку вих. № 07.7.0.0/130821160339 від 21.08.2013 (а.с. 40).

За твердженням позивача, відповідач не повернув кредитні кошти, що призвело до утворення заборгованості.

01.08.2013 позивач листом № 10221S133S018 надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість в розмірі 39 676,46 грн., у тому числі

25 400,00 грн. заборгованості за кредитом, 8 882,49 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2 512,22 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 512,22 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

У зв'язку тим, що відповідач не виконав вимоги позивача щодо погашення заборгованості, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Правовідносини, що виникли з приводу неналежного виконання умов кредитного договору в частині сплати кредитних коштів, процентів за користування ними, а також порушення інших умов договору, регулюються положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Однак, на даний час, як стверджується позивачем за відповідачем залишилася непогашеною сума основної заборгованості в розмірі 25 400,00 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача простроченої заборгованості та відсутність доказів їх повернення, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по кредиту в розмірі 25 400,00 грн.

Також, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 356,63 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 107,59 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 512,22 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, з огляду на наступне.

Відповідно до розділу Умов 3.18.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, з якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, із кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється на дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 3.18.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Крім того, відповідно до пункту 3.18.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами термінів повернення кредиту, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в пункті 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Позивачем наданий розрахунок сум, які заявляються до стягнення (а.с. 41-43), відповідно до якого, станом на 15.08.2013, за відповідачем числиться заборгованість - 9 356,63 грн. за відсотками, 2 512,22 грн. заборгованості з комісії, 3 107,59 грн. заборгованості з пені.

Судом перевірені проведені позивачем розрахунки, які складені вірно, з урахуванням положень умов договору та вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи положення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а також те, що відповідачем не надано доказів оплати заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Таким чином, суд вважає позивні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача.

В судовому засіданні 29.10.2013 оголошені вступна та резолютивні чистині рішення. Повне рішення складено 01.11.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, ЄДРПОУ 14360570) 24 400,00 грн. заборгованості за кредитом, 9 356,63 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 107,59 грн. пені, 2 512,22 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас