Постанова № 344752, 20.11.2006, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2006 р. Справа № 54/208-06 (05/371-05 н.р.)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -не'явився,

відповідача -не'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. НОМЕР_1) на рішення господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2006 по справі № 54/208-06

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків

до  Відкритого акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", м. Харків

про стягнення 22693,57 грн.

встановила:

Позивач, СПД ФО ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, після уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», на свою користь суму основного боргу в розмірі 22245,22 грн., 3% річних в розмірі 1004,92 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 2402,48 грн., всього заборгованості в сумі 25652,62 грн., 256,53 державного мита, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 2200 грн. витрат на оплату послуг адвоката відповідач відмовився від позову.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2006 р. по справі № 54/208-06 (суддя Хачатрян В.С.) прийнята відмова позивача від позову в частині стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 2200 грн. та припинено провадження у справі в цій частині. Позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Харківський тракторний завод імені С.Орджонікідзе» на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість в сумі 22245,22 грн., 3% річних в сумі 692,95 грн., суму збитків від інфляції в розмірі 2402,48 грн., всього заборгованості в сумі 25358,65 грн., а також 256,53 грн. держмита та 118 грн. судових витрат. В решті позову відмовлено.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2006 р. по даній справі в частині стягнення з ВАТ «ХТЗ ім. С.Орджонікідзе» 3% річних у розмірі 692,95 грн. та інфляційних у розмірі 2402,48 грн. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, та не відповідає фактичним обставинам. Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25 квітня 2005 року порушено провадження про банкрутство ВАТ «ХТЗ ім. С.Орджонікідзе», та цією ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів діє на протязі провадження у справі про банкрутство (з дня порушення провадження у справі про банкрутство і до припинення провадження у справі по банкрутство), штрафи та інші санкції за цей період дії мораторію не застосовуються. Таким чином, на думку відповідача, нарахування 3% річних у розмірі 692,95грн. та інфляційних у розмірі 2402,48грн., в термін дії мораторію є необгрунтованим та таким, що суперечить вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Суму основного борпгу відповідач визнає та рішення суду в цій частині не оскаржує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Позивач, СПД ФО ОСОБА_1, відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення фактичних обставин справи,колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

відповідно до матеріалів справи, у лютому 2005 року позивач, СПД ФО ОСОБА_1, передав відповідачу, Відкритому акціонерному товариству «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» товар по накладним: НОМЕР_2 на суму 26040 грн., НОМЕР_3 на суму 17618,58 грн. Одержання відповідачем товару підтверджується довіреностями відповідача на отримання товару: НОМЕР_4, НОМЕР_5 та підписом уповноваженої особи в видаткових накладних.

По видатковій накладній НОМЕР_1 відповідач частково сплатив отриманий товар в сумі 21413,36 грн.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість по видатковій накладній НОМЕР_1 становить 4626,64 грн., по видатковій накладній НОМЕР_3 становить 17618,58 грн., всього - 22245,22 грн.

02 серпня 2005 р. позивач направив на адресу відповідача претензію НОМЕР_6 з вимогою оплатити відвантажений товар по накладним НОМЕР_2, НОМЕР_3 в сумі 22245,22 грн. на протязі 14 днів з дня отримання цієї претензії. Факт отримання відповідачем претензії 03 серпня 2005 року підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, що залучена до матеріалів справи.

Відповідач відповідь не претензію не надав, отриманий товар не оплатив. Згідно зі ст. 11 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання оплатити отриманий товар.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ч. 2 ЦК України передбачено, що, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язоку семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що виходячи із обставин справи, місцевим господарським судом вірно встановлено, що між сторонами був укладений договір купівлі - продажу в усній формі з моменту передачі позивачем відповідачу товару, відповідно до ст. 640 ЦК України. Оскільки строк виконання обов'язку по оплаті не був встановлений, він обчислюється у відповідності зі ст. 530 ч. 2 ЦК України, та з урахуванням вимог претензії боржник (відповідач по справі) вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з 17 серпня 2005 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 22245,22 грн. обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, такі вимоги визнані відповідачем, а тому обгрунтовано задоволенні місцевим господарським судом та не оскаржені відповідачем по справі.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду стосовно того, що передбачені названою статтею проценти річних та індекс інфляції не є санкціями у розуміні ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому позивачем правомірно заявлено до стягнення відсотки річних та інфляційні втрати, а тому доводи відповідача, викладені ним у апеляційній скарзі

Разом з тим, позивачем при нарахуванні відповідних сум допущено помилку та невірно визначений період, за який такі кошти повинні бути стягнуті.

Оскільки зобов'язання у відповідача по оплаті отриманого товару виникло з 17 серпня 2005 року, відповідно до вимог ст. 530 ч. 2 ЦК України та претензії, якою позивач встановив відповідачу саме цей граничний строк (більший, ніж встановлено законодавством), нарахування відсотків річних та інфляційних повинно здійснюватися саме з цієї дати.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно встановлено, що вимоги щодо стягнення 3% річних є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 692,95 грн. за період з 17.08.2005 р. по 31.08.2006 р. (за 379 днів).

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, місцевим господарським судом допущено помилку у визначенні періоду (помилково стягнуто з відповідача 845,32 грн. інфляційних втрат за період з березня 2005 року по серпень 2005 року). Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат - у розмірі 1557,16 грн. ( з вересня 2005 року по липень 2006 року) є обгрунтованими та правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Таким чином, рішення суду у цій частині підлягає зміні та у відповідності зі ст. 49 ГПК України зміні підлягає і рішення суду в частині розподілу судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що у апеляційній скарзі відповідач не посилався на невірний розрахунок інфляційних сум, однак, у відповідності до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Що стосується процедури банкрутства відповідача, як встановлено із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2005р. було порушено провадження у справі № Б-39/41-05 про банкрутство відповідача, підготовче засідання суду по справі проведено не було, публікація про порушення справи про банкрутство відповідача в офіційному друкованому органі не здійснювалась, у зв'язку з чим у суду немає підстав відмови у задоволенні позовних вимог через вказані обставини.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача стосовно скасування рішення суду в частині стягнення 1557,16 грн. інфляційних втрат та 692,95 грн. 3% річних у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

На цій підставі колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2006 року у справі № 54/208-06 прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставами для його скасування, воно обґрунтоване, прийняте при всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку. Стосовно стягнення з відповідача 845,32 грн. інфляційних втрат, рішення суду підлягає зміні у зв'язку з допущеною помилкою у підрахунках.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.4 ст. 103, п.3 ст. 104, ст. 105 ГПК,

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2006 року по справі № 54/208-06 змінити, виклавши частину 2 пункту 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Харківський тракторний завод імені С.Орджонікідзе» (61007 м. Харків, пр-т Московський, 275 Код ЄДРПОУ 05750295, п/рахунок 26003961052803 в філії ЗАТ «Перший Український міжнародний банк» м. Харкова МФО 350385) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , Ід.код. НОМЕР_7, п/рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість в сумі 22245,22 грн., 3% річних в сумі 692,95 грн., суму збитків від інфляції в розмірі 1557,16 грн., держмито у розмірі 244,95 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 103,78 грн.».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Головуючий суддя

Судді