Ухвала суду № 34474824, 22.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р.Справа № 816/4372/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача Гнідаш С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. по справі № 816/4372/13-а

за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "Теплобудпласт"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженною відповідальністю "Теплобудпласт" (лдалі- ТОВ "Теплобудпласт") до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів в Полтавській області (далі- ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000382308 від 12 квітня 2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі ДПІ у м. Полтаві на користь ТОВ "Теплобудпласт" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1264,28 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у м. Полтаві подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що ході перевірки ТОВ "Теплобудпласт" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Кліматконтроль» за липень -листопад 2010 р.

Апелянт зазначив, що нікчемність правочинів підтверджується актом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 11.01.2013 року №55/221/36094355 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кліматконтроль», висновками якого не підтверджено господарські відносини з позивачем.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Кліматконтроль» порушення відсутні.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 05.03.2012 р. по 14.03.2012 р. державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Теплобудпласт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Кліматконтроль" за жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт № 1651/22.5-10/36274641 від 21.03.2013 року (а.с.13 - 27).

На підставі вище зазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 12 квітня 2013 року № 0000382308 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 101142,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 25285,50 грн. (а.с. 36).

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 11.01.2013 року №55/221/36094355 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кліматконтроль».

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об*єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 ( далі - Закон №996) національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов*язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 1 Закону №996 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів зазначає, що підтвердження факту здійснення господарської операції є належним чином оформлений первинний документ.

Відповідно до п.п.7.4.1. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час вчинення господарських відносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Кліматконтроль" укладено договір №15 від 01 жовтня 2010 рокута №16 від 01 жовтня 2010 року, відповідно до умов яких, орендодавець передає , а орендар приймає у строкове користування майно та сплачує орендодавцеві за користування ним орендну плату в порядку та на умовах, визначених даним договором. (а.с.65,74-76).

На підтвердження реальності виконання даних договорів позивачем надано копії податкових накладних, специфікацій, акти приймання - передачі майна,акт приймання передачі робіт (надання послуг) (а.с.72,73,81;66,67,77;68,69,78,79;70,71,80).

Оплата за зазначеними договорами здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням(а.с.82).

Метою вищезазначених договорів є використання орендованого майна для надання послуг третім особам, яке відсутнє у TOB "Теплобудпласт", що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по pax. 10 Основні засоби(а.с.86).

Факт надання TOB "Теплобудпласт" ДП "Миргороднафтогазрозвідка" послуг по виконанню робіт з відбору керну та обробки паром з використанням обладнання орендованого у TOB "Кліматконтроль" підтверджується також результатами позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства HAK "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" за період з 01.01.2010 рік по завершений звітний період 2012 року, проведеної Державною фінансовою інспекцією у Полтавській області, якою факт виконання робіт підтверджено з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року, яким у взаємовідносинах між ДП "Миргороднафтогазрозвідка" та TOB "Теплобудпласт" порушень податкового законодавства не встановлено.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивачем з ТОВ "Кліматконтроль" та правомірності віднесення до складу податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

Посилання апелянта на акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 11.01.2013 року №55/221/36094355 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кліматконтроль»,як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства,колегією суддів не можуть бути взяті до уваги , оскільки покупець(орендар) не може нести відповідальності за не знаходження посадових осіб контрагента за юридичною адресою, за несплату податків продавцем. Крім того, покупець не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 р. по справі № 816/4372/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.10.2013 р.