Ухвала суду № 34473606, 23.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 827/1698/13-а

23.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 827/1698/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О. ) від 20.08.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" (вул. Новікова, буд.56, м.Севастополь,99043)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. 7-го Ноября, буд.3, м.Севастополь,99042)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 травня 2013 року № 0000112200.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.08.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 08 травня 2013 року № 0000112200.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" судовий збір у розмірі 302 (триста дві) гривень 29 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунка державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.08.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань господарських відносин з приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс" за вересень 2011 року та приватним підприємством "Пів-07" за березень 2012 року. Перевіркою позивача встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у загальній сумі 24 183 гривень 00 копійок у тому числі за вересень 2011 року в сумі 14 333 гривень 00 копійок та березень 2012 року в сумі 9 850 гривень 00 копійок.

На думку апелянта, висновки податкового органу є обґрунтованими та прийняті на підставі фактичний обставин та норм діючого законодавства, а отже, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 08 травня 2013 року № 0000112200 не підлягає скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань господарських відносин з приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс" за вересень 2011 року та приватним підприємством "Пів-07" за березень 2012 року.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби було складено акт перевірки від 16 квітня 2013 року № 214/22-030/32158858.

В акті перевірки від 16 квітня 2013 року зафіксовано порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у загальній сумі 24 183 гривень 00 копійок у тому числі за вересень 2011 року в сумі 14 333 гривень 00 копійок та березень 2012 року в сумі 9 850 гривень 00 копійок.

На підставі акту перевірки від 16 квітня 2013 року державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2013 року № 0000112200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 30 228 гривень 75 копійок, з яких за основним платежем - 24183 гривні 00 копійок, штрафні (фінансові) санкції - 6 045 гривень 75 копійок.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" зареєстровано 19 серпня 2002 року в Печерській районній державній адміністрації у місті Києві, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 19 жовтня 2002 року серії АОО № 024283.

Між позивачем (покупець) та Приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс"(продавець) було укладено договір від 10 травня 2011 року, згідно з яким продавець зобов'язаний здійснити монтаж устаткування (у подальшому "роботи"), а покупець прийняти та оплатити його.

Правовідносини позивача з приватним підприємством "Дніпрорембуд-сервіс" підтверджуються довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, довідкою про договірну ціну, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, платіжним дорученням від 24 червня 2011 року № 3906, податковою накладною від 25 червня 2011 року № 219.

Правовідносини позивача з приватним підприємством "Пів-07" підтверджуються видатковою накладною від 21 березня 2012 року № ЧП-000183, податковою накладною від 21 березня 2012 року № 000183, платіжним дорученням від 29 березня 2012 року № 952.

У підтвердження використання придбаного товару та послуг у подальшій господарській діяльності товариства, представник позивача надав купажні акти № 23/04, № 60/03, № 56/3 та фотофіксацію виконаних монтажних робіт.

Отже, зазначене свідчить про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання господарських операцій, розрахунковими документами, доказами пов'язаності господарських операцій з власною господарською діяльністю позивача та його контрагентами тощо. Також, вказані докази свідчать про виникнення змін в структурі активів (майновому стані) та зобов'язань, як виконавців робіт, так й замовників, тобто підтверджують реальність господарської операцій.

Висновки податкового органу про те, що суми податкових зобов'язань приватного підприємства "Пів-07" на підставі нікчемних правочинів по ланцюгу від постачальника товариства з обмеженою відповідальністю "Норіус Компані" у відповідності підпункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 201 Податкового кодексу України, за лютий, березень та квітень 2012 року є недійсними, зроблено на підставі висновків матеріалів перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Норіус Компані" за лютий - березень 2012 року, наданих згідно з актом від 07 червня 2012 року № 347/22-317/36509300 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Норіус Компані", щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (вих. 11 червня 2012 року № 2306/7/22-309), та акта від 07 червня 2012 року № 348/22-317/36509300 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Норіус Компані", щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 березня 2012 року по 31 березня 2012 року державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (вих. 11 червня 2012 року № 2305/7/22-309), якими встановлені факти нікчемності операцій товариства з обмеженою відповідальністю "Норіус Компані" із приватним підприємством "Пів-07" за лютий - березень 2012 року та перевіркою приватного підприємства "Пів-07" встановлено наступне: суми податкового кредиту приватного підприємства "Пів-07" за лютий та квітень 2012 року, у відповідності пункту 198.1 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України є недійсними.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо неспроможності даного висновку, оскільки несплата одним з постачальників товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар у особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: належні доказі, які підтверджують безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, протиправний характер укладеного договору, непов'язаність витрат, понесених на отримання послуг, із господарською діяльністю позивача, факту узгодженості дій позивача з таким постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.08.13 у справі № 827/1698/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко