Постанова № 34471897, 01.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3836/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представника позивача - Керноз К.І.,

представника відповідача - Полегешко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів " до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 16.10.2013 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2013 № 0001031501 та податкове повідомлення-рішення від 02.08.2013 № 0001041501, також стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» судові витрати - судовий збір в розмірі 114,70 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість. Позивач наполягає на тому, що здійснена між ним та контрагентом ТОВ «Студер Бейкер» господарська операція є реальною, підтверджена всіма необхідними, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства, первинними бухгалтерськими документами, зокрема наявна податкова накладна, яка відповідно до Податкового кодексу є єдиною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивачем було здійснено оплату поставленого ТОВ «Студер Бейкер» товару в безготівковій формі. На момент вчинення правочинів контрагент позивача мав статус юридичної особи та статус платника податку на додану вартість, тому мав право на видачу податкової накладної. Крім того, висновки про безтоварність операцій на думку податкового органу підтверджуються актом перевірки ТОВ «Студер Бейкер», однак позивач зазначає, що суб'єкт господарювання не несе відповідальності за дії свого контрагента, крім того податковому органу не надано права в акті перевірки визнавати угоди недійсними. Враховуючи наведене, позивач вважає, що ним правомірно, на законних підставах, сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що під час проведення перевірок ТОВ «Студер Бейкер» ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було встановлено відсутність у цього суб'єкта господарювання умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з чого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Таким чином, позивач не мав права відносити до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ за результатами цього правочину. Враховуючи наведене, ДПІ в м. Чернігові вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними, а позовні вимоги необґрунтованими.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ДПІ в м. Чернігові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за квітень 2013 року. За результатами перевірки складено акт № 138/15/14307392 від 19.07.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року підприємством завищено податковий кредит на суму ПДВ 2370 грн.;

п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року підприємством завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 2370 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0001031501 від 02.08.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2370,00 грн.;

№ 0001041501 від 02.08.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2370,00 грн.

В ході проведеної перевірки, було встановлено, що ПАТ "Чернігівський завод радіоприладів" у березні 2013 року включило до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2370,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Студер Бейкер".

У березні 2013 року ПАТ «ЧеЗаРа» було придбано у ТОВ «СТУДЕР БЕЙКЕР» товар: електродвигун ИУС-0,18М, електромагніт ЭМ-62У.

Оплату товару позивачем було здійснено на підставі рахунку-фактури № 117 від 28.02.2013 року (а.с. 21) та підтверджується платіжним дорученням № 796 від 11.03.2013 року (а.с. 22).

Поставка товару була здійснена згідно видаткової накладної № 45 від 01.04.2013 року (а.с. 26). Та отриманий позивачем на підставі довіреності, зареєстрованої в журналі реєстрації довіреностей за 2012 року (а.с. 24-25). Товар оприбуткований ПАТ «ЧеЗаРа» згідно прибутковий ордер № 267 від 05.04.2013 року (а.с. 27).

На суму сплачених податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ "Студер Бейкер" було видано позивачу податкову накладну № 2 від 11.03.2013 року (а.с. 23).

В судовому засіданні було встановлено, що ТОВ "Студер Бейкер" на час вчинення правочину було зареєстровано в якості юридичної особи, про зазначене свідчить витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 51-53).

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення витрат за договором поставки до витрат підприємства та включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ "Студер Бейкер".

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Наявність податкової накладної, яка відповідає вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктами 200.1 - 200.4 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи, що судом встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту, тому суд вважає, що на підставі вимог ст. 200 ПК України позивач мав право на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що ДПІ в м. Чернігові було зроблено висновки про безтоварність господарських операцій ПАТ «ЧеЗаРа» та ТОВ «Студер Бейкер» на підставі висновків акту ДПІ в Шевченківському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Студер Бейкер» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2012 року по 31.03.2013 року» від 03.06.2013 року № 1724/2240/38320480. Згідно зазначеного акту перевірки встановлено, що у контрагента позивача відсутні можливості для реального вчинення господарських операцій.

Суд вважає, що підстави для таких висновків ДПІ в м. Чернігові відсутні, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії свого контрагента, позивачем було оплачено поставлений товар та виконано зобов'язання перед постачальником ТОВ «Студер Бейкер», поставку електродвигунів до ПАТ «ЧеЗаРа» підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами. Позивачем отримано податкову накладну, яка оформлена відповідно до вимог чинного законодавства, тобто ПАТ «ЧеЗаРа» було дотримано всі вимоги податкового законодавства та правомірно сформовано податковий кредиту з ПДВ.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ в м. Чернігові при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочин, укладений між ним та його контрагентом - ТОВ «Студер Бейкер» спричинили реальні юридичні наслідки для ПАТ «ЧеЗаРа», в судовому засіданні встановлено факт оплати поставленого позивачу товару, що свідчить про використання позивачем товарів у власній господарській діяльності. На виконання вимог Податкового кодексу України ПАТ «ЧеЗаРа» отримано належним чином оформлену податкову накладну, яка є підставою для зарахування суми ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в м. Чернігові неправомірно зменшила розмір від'ємного значення ПДВ та суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПАТ «ЧеЗаРа», а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001031501, № 0001041501 від 02.08.2013 року підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 02.08.2013 року № 0001031501, № 0001041501.

Стягнути з Державного бюджету України 114 грн. 70 коп. судових витрат на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів ". .

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кашпур