Постанова № 34471524, 31.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року № 813/6926/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Самборська Ю.М.

за участю:

представника позивача - Мацея М.М.

представника відповідача -Рибака Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Євробуд» до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач - Приватне підприємство «Євробуд» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Міндоходів у Львівській області та просить:

- визнати неправомірними дії щодо видачі наказу від 16.07.2013 р. №133 про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Євробуд», проведення перевірки в складання акту № 2/13/209000000/33071398 від 07 серпня 2013 року, прийняття повідомлень - рішень від 04.09.2013 р. №0000032290/33071398 та № 0000042290/33071398;

- скасувати повідомлення - рішення від 04.09.2013 р. №0000032290/33071398 та № 0000042290/33071398.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що перевірка відповідачем проводилась на підставі наказу від 16.07.2013 року №133 з питань повноти нарахування та сплати митних платежів за ВМД №209120000/2012/016288 від 17.05.2012 р., №209120000/2012/016281 від 17.05.2012 р., №20912000082012/016288, в частині митного оформлення за сертифікатом про проходження товару СТ-1 від 11.05.2012 р. № RUUA20140022751517408, № RUUA20140022761517409, № RUUA20140022751517410. Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1, 6.7 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 р., ч.5 п.2.3 та розділів 5,5 Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, В акті перевірки зазначено, що оскільки на повторний запит станом на 25.10.2012 року митницею не отримано документів, відтак сертифікати СТ-1 від 11.05.2012 р. № RUUA20140022751517408, № RUUA20140022761517409, № RUUA20140022751517410 не визнані дійсними для цілей надання Товару режиму вільної торгівлі. Позивач вважає, що від первинної дати звернення відповідача до уповноваженого органу не сплив місячний строк, передбачений п.6.7 Правил. Львівською митницею для остаточного з»ясування питання відповідності товару критеріям походження 29.11.2012 р. надіслано додатковий запит уповноваженому органу, який 25.01.2013 року надав затребувану додаткову інформацію і документи, на підставі яких Львівською митницею станом на 04.02.2013 року завершено перевірку. Таким чином, уповноваженим органом Російської Федерації документально підтверджено виконання критерію достатньої переробки товару.

Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримані в повному обсязі, просив позов задоволити.

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву, у якому вважає доводи позивача безпідставними. Вважає, що Львівська митниця у відповідності до Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, на виконання листа Держмитслужби України від 18.02.2012 р. №16/1-16.3/337-ЄП та згідно з п.4.1 Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів. Що переміщуються через митний кордон України здійснювалась перевірка достовірності відомостей, зазначених у сертифікатах про походження товару форми СТ-1 від 11.05.2012 р. № RUUA20140022751517408, № RUUA20140022761517409, № RUUA20140022751517410, зокрема перевірка достатньої переробки Товару. Перевірку розпочато шляхом скерування запиту від 17.05.2012 р. до уповноваженого органу Російської Федерації - Пермської ТПП РФ, у якому запитувалась повна інформація про сировину, що використовувалась при виробництві товару, та, додатково, акцентувалась увага на представленні конкретних документів, які б дозволили провести митниці перевірку та самостійні розрахунки вартісних показників. У відповідь отримано листа від Пермської ТПП від 03.07.12 р. №566 з копіями сертифікатів, технологічним процесом, калькуляцією собівартості та повідомлення ЗАТ «Сібур-Хімпром» про те, що решту документів є комерційною таємницею. На підставі даних документів та виявлених у них розбіжностей митниця не могла здійснити об»єктивну перевірку товару критеріям достатньої переробки, тому скеровано повторне звернення від 25.07.12 р. із проханням надати уточнюючі відомості та документи. Відповіді станом на 25.10.2012 р. митницею не отримано, що є причиною для припинення режиму вільної торгівлі. Лист Пермської ТПП від 09.11.2012 р. надійшов 19.11.2012 р. без посилання на номер та дату запиту та з порушенням 3-місячного строку. Крім того, за опрацюванням документів, отриманих листом від 09.11.12 р. перевірити відповідність товару критеріям достатньої обробки також було неможливо у зв»язку з відсутністю необхідної інформації. 29.11.12 р. було скеровано додатковий запит, відповідь на який отримано 31.01.13 р., та на підставі отриманих документів станом на 04.02.13 р. завершено перевірку.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні запереченням, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Відповідно до наказу Головного управління Міністерства доходів у Львівській області від 16.07.2013 р. №133 відповідачем з 17 по 30 липня 2013 р. проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Євробуд», про що складено акт №2/13/209000000/33071398 від 07.08.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1,6.7 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, ч.5 п.2.3 та розділів 4,5 Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України та визначено податкове зобов»язання ПП «Євробуд» в сумі 68944,64 грн, в т.ч. по ввізному миту - 57453,84 грн., по податку на додану вартість - 11490,78 грн.

В акті перевірки зазначено:

17.05.2012 року за ВМД №209120000/2012/016288 від 17.05.2012 р., №209120000/2012/016281 від 17.05.2012 р., №20912000082012/016288 Львівською митницею було здійснено митне оформлення в режимі ІМ40 товару «полістирол призначений для спучування або спінювання «Альфапор», тип SE, самозатухаючий, у гранулах (код 3903110000 згідно УКТЗЕД, виробник ЗАО «Сибур-Химпром», Росія (далі Товар).

Митне оформлення Товару здійснено із наданням звільнення від сплати ввізного мита на підставі міжурядової Угоди про вільну торгівлю з Російською Федерацією. На підтвердження країни походження Товару позивачем подано преференційні сертифікати про походження форми СТ-1 від 11.05.2012 р. № RUUA20140022751517408, № RUUA20140022761517409, № RUUA20140022751517410, видані Пермською Торгово-промисловою палатою РФ.

Львівською митницею здійснювалась перевірка достовірності відомостей, зазначених у сертифікатах про походження товару форми СТ-1 від 11.05.2012 р. № RUUA20140022751517408, № RUUA20140022761517409, № RUUA20140022751517410, зокрема, перевірка критерію достатньої переробки Товару.

Митницею були направлені запити до Пермської Торгово-промислової палати Російської Федерації від 17.05.2012 р. №8/45-6626 та повторний від 25.07.2012 р. №8/45-10251 ( у зв»язку з отриманням неповної інформації на попередній запит) із мотивованим проханням надати додаткові відомості та первинні документи, що підтверджують виконання заявленого у графі 9 сертифікатів критерію походження «Д3903».

Відповіді на повторний запит станом на 25.10.2012 р. митницею не отримано.

Враховуючи неотримання відповіді та документів стосовно Товару протягом 3-х місяців з дати повторного запиту, критерій походження Товару станом на 26.10.2012 р. вважався непідтвердженим, відповідно Товар не міг користуватись режимом вільної торгівлі з огляду на невиконання умов, встановлених п.5.і Правил.

04.09.2013 р. відповідачем винесено повідомлення - рішень №0000032290/33071398 та № 0000042290/33071398.

Відповідно до ч.1 ст.345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно ст.351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (ч.1). Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів (ч.3). Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (ч.4).

Частиною 2 ст. 351 Митного кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до ч.1 ст.354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Суд вважає помилковими пояснення позивача про те, що ним не отримано копії наказу про проведення перевірки, так як таке не передбачено Митним кодексом України, а повідомлення про проведення перевірки позивачем отримано 18.07.2013 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем не надано на вимогу суду підстав винесення наказу та проведення позапланової перевірки згідно ч.2 ст. 351 МК України.

Відповідно до 7 ст.36 Митного кодексу України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Визначення країни походження товарів здійснюється у відповідності до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав».

Статтею 1 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав визначено, що для цілей застосування заходів тарифного й нетарифного регулювання Сторони приймають Правила визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Відповідно до п. 5.1 Правил товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.

Згідно п. 6.7 Правил у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Відповідно до 9.3 Правил сертифікат може бути не визнаний дійсним митними органами країни ввезення в разі, якщо протягом сумарного строку 6 місяців (3 місяці з дати первинного запиту й 3 місяці з дати повторного запиту) митними органами країни ввезення не отримана відповідь стосовно запитуваного сертифіката від компетентних органів країни вивезення або країни походження товару.

Пунктом 5.3 Правил встановлено, що товари, походження яких не встановлено або походження яких установлено, але при цьому стосовно їх не може бути застосований режим вільної торгівлі через відсутність необхідних для цих цілей документів, пропускаються до країни ввезення відповідно до вимог тарифного й нетарифного регулювання країни ввезення.

Пунктом 5.4 Правил встановлено, що стосовно товарів, зазначених у пункті 5.3 цих Правил, може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (надання сертифіката форми СТ-1 та за необхідності інших документів, що підтверджують країну походження товарів) до закінчення 12 місяців з дня реєстрації митної декларації в країні ввезення (крім випадків фальсифікації сертифіката форми СТ-1).

Відповідно до п.9.2 Правил сертифікат форми СТ-1, не визнаний митними органами країни ввезення, може бути згодом визнаний ними на підставі відповідного листа уповноваженого органу, що видав сертифікат форми СТ-1, з уточненням відомостей, зазначених у сертифікаті.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що підстав для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень у відповідача не було, так як у відповіді Пермської ТПП РФ, який отримано відповідачем 31.01.2013 року, повністю надані всі документи, на підставі яких станом на 04.02.2013 року завершено перевірку критерію походження Товару, а тому сертифікати про походження товару форми СТ-1 від 11.05.2012 р. № RUUA20140022751517408, № RUUA20140022761517409, № RUUA20140022751517410 були визнані митним органом.

Суд вважає помилковими пояснення відповідача про те, що неотримання відповіді та документів стосовно Товару протягом 3-х місяців з дати повторного запиту, критерій походження Товару станом на 26.10.2012 р. вважався непідтвердженим, відповідно Товар не міг користуватись режимом вільної торгівлі з огляду на невиконання умов, встановлених п.5.і Правил, так як відповідачем після неотримання вчасно відповіді на повторний запит не виносилось повідомлень-рішень, а скеровано третій запит про отримання інформації, після отримання якої було завершено перевірку походження товару, що свідчить про застосування відповідачем п.9.2 Правил.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача про те, що додатковий запит від 29.11.2013 року скеровувався для того, щоб при наступних поставках товару була можливість здійснювати його випуск у преференційному режимі, так як у запиті є посилання на номери попередніх двох запитів та посилання на те, що для прийняття митним органом остаточного рішення про правомірність застосування режиму вільної торгівлі до товару «полістирол спінювання «Альфапор» тип SE.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 723,86 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо видачі наказу №133 від 16.07.2013 року про проведення невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Євробуд», проведення такої перевірки, складання акту №2/13/209000000/33071398 від 07.08.2013 р., прийняття повідомлень-рішень від 04.09.13 р. № №0000032290/33071398 та № 0000042290/33071398.

Визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення від 04.09.2013 р. №0000032290/33071398 та № 0000042290/33071398.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Євробуд» 723,86 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 01.11.2013 року.