Постанова № 34471430, 17.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2013 року Справа № 812/8019/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконя Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Алфімов М.П. (довіреність від 23.01.2013),

від відповідача: Серджан А.Д. (довіреність від 18.07.2013 №182/10-00/28)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2013 №0001391503, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного не6стандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 №0001391503 на суму 46408,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем застосовано штрафні санкції у зв'язку із встановленням податковим органом завищення позивачем податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень 2013 року. Таке завищення, на думку податкового органу виникло внаслідок порушення п.198.6 ст.198 та ст.201 Податкового кодексу України. Так, в акті перевірки відповідач зазначив, що позивачем віднесено до податкового кредиту квітня, травня 2013 року податкові накладні від ТОВ «Торговий дім «Укрметторг», які оформлено з порушенням вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України - замість повної або скороченої назви покупця зазначено «Сєвєродонецький Завод Химоборудования». Позивач вказує, що обставини, встановлені податковим органом, не відповідають дійсності.

Позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем порушено п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України, оскільки камеральна перевірка повинна проводитись виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, тоді як, фахівцями Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку встановлено, що податкові накладні оформлено з порушенням вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, заявлених у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначив про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту через віднесення до складу сум за податковими накладними ТОВ «Торговий дім «Укрметторг», в яких в порушення вимог п.200.1 ст.201 Податкового кодексу України, відсутня назва особи покупця, зареєстрованої як платника ПДВ. Представник відповідача зазначив, що дані камеральної перевірки від 21.08.2013 №360/12-14-15-03/14-04643841 свідчать про порушення Товариством з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» податкового законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним, а доводи позивача, викладені в позовній заяві необґрунтовані.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», ідентифікаційний код 04643841, скорочена назва ТДВ «СЗХНО», зареєстровано Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 21.09.2011, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів в Луганській області (а.с. 134-175).

Судом встановлено, що відповідачем - Державною податковою інспекцією у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2013 року Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», ідентифікаційний код 04643841, за результатами якої складено акт від 21.08.2013 №360/12-14-15-03/14-04643841 (а.с. 9-14).

Згідно висновків акту перевірки перевіркою встановлено:

- ТДВ «СЗХНО» невірно визначило періоди виникнення від'ємного значення у додатку 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за червень 2013 року, чим порушило п.п. 4.6.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ №1492 від 25.11.2011 та зареєстрованого в МЮУ 20.12.2011 за №1490/20228.

- завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ, яке заявлене у декларації з ПДВ за червень 2013 року розмірі 30939,00 грн. та відповідальність платника, передбачену пунктом 123.1 статті 123 розділу II Податкового кодексу України (а.с. 9-14).

Підстави призначення та порядок здійснення перевірки позивачем не оскаржуються.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2013 форми "В1" №0001391503, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30939,00 грн., та визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15469,50 грн., в тому числі сума податку 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 15469,50 грн. (а.с. 8).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

Відповідно до пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1. ст.58 ПК України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Виходячи з вимог п.200.11., 200.14 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Стаття 200 ПК України визначає також порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2. ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За вимогами п.200.3. ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу норм п.200.4. ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Перевіркою встановлено, що оскільки у травні 2013 року від'ємне значення, за даними перевірки, відсутнє, ТДВ «СЗХНО» завищило значення р.21.1 декларації з ПДВ за червень 2013 року з урахуванням коригувань на суму ПДВ 30939 грн., та як наслідок, завищило суму бюджетного відшкодування ПДВ (ряд.23) у розмірі 30939 грн.

Відповідно до акту про результати камеральної перевірки від 21.06.2013 №38/15-300/04643841, позивач включив до рядку 21.3 декларації з ПДВ за червень 2013 року суму від'ємного значення ПДВ, що виникла у червні 2012 року.

Згідно висновків акту камеральної перевірки від 21.06.2013 №38/15-300/04643841, дані камеральної перевірки декларації з ПДВ за червень 2012 року ТДВ «СЗХНО» свідчать про неправомірне віднесення суми ПДВ, що враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди (р.20.1 декларації) в сумі 242447 грн. при наявності на особовому рахунку на перше число місяця переплати з ПДВ в сумі 484466,69 грн. (порушення п.п. 4.6.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ №1492 від 25.11.2011 та зареєстрованого в МЮУ 20.12.2011 за №1490/20228) (а.с. 107-108).

З акту камеральної перевірки від 21.08.2013 №360/12-14-15-03/14-04643841 вбачається, що висновки відповідача про завищення відповідачем суми бюджетного відшкодування ПДВ ґрунтуються на висновках про завищення позивачем на порушення п.198.6 ст.198, п.п.201.1, ст.201 ПК України податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень 2013 року на суму 103232 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за червень 2013 року на суму 30939,00 грн.

Підстави формування податкового кредиту визначає ст.198 ПК України. Відповідно до п.198.1. цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу норм п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Норми п.201.1 ст.201 ПК України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Отже, до обов'язкових реквізитів податкової накладної вказані норми, серед інших, відносять повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи; опис (номенклатуру) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Відповідно до п.201.2. ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Такий Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071). Пункт 2 Порядку визначає, що податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про завищення позивачем податкового кредиту ґрунтуються на тому, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту травня 2013 року податкові накладні від ТОВ «Торговий дім «Укрметторг», які оформлено з порушенням вимог п.201.1 ст.201 ПК України, а саме, замість повної або скороченої назви покупця (повна - Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного не стандартизованого обладнання», скорочена - ТДВ «СЗХНО»), зазначено «Сєвєродонецкий Завод Нестандартного Химоборудования».

Проте, суд враховує, що в судовому засіданні такі висновки податкового органу спростовуються безпосередньо оглядом вказаних податкових накладних. Отже, податкові накладні ТОВ «Торговий дім «Укрметторг» містять визначену статутними документами скорочену назву позивача - ТДВ «СЗХНО», що прямо передбачено п.2.03 статті 2 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного не стандартизованого обладнання» (а.с. 68-83, 135). Вказані податкові накладні внесено до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Тобто вказані податкові накладні складено у відповідності до наведених законодавчих норм.

При цьому відповідачем всупереч нормам ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження своїх висновків відповідних доказів не надано. Долучені представником відповідача до матеріалів справи копії податкових накладних (а.с. 109-114) суд до уваги не приймає, оскільки вказані копії представляють собою комп'ютерну роздруківку зображення змісту електронного файлу, при цьому відповідачем не надано пояснень щодо їх походження чи оригіналів для порівняння.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно внесено суми за податковими накладними ТОВ «Торговий дім «Укрметторг» до складу податкового кредиту травня 2013 року. Відтак, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте в результаті безпідставних висновків перевірки, - протиправним. Тому, податкове повідомлення-рішення з урахуванням його протиправності підлягає скасуванню.

Виходячи з вимог ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) відповідно до задоволених вимог.

Як вбачається з платіжного доручення №39 від 16.09.2013, наявного у матеріалах справи, позивачем сплачено судовий збір за заявлені вимоги в розмірі 469,09 грн. (а.с. 2).

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 469,09 грн.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі було відкладено на 22 жовтня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

У зв'язку з перебуванням 22 жовтня 2013 року судді на лікарняному, виготовлення повного тексту постанови відкладено до виходу судді з лікарняного на 31 жовтня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2013 №0001391503, задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області від 06.09.2013 №0001391503, яким Товариству з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань) з ПДВ у розмірі 30939,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15469,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 464,09 грн. (чотириста шістдесят чотири гривні 09 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 31 жовтня 2013 року.

Суддя О.В. Захарова