Постанова № 34471282, 04.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 р. Справа № 804/10962/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Світка Н.В.

за участю сторін:

від позивача - Корнєв Є.О.

від відповідача - Зузлов Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ) про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Новомосковської ОДПІ, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2», а саме податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» на підставі акту від 23.07.2013р. №268/222/33704649.

- зобов'язати Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області відновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» показники податкової звітності ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2», а саме податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, які були відкориговані на підставі акту від 23.07.2013р. №268/222/33704649.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2» по взаємовідносинам з ПП «ТД СР «ДНІПРО» за період з 01.01.2013 по 01.07.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 23.07.2013р. №268/222/33704649. У акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про нікчемність правочинів, укладених з ПП «ТД СР «ДНІПРО» та в свою чергу про відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товару у ПП «ТД СР «ДНІПРО» та його продажу іншим контрагентам за січень 2013 року. На підставі складеного акта та викладених у ньому висновків податковим органом було відкориговано в електронній базі АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» показники податкової звітності позивача з ПДВ, які сформовані за результатами здійснення господарських операцій придбання товару у ПП «ТД СР «ДНІПРО» та його продажу іншим контрагентам за січень 2013 року. Позивач вказує на те, що податковий орган не має права самостійно виключати з електронної бази даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених позивачем у податковій декларації, однак такі дії були відповідачем вчинені в порушення норм ст. 49 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час перевірки позивач не підтвердив реальність здійснення господарських операцій з придбання товару у ПП «ТД СР «ДНІПРО» та його продажу іншим контрагентам у січні 2013 року, у зв'язку з чим податковий орган прийшов до висновку про безпідставність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за результатами здійснення господарської діяльності з цими контрагентами.

У судовому засіданні представники відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Новомосковської ОДПІ на підставі наказу від 17.07.2013 №25, згідно із п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а також постанови старшого слідчого СВ СУ Прокуратури Дніпропетровської області Басова Д.С. про призначення позапланової перевірки від 27.06.2013 проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2» по взаємовідносинам з ПП «ТД СР «ДНІПРО» за період з 01.01.2013 по 01.07.2013, за результатами якої складено акт від 23.07.2013р. №268/222/33704649.

Як зазначено у висновках акту перевірки від 23.07.2013р. №268/222/33704649, перевіркою встановлено порушення:

- ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2» при придбанні та продажу товарів. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товару за січень 2013 року, які підпадають під визначення ст. 188, 187, 188 та 198 розд. ІІІ ПК України.

Тобто, податковий орган посилається на те, що ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2» не підтвердив реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «ТД СР «ДНІПРО» по придбанню у нього товару та його реалізації іншим контрагентам-покупцям, у зв'язку з чим, ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2» безпідставно сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання з ПДВ за січень 2013 року на підставі цих господарських операцій.

Під час розгляду справи, для встановлення обставин на які посилається позивач у своєму позові, а саме щодо коригування відповідачем показників податкової звітності з ПДВ позивача за січень 2013 року на підставі акту перевірки від 23.07.2013р. №268/222/33704649, суд ухвалою від 28.08.2013 витребував у податкового органу витяги з електронних баз даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та АС «Податковий блок» щодо показників податкової звітності ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2» по взаємовідносинам з контрагентами покупцями та постачальниками, які зазначені у висновках акту перевірки №268/222/33704649 від 23.07.2013, а саме сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 01.07.2013.

Вищенаведена ухвала суду в час наданий судом відповідачем виконана не була, проте, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що на підставі акту перевірки від 23.07.2013р. №268/222/33704649 відбулося коригування (зняття) показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, які на підставі декларацій з ПДВ відображаються податковим органом в централізованій електронній базі податкової звітності АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка на даний час входить в АС «Податковий блок», в тому числі в частині декларування податкового кредиту з податку на додану вартість і податкового зобов'язання за господарськими операціями, вчиненими ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2» за січень 2013 року роки з контрагентом-постачальникаом ПП «ТД СР «ДНІПРО» та контрагентами-покапцями, зазначеними у висновках актах перевірки від 23.07.2013р. №268/222/33704649.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним діям податкового органу, що полягають у коригуванні показників податкової звітності позивача, суд керується наступними нормами права.

Так, спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України де закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.53.3 ст. 54).

За правилами п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст. 58).

В силу абз.2 п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи положення наведених норм закону, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах закон не передбачає.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, у спірних правовідносинах відповідач податкового повідомлення-рішення не виносив, що є порушенням норм ст. 58 Податкового кодексу України.

Факт вчинення відповідачем дій щодо коригування відповідачем у вказаній автоматизованій системі податкових зобов'язань позивача, задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 23.07.2013р. №268/222/33704649 поясненнями представника відповідача у ході судового розгляду справи.

При вирішенні питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктами 1, 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено у Рішенні Конституційного Суду від 01.12.2004р. № 18-рп/2004р.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової служби України.

З 01.01.2013, згідно наказу ДПС України від 24.12.2012 №1197, в органах державної податкової служби була впроваджена єдина електронна система «Податковий блок», до складу якої увійшли системи «Податковий аудит» (замість діючої раніше АРМ «Аудит») та «Аналітична система» (замість діючої раніше «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України»)

Таким чином, АС «Податковий блок», до якого входить АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» («Аналітична система») є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПС України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012р. № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі АС «Податковий блок», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в ході судового розгляду справи не зміг надати жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про законність та обґрунтованість вчинених ним дій, які полягають у коригуванні в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 23.07.2013р. №268/222/33704649.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вказані вище дії вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії податкової інспекції слід визнати протиправними, зобов'язавши, при цьому, відповідача вчинити дії щодо відновлення в базі даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено правомірності своїх дій щодо коригування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки від 23.07.2013р. №268/222/33704649, а саме показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2013 року, сформованих на підставі здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «ТД СР «ДНІПРО» по придбанню у нього товару та його реалізації іншим контрагентам-покупцям, а тому суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст.ст.158-163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2», а саме податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» на підставі акту від 23.07.2013р. №268/222/33704649.

Зобов'язати Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області відновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» показники податкової звітності ПП «ПРОМТЕХІНДУСТРІЯ 2», а саме податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, які були відкориговані на підставі акту від 23.07.2013р. №268/222/33704649.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст виготовлено 06.09.2013 року.

Суддя О.С. Луніна