Постанова № 34471218, 21.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 р. Справа № 804/12843/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: Від позивача: Від відповідача: Бринзі О.В. Логвінов С.С. Димарьова В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аратта Інвест» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача та скасування наказу №485 від 26.09.2013р., -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аратта Інвест» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 15.10.2013р., просить:

- визнати протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №485 від 26.09.2013р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача;

- визнати протиправними дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача про результати якої складено акт №1195/04-63-22-03/38360681 від 27.09.2013р.;

- зобов'язати відповідача не використовувати інформацію, яка міститься в акті №1195/04-63-22-03/38360681 від 27.09.2013р. щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» та ТОВ «Сумський машинобудівельний завод».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач на запит податкової інспекції надав усі документи, які запитував відповідач у повному обсязі та у визначені строки, а тому вважає, що ДПІ не мала права видавати наказ про проведення документальної позапланової перевірки так як для цього були відсутні будь-які підстави. Окрім того, позивач зазначає, що наявність лише наслідків перевірок інших платників податків та податкової інформації про можливе порушення позивачем вимог податкового законодавства не є достатньою підставою для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки за п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а також вважає, що відповідачем не дотримано вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що у відповідності до норм ст.ст.20,73,74, 75,78 ПК України проведення позапланових невиїзних перевірок є правом податкового органу. Перевірка проводиться лише на підставі рішення керівника органу ДПС, яке оформляється наказом, після отримання платником податків запиту про надання інформації. Відповідний запит було вручено головному бухгалтеру позивача Рижовій П.Л. 16.09.2013р., наказ та повідомлення про проведення перевірки були вручені представнику позивача під розписку 26.09.2013р., тобто перевірка була проведена з відома директора та головного бухгалтера позивача під час якої було встановлено ряд порушень та за результатами такої перевірки було складено акт від 27.09.2013р. За викладеного, відповідач вважає, що ДПІ під час винесення оспорюваного наказу діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.10.2013р.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у справі.

13.09.2013р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було складено запит за №8019/10/04-63-15-01-19 на адресу позивача щодо надання документів на підтвердження господарських відносин з підприємствами задекларованими в додатку 5 до декларації з ПДВ за липень 2013р. на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.4, п.78.1 ст.78 ПК України, при цьому, запит містить посилання на те, що згідно п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України встановлено наявність можливих розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями у розрізі контрагентів (а.с.10).

Зазначений запит був вручений під розпис головному бухгалтеру Рижовій П.Л. 16.09.2013р., про що свідчить відповідна відмітка на копії вказаного запиту (а.с.60).

На виконання запиту податкової інспекції від 13.09.2013р., позивач за вих.№19/09 від 24.09.2013р. надав податковій інспекції письмові пояснення з приводу правовідносин, відображених у декларації з ПДВ за липень 2013р. та надав відповідні копії бухгалтерських документів (а.с.11-23).

26.09.2013р. начальником ДПІ відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.79.1, п.79.2 ст.79, п.78.1.1 ст.78 ПК України було прийнято наказ №485 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аратта Інвест» з питань дотримання податкового законодавства України з ПДВ при документальному підтвердженні господарських відносин продажу товарів (робіт, послуг) АТ «Сумський завод насосенергомаш», ТОВ «Сумський машинобудівний завод» та їх придбання за липень 2013р., їх реальності та повноти відображення в обліку (а.с.24,61).

Також, 26.09.2013р. було складено повідомлення № 76 (а.с.25,63).

Вищевказані наказ та повідомлення були вручені під розписку головному бухгалтера Рижовій П.Л. 26.09.2013р.(61,63-64).

27.09.2013р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було складено акт №1195/04-63-22-03/38360681 у відповідності до вимог ст. 86 Податкового кодексу України(а.с.36-57).

Позивач вважає дії податкової інспекції з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки про результати якої складено акт від 27.09.2013р. протиправними, просить визнати протиправним та скасувати наказ №485 від 26.09.2013р. та зобов'язати відповідача не використовувати інформацію, яка міститься в акті від 27.09.2013р. з зв'язку з тим, що підстави для проведення перевірки та прийняття наказу у відповідача були відсутні, оскільки позивач на вимогу податкової інспекції надав усі первинні документи.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд не находить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Завдання, функції та повноваження органів податкової служби, визначені нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Так, згідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби - п.п.41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Згідно п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційний відносин з письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлені законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

У відповідності до п.п. 78.1.1 п.78.1, п.п.78.1.4 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Зі змісту запиту податкової інспекції від 13.09.2013р.видно, що податковим органом було встановлено наявність можливих розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями у розрізі контрагентів з підприємствами, задекларованими позивачем у додатку 5 до декларації з ПДВ за липень 2013р. (а.с.10).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач, на письмовий запит податкової інспекції від 13.09.2013р., який був отриманий представником позивачем 16.09.2013р., надав 25.09.2013р. письмові пояснення та копії документів, що підтверджують господарські відносини, які відображені позивачем у декларації з ПДВ з контрагентами за липень 2013р. (а.с.10-23).

Керівником органу державної податкової служби 26.09.2013р. було прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання законодавства з податку на додану вартість по господарських відносинах позивача з продажу товарів (робіт, послуг) АТ «Сумський завод насосенергомаш», ТОВ «Сумський машинобудівний завод» за липень 2013р. а також було складено направлення № 76 від 26.09.2013р. на проведення перевірки, які були вручені під розписку представнику позивача Рижовій П.Л.26.09.2013р. (а.с.61,63-64).

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що наказ та повідомлення про проведення перевірки були вручені позивачеві належним чином у відповідності до вимог п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України, а тому посилання позивача на те, що дії відповідача із проведення позапланової невиїзної перевірки є протиправними не можуть бути прийняті судом до уваги та покладені в основу даного рішення, оскільки порушень щодо проведення податковою інспекцією позапланової невиїзної перевірки з огляду на викладене судом не встановлено.

Є безпідставними посилання позивача на те, що податковий орган не мав права проводити перевірку у зв'язку з тим, що позивач надав усі запитувані відповідачем документи у встановлені строки, а тому податкова інспекція не мала права видавати наказ про проведення перевірки та проводити позапланову перевірку, оскільки ст.ст.20, 75,78,79 ПК України визначений порядок вчинення органом ДПС дій направлених на проведення документальної позапланової перевірки, зокрема, направлення запиту про надання інформації та документів на адресу платника податків, прийняття наказу на проведення перевірки та складання направлення на перевірку, які вручаються платнику податків та вказані норми не містять посилань на те, що у разі надання платником податків запитуваних документів перевірка не повинна проводитися.

Не можуть бути прийняті судом до уваги і доводи позивача про те, що наявність лише наслідків перевірок інших платників та податкової інформації про можливе порушення позивачем вимог податкового законодавства не є достатньою підставою для проведення документальної невиїзної перевірки за вказаною нормою, оскільки, як свідчать матеріали справи, підставою для перевірки стали норми п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме: встановлено наявність можливих розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями у розрізі контрагентів, що є достатньою підставою для проведення позапланової перевірки платника податку (а.с.10).

Слід також зазначити, що є неспроможними і твердження позивача про недотримання відповідачем вимог п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки вони спростовуються доказами наданими відповідачем щодо вручення представнику позивачеві під розписку відповідного запиту про надання інформації 16.09.2013р., що також було підтверджено і представником позивача в судовому засіданні та, позивач, погодившись з вказаним запитом податкової інспекції, у відповідності до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України протягом 10 календарних днів надав на виконання вказаного запиту відповідні письмові пояснення та документи листом від 24.09.2013р. (а.с.11-23).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для проведення позапланової перевірки, визначених п.п.78.1.1 п.78.1, п.78.1.4 ст.78 ПК України, про дотримання податковим органом вимог ст.ст. 73,75,78,79 ПК України під час проведення перевірки, а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу №485 від 26.09.2013р. та про визнання дій відповідача протиправними щодо проведення перевірки за результатами якої складено акт від 27.09.2013р. не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача не використовувати інформацію, яка міститься в акті від 27.09.2013р. щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» та ТОВ «Сумський машинобудівний завод» з огляду на те, що зазначені позовні вимоги направлені на майбутнє та на захист не своїх прав та інтересів, а інтересів контрагентів позивача, в той час як нормами чинного законодавства не передбачено захист права на майбутнє та захист прав та інтересів контрагентів позивача з урахуванням ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, ч. 1 ст. 71 вказаного Кодексу також покладає і обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивачем у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено обґрунтованих підстав щодо протиправності дій відповідача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, не надано доказів на підтвердження протиправності прийняття оспорюваного наказу у відповідності до вимог ст.ст. 69,70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України у урахуванням досліджених вище судом обставин у справі та норм чинного податкового законодавства України.

В той же час, відповідачем надані докази правомірності дій щодо проведення перевірки позивача, які вчинені останнім у відповідності до вимог Конституції України, законів України та у межах повноважень наданих суб'єкту владних повноважень нормами Податкового кодексу України.

Зазначене свідчить про відсутність підстав для задоволення зазначеного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ««Аратта Інвест» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача та скасування наказу № 485 від 26.09.2013р. - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25.10.2013р.

Суддя С.О. Конєва