Постанова № 34471208, 31.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 р. Справа № 804/11446/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача - Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача - Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці з вимогою щодо стягнення з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету (на рахунок: р/р 31257272210008 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446) витрат, пов'язаних з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 23076 (двадцять три тисячі сімдесят шість) грн. 28 коп.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 11.08.2008 року по 10.07.2013 року. Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ № 55ос від 07.08.2008 року відповідач з 11.08.2008 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ДДУВС. 24.05.2012 року наказом ДДУВС №174 відповідач, успішно закінчив ДДУВС та отримав диплом фахівця та направлений до ОВС. 10.07.2013 року наказом УМВС України на Придніпровській залізниці №72 о/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України), таким чином до встановленого трирічного терміні подальшого проходження служби. Згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ДДУВС в розмірі 23076 грн. 28 коп.

Представник позивача Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи. Надав до суду клопотання в якому просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи. Надав до суду клопотання в якому просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі, судову повістку, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Як вбачається з матеріалів справи, конверт відповідачу було направлено за адресою місця реєстрації ОСОБА_2, що підтверджено відомістю адресно-довідкового сектору ВГІРФО КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області станом на 17.10.2013р. З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду справи.

Частина 11 ст. 35 КАС України передбачає, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України від 10.01.2002 № 2925 «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

Судом встановлено, що 11.08.2008 року та 01.09.2011 року на виконання вимог ст.18 Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 року №150 між ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач), Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ (далі за текстом - ДДУВС) та Управлінням Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці (далі за текстом - УМВС на Придніпровській залізниці) були укладені адміністративні договори - договори про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України № 627 від 11.08.2008р. та № 8/1241 від 01.09.2011р. (далі за текстом - Договір).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року затверджено єдину систему військової освіти до якої входить позивач.

Так, ОСОБА_2 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 11.08.2008 року по 10.07.2013 року. Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ № 55ос від 07.08.2008 року відповідач з 11.08.2008 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ДДУВС, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції». 24.05.2012 року наказом ДДУВС №174 відповідач, успішно закінчив ДДУВС та отримав диплом фахівця і був направлений до ОВС. 10.07.2013 року наказом УМВС України на Придніпровській залізниці №72 о/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Зазначені факти підтверджені документально.

Відповідно до п.15 ст.3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно ст.18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно із ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, навчання відповідача у позивача, подальша служба в органах МВС та наявний спір пов'язані з проходженням публічної служби.

Згідно з п.2 ст.52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.3.6. п.2.3 Договорів № 627 від 11.08.2008р. та № 8/1241 від 01.09.2011р. також передбачено, що в разі звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком. Відповідно до п. 3.2 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом перших трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14.05.2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «;Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).

Відповідно до п.2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, Відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ДДУВС в розмірі 23076 грн. 28 коп.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України. В статуті ДДУВС, затвердженому наказом МВС України від 15 травня 2012 року №429 також зазначається, що ДДУВС діє у складі Міністерства внутрішніх справ України та підпорядковується йому, а тому в спірних правовідносинах ДДУВС виступає саме як структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.

Оскільки 10.07.2013 року, наказом УМВС України на Придніпровській залізниці №72 о/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, що підпадає під п.п. 2.3.6. п.2.3, п.п. п. 3.2 п.3 Договорів № 627 від 11.08.2008р. та № 8/1241 від 01.09.2011р., виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача. Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним не відшкодовано добровільно.

Відповідно до п.6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

В розумінні вимог п.12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, позивач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету.

Позивач включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є їх розпорядником та здійснює витрати на навчання з відповідного бюджетного рахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача - Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету (на рахунок: р/р 31257272210008 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446) витрат, пов'язаних з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 23076 (двадцять три тисячі сімдесят шість) грн. 28 коп.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков