Постанова № 34471139, 03.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 804/9837/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представників позивача відповідача представника відповідача свідка Плахотня Н.Ю., Павлова І.Д. ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_5, третя особа на стороні позивача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 (далі - відповідач, ОСОБА_5, третя особа на стороні позивача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - третя особа, ГУ МВС України у Дніпропетровській області), в якому просить стягнути з відповідача витрати у розмірі 22637, 68 грн., пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №113 о/с від 18.07.2011р. ОСОБА_5 як випускник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ був призначений на посаду оперуповноваженим сектора карного розшуку шостого міського відділення міліції Жовтневого районного відділу Дніпропетровського управління юстиції.

Проте на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №111 о/с від 25.05.2013р. ОСОБА_5 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114. В порушення вимог ч.6 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII, ОСОБА_5 не відшкодував витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із тим, що відповідач добровільно не відшкодовує зазначені витрати, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання з'явилися, надали суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначили наступне.

Як передбачено у п.4 Порядку №992, керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком №1.

Згідно п.8 Порядку №992, а також умов типової угоди про підготовку фахівців з вищою освітою випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.

Однак, як зазначив відповідач та його представник у судовому засіданні, вказана типова угода про підготовку фахівців з вищою освітою не містить в собі обов'язку студентів/курсантів відшкодувати вартість навчання. Відповідач не укладав з позивачем передбаченої Порядком №992 угоди про підготовку фахівців з вищою освітою, у зв'язку з чим не приймав на себе обов'язків відшкодовувати вартості за навчання, оскільки це противорічить Закону №1060- ХІІ та Конституції України.

Згідно п.5 Постанови «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» №313 від 01 березня 2007 р. витрати відшкодовуються особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк, з урахуванням різниці суми витрат з утримання осіб у навчальному закладі та утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово - обліковою спеціальністю.

Отже, відповідач та його представник вважають, що оскільки відповідач не проходив термінову військову службу до вступу на навчання в Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, при підрахунку розміру суми відшкодування відповідачем слід виключити час термінової служби за відповідною військово - обліковою спеціальністю, оскільки згідно з п.5 Порядку №313 до стягнення пред'являється лише різниця за час, який перевищує період термінової військової служби.

На думку відповідача, в період його навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ з 2007 по 2011 роки у всіх випадках підлягають виключенню витрати за 12 місяців, однак ці вимоги не були враховані позивачем при здійсненні нам розрахунку суми відшкодування.

З огляду на вищевикладене, відповідач та його представник вважають доводи позивача, викладені в даному адміністративному позові такими, що не підтверджують правильність і обґрунтованість визначення сум в наданих розрахунках позивача.

Третя особа про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте у судове засідання її представник не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

У судовому засіданні також були допитані свідки: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, які підтримали позицію відповідача та пояснили суду, що той дійсно більш ніж три роки не користався послугами, пов'язаних з його утриманням, оскільки проживав (проживає) з батьками за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII передбачено, що підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №304 від 06.08.2007 року ОСОБА_5 було прийнято на службу в органах внутрішніх справ України, зараховано курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».

При цьому між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області та рядовим міліції ОСОБА_5 були укладені договори про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 01.09.2007 року та від 31.08.2010 року.

17.06.2011 року, відповідно до наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №41ос від 17.06.2011р., ОСОБА_5 закінчив цей вищий навчальний заклад та отримав диплом фахівця.

18.07.2011 року на підставі наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області №113ос відповідач, як випускник з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, з 19.07.2011 року був призначений на посаду оперуповноваженим сектора карного розшуку шостого міського відділення міліції Жовтневого районного відділу Дніпропетровського міського управління міліції.

Однак, на підставі наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області №111 о/с дск від 28.05.2013р. ОСОБА_5 був звільнений в запас Збройних Сил України згідно п.64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 за власним бажанням.

Так, відповідно до п.64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Відповідно ч.6 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 р. № 313, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах у разі звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Так, п.2 та п.3 Порядку встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу,оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Враховуючи, що ОСОБА_5 не відпрацював трирічний термін в органах внутрішніх справ після закінчення навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, і був звільнений за порушення дисципліни, він, згідно Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №31, повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

Тим більше, що з договорів про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 01.09.2007 року та від 31.08.2010 року, укладених між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області та рядовим міліції ОСОБА_5, вбачається, що відповідач був прийнятий за державним замовленням на денну форму навчання фахівцем освітньо-кваліфікаційного рівня і у відповідності до п.2.3.6 означених договорів, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, встановленими п.3 цих договорів (в тому числі звільнення за негативними мотивами), повинен відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Так, згідно довідок-розрахунків витрат, здійснених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007р. № 419/831/240/605/537/219/534, витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_5 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2007-2011 роки, а саме: витрати на продовольче забезпечення, за спожиту теплоенергію, за водопостачання та водовідведення, за електропостачання, грошове та речове утримання, на медикаменти, означені витрати складають 22637,68грн.

При цьому відповідачем в добровільному порядку означені витрати не відшкодовані.

Станом на час розгляду справи судом відповідач також не надав доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_5, третя особа на стороні позивача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету на рахунок р/р 31257272210008 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446 витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в сумі 22637 (двадцять дві тисячі шістсот тридцять сім) грн. 68 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 08.10.2013 р. СуддяН.В. Захарчук Н.В. Захарчук