Ухвала суду № 34470213, 31.10.2013, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

31.10.2013 Справа № 908/3544/13

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (69008, м.Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29-А)

до відповідача-1 Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» (89200, м. Перечин Перечинського району Закарпатської області, вул. Червоноармійська, 25)

до відповідача-2 Приватного підприємства «Нікіта, 97» (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 40-А)

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2013 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісохімічний комбінат» (відповідача-1) суми 117327,44 грн. основного боргу та про стягнення з Приватного підприємства «Нікіта, 97» (відповідача-2) суми 10000,00 грн. неустойки.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктом 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р., станом на 01.01.2013 р. розмір мінімальної заробітної плати складає – 1147,00грн.

До матеріалів позовної заяви позивачем було надано платіжне доручення № 722432 від 28.10.2013 р. про сплату 254,66 грн. судового збору. Інші докази сплати судового збору в матеріалах позовної заяви відсутні.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру (стягнення 127327,44 грн.). Тобто розмір судового збору за даним позовом повинен становити 2546,54 грн. (2 відсотки ціни позову), а не – 254,66 грн. як сплачено позивачем.

Отже, позивач не доплатив 2291,88 грн. судового збору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на вищевикладене, позовна заява ТОВ «Технохімреагент», підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст.ст. 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент», м. Запоріжжя повернути без розгляду.

Додаток: позовні матеріали на 12 аркушах (в т.ч. оригінали: фіскальні чеки від 31.10.2013 р. № 2546, № 2547 з описами вкладення у цінний лист; платіжне доручення №722432 від 28.10.2013 р. про сплату 254,66 грн. судового збору).

Суддя М.В. Мірошниченко