номер провадження справи 12/18/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2013 Справа № 908/2978/13
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2978/13
за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», м. Запоріжжя
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод», м. Запоріжжя
про стягнення 140 152,33 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Вініченко О.В., довіреність № 35/4604 від 27.08.13 р.
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» про стягнення боргу в сумі 127 589,19 грн., пені в сумі 10 312, 33 грн., інфляційних в сумі 127, 59 грн., трьох процентів річних в сумі 2 123,22 грн. за Договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 7П-ПР-11008 від 10.12.2012 року.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.
Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 10.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», далі Постачальник, та Публічним акціонерним товариством «Запорізький сталепрокатний завод», далі Споживач, був укладений Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 7П-ПР-11008, далі Договір.
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник постачає природний газ в обсягах і порядку, передбаченому договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість газу, наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Згідно п. п. 2.6., 2.7. 2.8 Договору послуги з постачання газу підтверджується підписаними Сторонами актом приймання передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначений у Додатку 1 до Договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника. Споживач, протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача, або надати мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що на підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісяця акти приймання-передачі газу.
Умовами розділу 4 Договору узгоджено порядок розрахунків, яким передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем в розмірі 100% попередньої оплати авансовими платежами за 5 банківських днів до початку місяця, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до Додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленої на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Звірка взаєморозрахунків здійснюється Сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із Сторін.
Відповідно до п.5.3.3 Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу, визначену розділом 4 на умовах та в обсягах, визначених договором.
Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2013 року. Договір вважається продовженим на анологічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.(п. 10.1).
Так, на виконання умов Договору, позивачем передано відповідачу природний газ в обсязі 85 629 тис. куб. на загальну суму 402 098 грн. 02 коп., про що свідчать підписані сторонами акти прийому-передачі природного газу № ЗП000000240 від 31.01.2013 року та № ЗП000001133 від 28.02.2013 року.
Втім, відповідно до платіжних доручень № 27 від 09.01.2013 року, № 100 від 15.01.2013 року, № 13-74 від 25.01.2013 року № 13-1423 від 04.04.2013 року відповідачем перераховано на адресу позивача борг частково, а саме в сумі 274 508, 83 грн., у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 127 589,19 грн., який позивач і намагається стягнути.
Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 10 312, 33 грн. за період з 11.02.2013 року по 27.08.2013 року, передбачену сторонами в пункті 6.2.2. Договору. Так, у разі порушення споживачем відповідальність Замовника настає за порушення термінів оплати Договору у вигляді пені в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних в сумі 2 123, 22 грн. за період з 11.02.2013 року по 27.08.2013 року та інфляційні в сумі інфляційні в сумі 127, 59 грн. за травень 2013 року.
Судом надана правову кваліфікацію відносинам сторін. Так, між сторонами укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом, як різновид договору купівлі-продажу, предметом якого є постачання продукту, а саме природного газу. Сторони досягли суттєвих умов договору відносно його предмету, ціни, строку, порядку розрахунків, а тому згідно вимог ст. ст. 638, 655 692, 714 ЦК України, приписів ст. ст. 180, 181, 275 ГК України, він вважається укладеним.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - природного газу, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. ст. 655-697 ЦК України
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Відповідач доказів перерахування боргу в сумі 127 589, 19 грн. суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував. За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в зазначеній сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі. Однак, наданий позивачем розрахунок пені не відповідає приписам частини 6 статті 232 ГК України, а тому судом з власної ініціативи зроблено її перерахунок. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме за період в сумі 9 322, 75 грн. за період з 11.02.2013 року по 11.08.2013 року.
Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем доведено прострочення виконання грошового зобов'язання, а наданий позивачем розрахунок відповідає приписам вказаної статті. Тому позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 127, 59 грн. та трьох процентів річних в сумі 2 123, 22 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно приписів частини п'ятої статті 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 22.10.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 625, 638, 655, 692, 714 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод», 69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20 «Г», код ЄДРПОУ 00191247 на користь:
- Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716, борг в сумі 127 589 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 19 коп., пеню в сумі 9 322 (дев'ять тисяч триста двадцять дві) грн. 75 коп., три проценти річних в сумі 2 123 (дві тисячі сто двадцять три) грн. 22 коп., інфляційні в сумі 127 (сто двадцять сім) грн. 59 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 783 (дві тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 25 коп., видавши наказ.
3. У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» щодо стягнення пені в сумі 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 58 коп. - відмовити.
Повне рішення складено - 28.10.2013р.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Судове рішення № 34470148, Господарський суд Запорізької області було прийнято 22.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/2978/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: